Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/6392/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/6392/15-г

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду» Деснянського району м. Києва

Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.В.К»

про стягнення 7 923, 95 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Черниш Н.Д. - по дов. №105 від 01.10.2014р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.К." про стягнення заборгованості у розмірі 7 923,95 грн., з яких: 6 889,55 грн. основного боргу за Договором № 30150 від 01.10.2012, 690,33 грн. інфляційних втрат, 47,11 грн. 3% річних та 296,95 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 30150 від 01.10.2012 в частині здійснення внесення передбачених договором платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/6392/15-г та призначено розгляд справи на 15.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 розгляд справи було відкладено на 18.05.2015.

В судовому засіданні 18.05.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02222, м. Київ, Деснянський район, вул. Драйзера, 20, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії від 18.05.2015 та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради" (найменування якого було змінено на Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва) як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "В.В.К." як орендарем укладено договір № 30150 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг орендарю та відшкодування плати за землю (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), послуг з утримання будинку (споруди) та прибудинкової території нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Матеюка, 15, загальною площею: 1 250,4 кв.м, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим Договором. Орендар користується приміщенням, яке складається з нежитлових підвальних приміщень, загальною площею 268,2 кв.м, розміщене в підвалі будівлі, вартістю 456 023,33 грн. відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору. Орендоване приміщення використовується для цілей: виробництво продуктів харчування.

За змістом п. 2.1 Договору балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити надання послуг з обслуговування та утримання будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітнику згідно з вимогами чинного законодавства про надання такого виду послуг. Перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються додатками до цього Договору. Розмір плати за послуги, які надаються, визначається розрахунком щомісячних платежів (платіжною вимогою) балансоутримувача.

В свою чергу, орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги (п.п. 2.2.3 Договору).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено, що орендар також зобов'язаний не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок балансоутримувача будівлі плату за землю.

В Додатку № 1 до Договору (надалі - Додаток) сторони погодили порядок визначення вартості наданих послуг, а також порядок розрахунків за Договором.

Згідно з п. 1.1 Додатку орендар щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги (п. 1.1 Договору) та відшкодування плати за землю. Оплата послуг та відшкодування плати за землю вноситься орендарем на рахунок балансоутримувача до 20 числа кожного місяця.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п.п. 2.2.3, 2.2.4 Договору, п. 1.1 Додатку до Договору, відповідач зобов'язаний був вносити передбачені договором платежі не пізніше 20 числа, кожного місяця.

Однак, як свідчать матеріали справи, в порушення умов Договору відповідачем належним чином виконано зобов'язання з відшкодування наданих послуг та внесення плати за землю, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.01.2014 по 01.06.2014 у розмірі 6 889,55 грн.

Відповідачем існування наведеної заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6 889,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 690,33 грн. інфляційних втрат, 47,11 грн. 3% річних та 296,95 грн. пені.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача690,33 грн. інфляційних втрат, 47,11 грн. 3% річних та 296,95 грн. пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.К." (02222, м. Київ, вул. Драйзера, 20, ідентифікаційний код 21620899) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 36657100) заборгованість у розмірі 6 889 грн. 55 коп., інфляційні втрати у розмірі 690 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 47 грн. 11 коп., 296 грн. 95 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2015р.

СуддяТрофименко Т.Ю.