Рішення

від 18.05.2015 по справі 914/1186/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015 р. Справа№ 914/1186/15

За позовом: Дочірнього підприємства "Інженерно-виробничий центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсвіт 2008", м. Львів

про стягнення заборгованості.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Венглевський В.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства "Інженерно-виробничий центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсвіт 2008" про стягнення заборгованості в розмірі 50 629, 02 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях. 13.05.2015 р. представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 16 110, 18 грн. - основного боргу, 1 229, 51 грн. - 3% річних, 17 885, 57 грн. - інфляційних втрат та 2 718, 50 грн. - пені. 15.05.2015 р. представником позивача подана заява про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Вказані заяви суд вважає за можливе прийняти до розгляду.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманого відповідачем 16.04.2015 р.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Дочірнє підприємство "Інженерно-виробничий центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсвіт 2008" (надалі - відповідач) про стягнення 21 833, 58 грн. (з урахуванням заяви позивача від 15.05.2015 року).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 19.11.2012 р. між ним та відповідачем було укладено договір № 14 та договір № 14/1 (надалі - договори), відповідно до умов яких відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов»язання в межах динамічної договірної ціни на основі нормативних документів на власний ризик виконати передбачені умовами договорів вентроботи на об'єкті: реконструкція приміщень колишнього харчоблоку під баклабараторію Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру по вул. Гашека, 2а в м. Львові відповідно до проектно-кошторисної документації в межах договірної ціни.

Відповідно до п. 3.1 договору № 14 загальна вартість робіт згідно договірної ціни на момент укладення договору складає 116 068, 00 грн. та відповідно до п. 3.1 договору № 14/1 загальна вартість робіт складає 18 848, 00 грн.

В п.п. 4.1 та 4.2 договорів сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на основі акту виконаних робіт по формі № 2В і довідки про вартість виконаних робіт по формі № 3КБ, які надаються до 27 числа кожного місяця. Оплата їх здійснюється відповідачем не пізніше ніж через п'ять днів після підписання акту здачі приймання робіт, платіжним дорученням.

На виконання умов договору № 14 позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 115 083, 60 грн. Факт виконання позивачем обумовлених договором робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 5 за грудень 2012 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за серпень 2013 р., а також довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. та за серпень 2013 р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін. Згідно вказаних актів будівельні роботи прийнято відповідачем без жодних застережень та зауважень.

Також, на виконання умов договору № 14/1 позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 18 848, 00 грн. Факт виконання позивачем обумовлених договором робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. який підписано відповідачем без жодних застережень та зауважень.

Як вказує у позовній заяві позивач, відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем роботи в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 31 110, 18 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основного боргу позивач просив стягнути з відповідача, згідно до п. 6.1 договору пеню у розмірі 2 718, 50 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 17 885, 57 грн., 3 % річних в розмірі 1 229, 51 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

15.05.2015 року позивачем подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у зв'язку з тим, що відповідачем повністю погашено основну заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Положеннями статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Як встановлено судом, на підставі договорів від 19.11.2012 р. № 14 та договір № 14/1 позивач виконав передбачені умовами договорів вентроботи на об'єкті: реконструкція приміщень колишнього харчоблоку під баклабараторію Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру по вул. Гашека, 2а в м. Львові відповідно до проектно-кошторисної документації в межах договірної ціни.

Відповідно до п. 3.1 договору № 14 загальна вартість робіт згідно договірної ціни на момент укладення договору складає 116 068, 00 грн. та відповідно до п. 3.1 договору № 14/1 загальна вартість робіт складає 18 848, 00 грн.

Відповідно до ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити підрядникові проведені роботи. Оплата робіт здійснюється відповідно до встановленої договором ціни.

Так, на виконання умов договорів № 14 та № 14/1 позивачем були виконані роботи на загальну суму 133 931, 60 грн., проте відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, оплати за виконані роботи у строки встановлені в договорі в повному розмірі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 31 110, 18 грн.

Представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 31 110, 18 грн., оскільки відповідачем вказана заборгованість сплачена, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд вважає за необхідне припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 31 110, 18 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначається в ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 1 229, 51 грн. та інфляційних втрат в розмірі 17 885, 57 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю.

Пунктом 6.1 договорів передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних обсягів робіт генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день протермінування.

Згідно з приписами ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що позивачем проведено розрахунок пені з урахуванням зазначених вище норм, тому стягненню з відповідача на корить позивача підлягає пеня в розмірі 2 718, 50 грн.

Оскільки, спір виник через неправомірні дії відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись 49, 80, 82-85 ГПК України, суд , -

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсвіт 2008» (79044, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 5в, код ЄДРПОУ 36078587) на користь Дочірнього підприємства "Інженерно-виробничий центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр" (79060, м. Львів, вул. Наукова, 5, код ЄДРПОУ 25235613) суму в розмірі 23 660, 58 грн., з яких:

- 2 718, 50 грн. - пені;

- 17 885, 57 грн. - інфляційних втрат;

- 1 229, 51 грн. - 3% річних;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 31 110, 18 грн. припинити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.05.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.