Ухвала

від 21.05.2015 по справі 728/385/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 728/385/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Новікова О.М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.03.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про: визнання неправомірними дій, щодо відмови у зарахуванні до основного стажу роботи; скасування рішення, щодо відмови в зарахуванні періоду з 01.01.2005 року по 31.10.2005 року до основного стажу роботи; зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області зарахувати трудовий стаж роботи в СТОВ «Агропромсервіс» з 01.01.2005 року по 31.10.2005 року, а також провести перерахунок пенсії.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.03.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для врахування спірного періоду до складу загального трудового стажу позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в період з 01.10.2004 року по 31.10.2005 року працював у СТОВ «Агропромсервіс».

Даний факт підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.

При вивченні особової пенсійної справи позивач з'ясував, що період з 01.01.2005 року по 31.10.2005 року йому не було зараховано до трудового стажу, а після звернення до правоохоронних органів та органів Пенсійного фонду України було з'ясовано, що індивідуальні відомості за цей період роботи по застрахованих особах, до системи персифікованого обліку не були подані з невідомих причин, що стало підставою для відмови позивачу у зарахуванні вказаного терміну роботи у трудовий стаж та здійсненні перерахунку розміру пенсії.

Вважаючи відмову відповідача у зарахуванні йому до загального стажу роботи період з 01.01.2005 року по 31.10.2005 року незаконною позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 в період з 01.10.2004 року згідно Наказу №54 він був прийнятий на роботу водієм 1 класу по переводу з ВАТ «Бахмач Агротехконцерн», а 31.10.2005 року згідно наказу № 99-к від 31.10.2005 року був звільнений за угодою сторін. (а.с.6)

Однак, при призначенні позивачу пенсії та розрахунку її розміру на основі трудового стажу, відповідачем не було враховано вказаний період роботи.

Як убачається з матеріалів справи, відмова відповідача у врахуванні зазначеного періоду роботи мотивована відсутністю достатнього підтвердження дійсної роботи позивача у СТОВ «Агропромсервіс», оскільки за відомостями персофікованого відділу в період з 01.04.2005 року по 31.10.2005 року відсутні дані по застрахованим особам СТОВ «Агропромсервіс», так, як не були подані відомості за 2005 рік, а саме товариство ліквідовано в зв'язку з визнанням підприємства банкрутом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згаданий у приведеній нормі Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до пунктів 1, 2 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що СТОВ «Агропромсервіс» було взято на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області з 04.03.2004 року та 26.03.2010 року було ліквідовано у зв'язку з визнанням підприємства банкрутом.

При цьому в період з березня по жовтень 2005 року підприємство нараховувало та сплачувало страхові внески, але індивідуальної відомості по застрахованим особам за 2005 рік до системи персоніфікованого обліку не подавало.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обов'язок подання відповідної звітності з цього приводу покладено також на страхувальника, тобто роботодавця.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю ) у сфері господарської діяльності» передбачено, що позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснюються у разі неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини , які перешкоджають поданню таких документів.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України п.1.10 позапланові перевірки проводяться органами Пенсійного фонду України у випадках , передбачених ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю ) у сфері господарської діяльності».

Також, відповідно ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор ( арбітражний керуючий ) під час здійснення процедури ліквідації підприємства виконує функцію керівного органу підприємства і до його закриття звітує перед усіма фондами, податковою інспекцією та іншими контролюючими органами.

З огляду на зазначене вбачається, що в разі ненадходження до органів Пенсійного фонду документів обов'язкової звітності - персоніфікованих відомостей по застрахованим особам підприємства, даний органи Пенсійного фонду повинні були провести його позапланову перевірку з метою їх отримання, та і під час самої ліквідації підприємства вони не повинні були затвердити звіт за відсутності цих даних.

Проте, як вбачається із матеріалів даної справи роботодавець не виконав свого обов'язку щодо подання звітності, а відповідач - обов'язку щодо контролю за виконанням та своєчасним наданням інформації.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано пенсійному органу необхідні для зарахування до стажу роботи документи.

Отже, відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2005 року по 31.10.2005 року до стажу роботи у зв'язку з тим, що не подано відомості по застрахованих особах за 2005 рік по СТОВ «Агропромсервіс» є протиправною.

Зважаючи на викладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Натомість, відповідачем, усупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.04.2005 року по 31.10.2005 року на СТОВ «Агропромсервіс» до загального стажу роботи.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.03.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23.03.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.