Постанова

від 21.05.2015 по справі 915/1139/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2015 р.Справа № 915/1139/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мацюри П.Ф.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Молодові В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Кучерявій Т.Ю., за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольга - Україна"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року

у справі № 915/1139/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольга - Україна"

про стягнення 59661,38 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариства «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольга Україна» про стягнення 59661 грн. 38 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, а також про відшкодування судових витрат у сумі 1827 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року у справі №915/1139/14 (суддя Гриньова - Новицька Т.В.) позов ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольга Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» грошові кошти у сумі: 59661,38 грн. - заборгованість за активну електроенергію; 1827 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що матеріалами справи підтверджений залишок заборгованості в сумі 59661 грн. 38 коп. згідно з рахунком №44/3866/1/1 від 29.01.2014 за спожиту електроенергію в обсязі 48191 кВт.год., який залишився несплаченим. Господарський суд першої інстанції зазначив, що несплатою зазначеної суми відповідач порушив право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК.

Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати і постановити нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не з'ясування обставин що мають значення для справи. На думку скаржника, позивачем не надано до суду допустимі докази, які б підтвердили споживання електричної енергії ТОВ «Вольга Україна» у жовтні - листопаді 2013 року в обґрунтування розрахунку заборгованості, оскільки чинним законодавством передбачено певний порядок нарахування суми та сплати за спожиту електричну енергію. За твердженнями відповідача оскільки математичне значення « 001825,14» не є показами приладу обліку НІК 2303 №0166350,так як жодних первинних документів не складалося саме з такими показами приладу обліку, то така сума чисел не може бути використана для розрахунків обсягів спожитої електричної енергії.

Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Вольга Україна», в зазначеному відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. За твердженнями позивача, у зв'язку з фактичним споживанням електроенергії в жовтні - листопаді 2013 р. відповідач зобов'язався оплатити спожитий обсяг електроенергії в цей період, що підтверджується копією заяви яка міститься в матеріалах справи. Крім того позивач зазначив, що ТОВ «Вольга Україна» звернулось до суду із окремим позовом до ПАТ «Миколаївобленерго» про внесення змін до п. 9.4. Договору №44/3866 від 16.12.2013 р. та додатку №2 до цього Договору з метою змінити початкові покази приладу обліку з « 001825,14» на « 002407,44» , рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2014 р. по справі №915/1561/14 було відмовлено в задоволені цих позовних вимог ТОВ «Вольга-Україна», зазначене рішення було залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ«Вольга-Україна», просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до господарського суду апеляційної інстанції 27.04.2015 р.

Представник відповідача в судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.04.2015 р., яке міститься в матеріалах справи. Враховуючи вище викладене господарський суд апеляційної інстанції вирішив за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Вольга-Україна» за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з наступних підстав:

Як вбачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 04.12.2013 відповідач звернувся до позивача з заявою №135/1 від 04.12.2013 про укладення договору про постачання електроенергії з метою приведення у відповідність взаємовідносини між ними. У зв'язку з фактичним споживанням електроенергії в жовтні-листопаді 2013 року, відповідач зобов'язався оплатити спожитий обсяг електроенергії за цей період.

16.12.2013 між сторонами був укладений Договір про постачання електроенергії №44/3866 (далі - Договір), який діє до теперішнього часу.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п. п. 2.2.2, 2.3.2 Договору, додатку №10 до нього позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару, а відповідач - оплачувати позивачу вартість електричної енергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору; видані позивачем рахунки на оплату спожитої електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Пунктом 9.4 Договору та додатком №2 до нього сторони встановили, що він набирає чинності з 02.12.2013 та укладається з показами приладу обліку 001825,14 на строк до 25.12.2014. Таким чином сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України

Намагаючись змінити п. 9.4 Договору, 26.09.2014 відповідач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про внесення змін до Договору №44/3866 від 16.12.2013. Рішенням господарського суду Миколаївської області у справі №915/1561/14 від 08.12.2014, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, позовні вимоги ТОВ «Вольга-Україна» задоволені частково, п. 9.4 Договору викладено в наступній редакції:

" 9.4. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається з показами приладу обліку 001825,14 на строк до 25.12.2014. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про дострокове припинення договору.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно - правової форми, банківських реквізитів, статусу платника податків тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін".

В частині позовних вимог щодо внесення змін в п. 9.4 Договору та в Додаток №2 до Договору шляхом визначення показів приладу обліку на момент укладення Договору - " 002407,44", відповідно до акту контрольного огляду від 19.12.2013 №4/029400, суд відмовив у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Виконуючи умови Договору й, зокрема п. 9.4 і додатку №2 до нього, за період жовтень-листопад 2013 року позивач відпустив відповідачу 110421 кВтг активної електричної енергії на суму 136798 грн. 39 коп. і виставив рахунок від 29.01.2014 №44/3866/1/1 на оплату.

Відповідач вказаний обсяг електроенергії оплатив частково в сумі 77137 грн. 01 коп.

Залишок заборгованості в сумі 59661 грн. 38 коп. згідно з рахунком №44/3866/1/1 від 29.01.2014 за спожиту електроенергію в обсязі 48191 кВт.год. залишився несплаченим.

Апеляційний господарський суд перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості приймає його до уваги, вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений до вимог чинного законодавства.

Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника в апеляційній скарзі оскільки, несплатою зазначеної суми відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 ЦК, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням (ст. 610 ЦК).

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Вольга - Україна», а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року у справі №915/1139/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольга - Україна» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Мацюра П.Ф.

Судді Ліпчанська Н.В.

Лисенко В.А.