Рішення
від 18.05.2015 по справі 910/4597/15-г
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/4597/15-г

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест»

про стягнення 27 447, 35 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Бриль П.О.;

від відповідача: Ткач Р.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р. у розмірі 13 189, 39 грн., з яких: 9 952, 23 грн. - основний борг, 2 474, 10 грн. - інфляційні втрати, 763, 08 грн. - 3 % річних та заборгованість за комунальні послуги за договором № Л-102 від 28.12.2012 р. за період з 31.01.2013 р. по 27.06.2014 р. у розмірі 14 257, 96 грн., з яких: 11 211, 76 грн. - основний борг, 2 625, 36 грн. - інфляційні втрати, 420, 84 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих комунальних послуг, у тому числі за договором № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

06.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якій заперечив проти нарахування заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги та частково визнав борг за договором № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р. у розмірі 10 327, 66 грн.

17.03.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав заперечення на відзив, обґрунтовуючи тим, що у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" міститься визначення поняття споживача, як фізичної чи юридичної особи, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги. Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово-комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх. Крім того, обсяг споживання послуг з холодного водопостачання відображається в облікових картках (табуляграмах) від виробника даної послуги - Публічного акціонерного товариства «Київводоканал».

У судовому засіданні 19.03.2015 р. оголошувалась перерва до 16.04.2015 р.

02.04.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому зазначив, що платіжним дорученням № 316 від 23.03.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» здійснило переказ коштів за спожиті комунальні послуги у розмірі 10 327, 66 грн.

14.04.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 17 199, 69 грн., з яких: за фактично спожиті комунальні послуги 9 952, 23 грн. - основного боргу, 2 474, 10 грн. - інфляційних втрат, 763, 08 грн. - 3 % річних за період з 13.12.2012 р. по 29.12.2011 р. та за комунальні послуги за договором № Л-102 від 28.12.2012 р. у розмірі 884, 10 грн. - основного боргу, 2 625, 36 грн. - інфляційних втрат, 420, 84 грн. - 3 % річних за період з 31.01.2013 р. по 27.06.2014 р.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. суд прийняв до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог та оголосив перерву до 27.04.2015 р.

20.04.2015 р. через загальний відділ діловодства суд представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд застосувати строк позовної давності до позовної вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», що міститься у п. 2 прохальної частини позову, а саме - відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р. у розмірі 13 189, 39, з яких: 9 952, 23 грн. - основний борг, 2 474, 10 грн. - інфляційні втрати, 763, 08 грн. - 3 % річних.

20.04.2015 р. представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 17 199, 69 грн., з якої: за фактично спожиті комунальні послуги 9 952, 23 грн. - основного боргу, 2 474, 10 грн. - інфляційних втрат, 763, 08 грн. - 3 % річних за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р. та за комунальні послуги за договором № Л-102 від 28.12.2012 р. у розмірі 884, 10 грн. - основного боргу, 2 625, 36 грн. - інфляційних втрат, 420, 84 грн. - 3 % річних за період з 31.01.2013 р. по 27.06.2014 р.

Суд визнав подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Також судом оголошувалась перерва до 18.05.2015 р.

28.04.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначає, що 02.04.2007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» укладено договір № 335 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Відповідно до окремого доручення першого заступника голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Пахальчука Г.Д. від 13.09.2010 р. № 905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

Однак прямий договір з жовтня 2010 р. по 28.12.2012 р. не укладався, облік, нарахування та збір платежів за комунальні послуги здійснювалося по факту надання послуг.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог щодо заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (далі -постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі -споживач) укладено договір №34-0426 на постачання теплової енергії у гарячій воді, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в даному договорі.

Відповідно до п. 2.2. договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно п. 2.3.1. договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 р.

20.04.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі-постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської району (далі -абонент) укладено договір № 05618/2-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, умовами якого передбачено, що даний договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р, за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Даний договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованими на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (п. 7.1. договору).

14.12.2007 р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» (далі -покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти нежилі приміщення загальною площею 45,50 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 19б (літера А) і зобов'язується сплатити за них грошову суму, визначену даним договором.

18.12.2007 р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради (далі -продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» (далі-покупець) підписано акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв згідно з договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.12.2007 р. реєстраційний № 000901/10 нежилі приміщення з № 1 по № 7 (групи приміщень № 39) загальною площею 45,50 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 19б (літера А).

Відповідно до п. 1.2 статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.04.2012 р. № 610, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 р. №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 р. (ідентифікаційний код 31731838).

