Рішення

від 18.05.2015 по справі 911/1098/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 911/1098/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство комплексної безпеки «Скат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерська компанія «Альттрейдінг»

про стягнення 43 712, 05 грн.

Представники:

від позивача: Ткачук В.В.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 43 712, 05 грн. заборгованості за договором № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013, з яких: 33 264, 00 грн. - основного боргу, 4 677, 01 грн. - пені, 650, 70 грн. - 3 % річних та 5 120, 34 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.04.2015.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність спору та рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав б/н від 20.04.2015 (вх. № 8976/15 від 20.04.2015).

Присутній у судовому засіданні 20.04.2015 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 8977/15 від 20.04.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2015 розгляд справи відкладено на 18.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2015 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 11519/15 від 18.05.2015), підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.06.2013 між сторонами укладено договір № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по охоронні об'єктів, які передбачені додатком № 1 до даного договору, а відповідач - прийняти надані послуги та оплатити їх у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2 договору місце розташування об'єктів, підстави на яких відповідач розпоряджається об'єктами, час прийняття об'єктів під охорону, графік роботи, кількість охоронників залучених до кожного об'єкту зазначається у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 3.1.11 відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони домовились, що місячна вартість послуг позивача розраховуватиметься з урахуванням тарифу: 18 гривень за одну людину/годину, в т.ч. ПДВ: 3 гривні. За одну відпрацьовану годину 1 охоронником позивача розраховується за формулою:

S=T*18 грн., в якій:

S - місячна вартість послуг позивача;

Т - кількість годин, яку відпрацюють за місяць усі охоронці позивача.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відповідач сплачує позивачу передплату у розмірі 50 % від вартості послуг за місяць на підставі виставленого позивачем рахунку не пізніше 3 банківських днів від дня отримання такого рахунку, а остаточний розрахунок проводить на підставі акту прийому наданих послуг, після прийняття наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця. Якщо позивач за будь-яких причин у поточному місяці надав послуги у іншому обсязі ніж це передбачено цим договором, сторони фіксують об'єм фактично наданих послуг у щомісячному акті прийому послуг, ціна за надані послуги визначається з урахуванням тарифу передбаченого п. 4.1 даного договору.

Згідно з п. 4.4 договору по закінченню звітного місяця сторони підписують акт приймання наданих позивачем послуг. Послуги вважаються прийнятими, якщо: відповідач підписав акт приймання наданих послуг; відповідач не повідомив позивача про неприйняття послуг протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку відмови відповідача від прийняття виконаних робіт, він повинен повідомити про це у письмовому вигляді позивача протягом часу, передбаченого п. 4.4 цього договору, вказавши та обґрунтувавши причини відмови.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, окрім випадків затримки платежів пов'язаних з п. 4.5 договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,03 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає сили з моменту підписання та діє один рік. В частині виконання грошових зобов'язань договір діє до їх повного виконання.

16.06.2014 між сторонами укладено угоду про розірвання договору № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013, відповідно до якої сторони досягли згоди про розірвання укладеного між ними договору з 16.06.2014; остаточний розрахунок за послуги надані на умовах договору або на інших умовах, які задовольняють обидві сторони, в строки передбачені договором, але не пізніше 10 банківських днів з дати розірвання договору; сторони даним підтверджують відсутність претензій до послуг наданих позивачем відповідно до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов договору № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013, були наданні відповідачу послуги охорони за період з квітня 2014 року по червень 2014 року на загальну суму 33 264, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг № 2 від 30.04.2014 на суму 12 960, 00 грн., № 2 від 31.05.2014 на суму 13 392, 00 грн. та № 1 від 16.06.2014 на суму 6 912, 00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманні послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань за вказаним договором суду не надав.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2014 по 16.06.2014, у якому зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерська компанія «Альттрейдінг» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство комплексної безпеки «Скат» за договором № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013 складає 33 264, 00 грн. Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 264, 00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 5.4 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, яка за розрахунком позивача за період з 23.08.2014 по 23.02.2015 складає 4 677, 01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є невірним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, окрім випадків затримки платежів пов'язаних з п. 4.5 договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,03 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочки , але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.

Згідно з п. 2 угоди від 16.06.2014 про розірвання договору № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013 остаточний розрахунок за послуги надані на умовах договору або на інших умовах, які задовольняють обидві сторони, в строки передбачені договором, але не пізніше 10 банківських днів з дати розірвання договору.

З огляду на вищезазначений пункт угоди про розірвання договору № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013 та положення ст. 253 Цивільного кодексу України, право на нарахування пені за порушення відповідачем строків сплати за надані послуги виникає з 02.07.2014, а відтак враховуючи строки та порядок сплати за наданні послуги, визначені п. 2 угоди від 16.06.2014, положення п. 5.4 договору та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснив власний розрахунок пені у розмірі 0,03 % від суми затриманого платежу за період з 23.08.2014 по 01.01.2015, відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 1 317, 25 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отримані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 01.07.2014 по 23.02.2015 складають 650, 70 грн., а інфляційні втрати за період з липня 2014 року по січень 2015 року складають 5 120, 34 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є невірним, а саме: у нарахуванні 3 % річних позивачем невірно визначено період прострочення, а інфляційні втрати нараховані арифметично невірно.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3 % річних, з урахуванням п. 2 угоди від 16.06.2014 та положень ст. 253 Цивільного кодексу України, за період з 02.07.2014 по 23.02.2015, а також власний розрахунок інфляційних втрат за період заявлений позивачем, відповідно до яких 3 % річних та інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 647, 96 грн. та відповідно 5 120, 33 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 208-06/13ФО про надання охоронних послуг від 20.06.2013 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 40 349, 54 грн., з яких: 33 264, 00 грн. - основного боргу, 1 317, 25 грн. - пені, 647, 96 грн. - 3 % річних та 5 120, 33 грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство комплексної безпеки «Скат» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокерська компанія «Альттрейдінг» (98310, Автономна Республіка Крим, місто Керч, вулиця Орджонікідзе, будинок 1В, ідентифікаційний код - 36286416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство комплексної безпеки «Скат» (03049, місто Київ, вулиця Юліуса Фучіка, будинок 19, ідентифікаційний код - 38283108) 33 264 (тридцять три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 317 (одна тисяча триста сімнадцять) грн. 25 коп. - пені, 647 (шістсот сорок сім) грн. 96 коп. - 3 % річних, 5 120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 33 коп. - інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак