Постанова

від 26.05.2015 по справі 904/2060/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2015 року Справа № 904/2060/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання: Малик С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Різник С.Г., довіреність б/н від 20.01.15, представник;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Італійська сушка» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 по справі № 904/2060/15 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італійська сушка», м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за виготовлений та поставлений товар згідно договору № 2810/14 від 28.10.2014 у розмірі 345620,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2015 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області по даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 345620,80 грн. - основного боргу, 6912,42 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неповним (частковим) та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором по оплаті виготовленої та поставленої позивачем продукції, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 345620,80 грн.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки останнім справа розглянута за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.05.2015 о 10:15 год.

Належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи відповідач (скаржник) явку у судове засідання свого повноважного представника не забезпечив.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

26.05.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення зміні або скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Італійська сушка» (далі - замовник, або відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія-Груп» (далі - виконавець, або позивач) укладено договір № 2810/14 (далі - договір, а. с. 10-14), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по виготовленню та поставці гнучкої рулонної упаковки (далі - продукція).

Згідно п. п. 1.2., 1.2.2. договору, асортимент, ціна, умови оплати, строки та умови поставки кожної окремої партії продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виготовлену продукцію.

Оплата виготовленої продукції здійснюється замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, у відповідності до виставленого виконавцем рахунку-фактури. Відсутність рахунку-фактури не звільняє замовника від оплати продукції (п. 5.4. договору).

Згідно наявних в матеріалах справи специфікацій від 15.01.2015 та від 06.02.2015 сторонами погоджені найменування, кількість, ціна, термін виконання робіт, умови та терміни оплати (а. с. 15-16).

Вказаними специфікаціями сторони погодили термін виконання робіт - протягом 14 календарних днів з дати підписання специфікації, або протягом 21 календарного дня з дати отримання передоплати та підписання оригіналів-макетів, або протягом 30 календарних днів з дати отримання передоплати та підписання оригіналів-макетів (якщо пакети). Умови та термін оплати: відстрочка платежу 21 календарний день з моменту відвантаження продукції.

На виконання умов договору позивач виготовив та частково поставив у період з 02.02.2015 по 06.02.2015 відповідачу продукцію на загальну суму 350335 грн. 20 коп., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 02/02-7 від 02.02.2015 на суму 10626 грн. 30 коп.; № 02/02-6 від 02.02.2015 на суму 141760 грн. 93 коп.; № 03/02-3 від 03.02.2015 на суму 14104 грн. 88 коп.; № 03/02-2 від 03.02.2015 на суму 8913 грн. 19 коп.; № 06/02-4 від 06.02.2015 на суму 174929 грн. 90 коп. (а. с. 17-21).

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печаткою уповноваженого представника відповідача за довіреністю (а. с. 22-24) без будь-яких зауважень, що свідчить про прийняття відповідачем цієї продукції та, відповідно, породжує в останнього обов'язок з її оплати у повному обсязі у строки, що погоджені сторонами у договорі.

В порушення визначених сторонами умов відповідачем у вказаному порядку та строки отримана продукція у повному обсязі оплачена не була, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 345620 грн. 80 коп., яку останній просить стягнути з відповідача, що і є причиною виникнення даного спору.

Місцевим господарським судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є змішаним договором, який містить у собі ознаки договору підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України, та договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, приймаючи рішення по даній справі господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги стосовно неналежного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

У відповідності до абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Абзацом першим пункту 3.9.2. вищевказаної Постанови визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 52), місцевим господарським судом належним чином виконано вимоги ст. 64 ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи (ухвалу від 13.03.2015 про порушення провадження по справі надіслано на адресу відповідача зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а. с. 35), однак конверт повернуто 24.03.2015 за зворотною адресою з довідкою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 23.03.2015 про повернення поштового відправлення «За закінченням терміну зберігання».

Крім того, ухвала місцевого господарського суду від 13.03.2015 була надіслана сторонам по справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

З урахуванням вищезазначеного доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Італійська сушка» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 по справі № 904/2060/15 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 26.05.2015.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Е.В. Орєшкіна