Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/29042/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа № 910/29042/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія»

про стягнення 739 047, 62 грн.

Представники:

від позивача: Семеняка М.В.

від відповідача: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 739 047, 62 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.04.2015.

Присутній у судовому засіданні 20.04.2015 представник позивача надав суду документи по справі (вх. № 8947/15 від 20.04.2015) та подав клопотання про продовження строку розгляду спору, передбаченого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (вх. № 8945/15 від 20.04.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2015 продовжено строк розгляду спору у справі № 910/29042/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.05.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і неналежним виконанням сторонами вимог суду.

15.05.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 14.05.2015 (вх. № 11272/15 від 15.05.2015), до якого додано документи по справі.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2015 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.05.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.06.2013 між сторонами укладено договір фінансового лізингу № LC8717-06/13, за умовами якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у специфікації (додаток № 2 до цього договору) (надалі - предмет лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених у графіку платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.

Згідно з п. 4.1 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію позивача.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених в цьому розділі договору, здійснюється відповідачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Згідно з п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 сторони визначили графік платежів.

Найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість предмету лізингу визначена у специфікації, яка є додатком № 2 до договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013.

Додатком № 4 до договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 передбачено загальні умови фінансового лізингу.

Відповідно до п. 1.2 додатку № 4 приймання та передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі. Передача предмета лізингу відповідачу здійснюється позивачем після поставки продавцем (постачальником) всіх одиниць предмета лізингу згідно специфікації.

Згідно з п. 5.1 додатку № 4 відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок позивача.

Пунктом 5.2 додатку № 4 передбачено, що відповідач сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку у строки, зазначені у відповідному рахунку на сплату авансового лізингового платежу. Рахунок на оплату авансового лізингового платежу надається позивачем.

Відповідно до п. 5.3 додатку № 4 відповідач сплачує зазначені у графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4 цих загальних умов на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати відповідний рахунок самостійно.

Згідно з п. 5.4 додатку № 4 відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу відповідач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача. У разі неотримання рахунку позивача до 10 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати відповідний рахунок самостійно. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку.

Пунктом 8.1.4 додатку № 4 передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Угодою № 1 про внесення змін від 26.09.2013 до договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 сторони дійшли згоди внести зміни до додатку № 2 «Специфікація» та викласти його в новій редакції.

Угодою про внесення змін від 01.10.2013 до договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 сторони внесли зміни до додатку № 1 «Графік платежів» та виклали його у новій редакції.

На виконання умов договору фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 продавець передав у власність позивача, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу, про що складено акт приймання-передачі предмета лізингу від 26.09.2013, який підписаний повноважними представниками сторін та продавця, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури на сплату лізингових платежів, зокрема, рахунок-фактура № LC8717-06/13/8-017 від 05.05.2014 на суму 34 708, 11 грн., рахунок-фактура № LC8717-06/13/9-019 від 02.06.2014 на суму 34 708, 11 грн., рахунок-фактура № LC8717-06/13/10-021 від 01.07.2014 на суму 137 524, 87 грн., рахунок-фактура № LC8717-06/13/11-023 від 01.08.2014 на суму 135 725, 57 грн., рахунок-фактура № LC8717-06/13/12-025 від 01.09.2014 на суму 133 926, 28 грн., рахунок-фактура № LC8717-06/13/13-027 від 01.10.2014 на суму 132 126, 99 грн. та рахунок-фактура № LC8717-06/13/14-030 від 03.11.2014 на суму 130 327, 69 грн. Загальна сума за зазначеними рахунками-фактури за період з травня 2014 року по листопад 2014 року становить 739 047, 62 грн.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач лізингових платежів за вищевказаними рахунками-фактури позивачу не сплатив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань за вказаним договором суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за договором фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 настав, доказів сплати лізингових платежів за період з травня 2014 року по листопад 2014 року відповідачем не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 739 047, 62 грн. заборгованості (основного боргу) за договором фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Грузія» (96310, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, село Правда, вулиця Шкільна, будинок 33 А, ідентифікаційний код - 30889344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, місто Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код - 34480657) 739 047 (сімсот тридцять дев'ять тисяч сорок сім) грн. 62 коп. заборгованості (основного боргу) за договором фінансового лізингу № LC8717-06/13 від 01.06.2013 та 14 780 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 95 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 22.05.2015.

Суддя Т.В. Лутак