Рішення

від 19.05.2015 по справі 922/1711/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 922/1711/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м.Харків до Управління Укртрансінспекції у Харківській області, м.Харків про стягнення 116783,22 гривень за участю представників сторін:

позивача - Аліманової А.О. (довіреність № 09 від 13.01.2015 року),

відповідача - Ткаченко Л.М. (довіреність №3969/1/59-14 від 31 грудня 2014 року).

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2015 року позивач, Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Управління Укртрансінспекції у Харківській області (відповідача) заборгованості в розмірі 116783,22 гривень. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №902 О від 19 березня 2015 по відшкодуванню видатків на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна з бюджетною установою, укладеного між сторонами 19 березня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 березня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 квітня 2015 року.

10 квітня 2015 року представник відповідача надав до суду відзив (вх.№14336), в якому проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи наданий відзив.

14 квітня 2015 року представник позивача надав до суду супровідним листом (вх.№14699) витребувані документи. Судом було досліджено та долучено до матеріалів справи надані документи.

В судовому засіданні 16 квітня 2015 року було оголошено перерву до 23 квітня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2015 року розгляд справи було відкладено на 19 травня 2015 року.

Представник позивача 06 травня 2015 року та 14 травня 2015 року надав до суду додаткові пояснення по справі (вх.№№17872, 19538) разом з документами на підтвердження заявлених позовних вимог.

Судом було досліджено всі надані представником позивача документи та долучено до матеріалів справи.

Крім того, у наданих до суду 14.05.2015 р. представником позивача додаткових поясненнях викладено клопотання про припинення провадження у справі, в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині основної заборгованості у розмірі 2587,91 грн., оскільки відповідачем була здійснена оплата за спірним договором № 902 О на вказану суму. До пояснень надано копію платіжного доручення № 67 від 0805.2015 року, яке свідчить про перерахування на рахунок позивача грошових коштів у сумі 2587,91 грн. із зазначенням призначення платежу "відшкодування експлуатаційних послуг за січень 2015 р. за договором № 902/15 О від 10.03.15 р.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив про помилковість клопотання, викладеного у письмових поясненнях, оскільки грошові кошти у розмірі 2587,91 грн. були сплачені за січень 2015 року та за договором № 902/15 О від 10.03.2015 р., тобто не входять до спірного періоду та не стосуються предмету позову.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не підтримує клопотання про часткове припинення провадження у справі, суд доходить до висновку про залишення наданого клопотання без розгляду.

У судовому засіданні 19 травня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19 травня 2015 року проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, вказував на відсутність заборгованості перед позивачем за спірним договором, оскільки відповідач є органом державної влади, територіальним органом Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, що утримується за рахунок державного бюджету відповідно до затвердженого головою Укртансінспекції кошторису, тому, відповідно до ст.ст.23, 43, 48 Бюджетного кодексу України, Управління, як розпорядник бюджетних коштів, зобов'язано укладати договори виключно в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом Управляння на відповідний календарний рік. У зв'язку з чим у п.1.2 договору № 902 О було встановлено вартість цього договору згідно кошторису на 2014 рік у сумі 85600 грн. та в додатку 1 до договору визначено розрахунок витрат в межах кошторису на 2014 рік.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

19.03.2014 року між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (позивачем) та Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області (відповідачем) було укладено Договір № 902 О по відшкодуванню видатків на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна з бюджетною установою, розташованого за адресою: м.Харків, м-н Свободи, 5, під'їзд 6, поверх № 6, 7, загальною площею 273,83 кв.м.

Сторони погодили, що даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, які виникли між сторонами 01 січня 2014 р. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору № 902 О, цей Договір діє по 31 грудня 2014 року включно, а в частині розрахунків до повного погашення боргу орендарем.

Згідно з п.2.1. Договору № 902 О, витрати на обслуговування орендованого майна сплачуються пропорційно займаної загальної площі, суми витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги), які складають 63,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що становить на місяць 63,00 грн. х 273,83 кв.м. = 17251,29 грн., окрім того ПДВ 20 % 3450,26 грн.

Пунктом 2.1. Договору №902 О в редакції Додаткової угоди №1 від 15.04.2014р. сторони погодили розмір витрат за 1 кв.м. загальної площі, що з 15.04.2013р. склав 39,17 грн.

Пунктом 2.1. Договору №902 О в редакції Додаткової угоди №3 від 23.10.2014р. сторони погодили розмір витрат за 1 кв.м. загальної площі, що з 24.10.2014р. склав 66,08 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 902 О, відповідач повинен перерахувати суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого майна (експлуатаційні послуги) позивачу щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на підставі розрахунків та актів виконаних робіт.

Пунктом 2.5 спірного Договору від 19.03.2014 року, відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу (балансоутримувачу) суми витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) згідно з умовами цього Договору.

Акти виконаних робіт та рахунки за період січень - грудень 2014 року були направлені відповідачу поштою, проте у встановлений строк у повному обсязі оплачені відповідачем не були.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення умов Договору № 902 О від 19.03.2014р., а саме, пунктів 2.2 та 2.5 наведеного вище Договору, своєчасно та в повному обсязі не перераховував суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) балансоутримувачу (позивачу), у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з січня 2014 року по грудень 2014 року у розмірі 116783,22 грн., що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно зі ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стосовно посилань відповідача у наданому відзиві на позовну заяву, на належне виконання договірних зобов'язань передбачених Договором №902 О від 19.03.2014р., відсутність заборгованості за спірний період та виконання договірного зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом Управління на 2014 рік, суд зазначає наступне.

Дійсно, п.1.2 спірного договору визначено вартість договору згідно затвердженого кошторису на 2014 рік у розмірі 85600,00 грн. з урахуванням ПДВ. Проте, ч.2 цього пункту сторони передбачили, що остаточна вартість цього договору визначається за понесені витрати Балансоутримувачем з урахуванням змін цін та тарифів на послуги по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню орендованого комунального майна.

А у п. 2.1 спірного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати витрати на обслуговування орендованого майна пропорційно займаної загальної площі у розмірі визначеному цим пунктом.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 № 15/5027/715/2011).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №902 О по відшкодуванню видатків на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна з бюджетною установою від 19 березня 2014 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача суми заборгованості у розмірі 116783,22 грн. за січень-грудень 2014 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Укртрансінспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 38277424; 61022, м.Харків, м-н Свободи, будинок 5, під'їзд 6, поверх 7; р/р 35219001082503 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (код ЄДРПОУ 04014097; 61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, під.9, пов.2; р/р 26009011287973 в відділенні "Держпромівське" ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 116783,22 гривень заборгованості та 2335,66 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя К.В. Аріт