28.12.2012 р. між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» укладено договір № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 1.2. договору, відповідач є власником нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 39) м. Київ, вул. Якіра, 19-Б, загальною площею 45,3 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу № 3048 від 14.12.2007 р.

У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.2.1. договору визначено, що відповідач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Даний договір укладається на 1 (один) рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

Отже, за договором № Л-102 від 28.12.2012 р. позивачем нараховано відповідачу платежів за період з 31.01.2013 р. по 27.06.2014 р. у розмірі 884, 10 грн., що підтверджується рахунками на оплату (в матеріалах справи). Відповідач вказаних послуг не оплатив.

Крім того, як стверджує позивач, відповідачеві було нараховано платежів за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р., на загальну суму 9 952, 23 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати спожитих послуг на суму 9 952, 23 грн. та оплати нарахованих і виставлених платежів за договором договір № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 884, 10 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з 13.01.2012 р. по 17.01.2015 р. 2 474, 10 грн. - інфляційні втрати, 763, 08 грн. - 3 % річних, також стягнути з відповідача за період з 28.02.2013 р. по 17.01.2015 р. 2 625, 36 грн. - інфляційні втрати, 420, 84 грн. - 3 % річних.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 17.01.2015 р., в якій позивач просить укласти договір та сплатити наявну заборгованість за спожиті комунальні послуги, в додатках до якої долучалися рахунки на оплату комунальних послуг (27 шт.) та акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень з відтиском печатки поштового відділення від 20.01.2015 р. і фіскальним чеком № 1596 від 20.01.2015 р. (копії в матеріалах справи).

Проте відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, оплату спожитих комунальних послуг не провів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором комунальні послуги, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками відповідача.

Разом з тим, відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 884, 10 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 884, 10 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28.02.2013 р. по 17.01.2015 р. 2 625, 36 грн. - інфляційні втрати, 420, 84 грн. - 3 % річних.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № Л-102 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 28.12.2012 р., з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційних втрат у розмірі 2 625, 36 грн. - інфляційні втрати, 420, 84 грн. - 3 % річних.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за фактично надані послуги за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р. у розмірі 9 952, 23 грн., суд відзначає, що надані позивачем рахунки на оплату за вказаний період відносяться до договору № 335 від 02.04.2007 р.

З урахуванням наведеного вище та доводів позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні в частині позову про стягнення 9 952, 23 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, 02.04.2007 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» укладено договір № 335 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, умовами якого передбачено, що позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо) в наданих обсягах.

Відповідач користується приміщеннями загальною площею 45,3 кв.м. за адресою вул. Якіра, 19б на підставі договору оренди.

Відповідно до окремого доручення першого заступника голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації Пахальчука Г.Д. від 10.09.2010 р. з метою підвищення контролю за рівня платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району. Встановлено термін до 05.10.2012 р.

Так, згідно із ч. ч. 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до п. п. 1,5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Отже, приписами чинного законодавства передбачено виключно договірне формування відносин між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі й між виконавцем та споживачем, а обов'язок підготування відповідного договору покладений на виконавця таких послуг, тобто у даному випадку саме на позивача.

Як вбачається з п. 2.2.1. статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.04.2012 р. № 610 основними напрямками діяльності підприємства є: забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо із споживачами послуг.

Однак, як встановлено судом та не заперечується позивачем, договір, з якого б випливав обов'язок відповідача сплачувати позивачу кошти за надані комунальні послуги, між сторонами не укладався.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивачем вчинено дій щодо підготовки проекту відповідного договору та направлення його на підписання відповідачу, як і не доведено ухилення останнього від укладення такого договору в спірний період.

З огляду на вказані обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги не ґрунтуються на нормах закону.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5011-31/18225-2012.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за період з 13.12.2011 р. по 29.12.2012 р. у розмірі 9 952, 23 грн., 2 474, 10 грн. - інфляційні втрати, 763, 08 грн. - 3 % річних за період з 13.01.2012 р. по 17.01.2015 р. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Інвест» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 44, ідентифікаційний код - 32113908), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8, ідентифікаційний код - 31731838) 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 10 коп. - заборгованості за договором №Л-102 від 28.12.2012 р., 420 (чотириста двадцять) грн. 84 коп. - 3 % річних, 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 36 коп. - інфляційні втрати та 261 (двісті шістдесят одну) грн. 62 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.05.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.

Дата ухвалення рішення18.05.2015
Оприлюднено29.05.2015

Судовий реєстр по справі —910/4597/15-г

Постанова від 08.07.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Ухвала від 27.04.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондарчук В.В.

Ухвала від 02.06.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Рішення від 18.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондарчук В.В.

Ухвала від 27.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондарчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні