Ухвала

від 19.05.2015 по справі 820/2223/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.Справа № 820/2223/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гешефт Плюс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. по справі № 820/2223/15

за позовом Приватного підприємства "Гешефт Плюс"

до Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Гешефт Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000812210 та №0000822210 від 20.11.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. по справі № 820/2223/15 позов залишено без задоволення.

Приватне підприємство "Гешефт Плюс", не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що в період з 14.10.2014 року по 22.10.2014 року на виконання наказу Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.10.2014 року №357 "Про проведення перевірки ПП "Гешефт Плюс", на підставі вимоги пункту 7 частини 1 статті 336, статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України (далі за текстом - МК України), у зв'язку з виявленими ознаками, що свідчать по можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, контролюючим органом проведена документальна невиїзна перевірка ПП "Гешефт Плюс".

Результати перевірки оформлені актом №40/2014/20-40/35578609 від 31.10.2014 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності визначення митної вартості товарів за кодами УКТ ЗЕД "6802 91 90 00, 4421 90 91 00, 3926 40 00 00, 8306 29 90 00" за митними деклараціями від 03.04.2012 року №807100000/2012/411773, від 06.04.2012 року №807100000/2012/412391, від 06.04.2012 року № 807100000/2012/412390, від 06.04.2012 року №807100000/2012/412400, від 16.05.2012 року №807100000/2012/418561, від 16.05.2012 року №80710000/2012/418589, від 24.05.2012 року №807100000/2012/420345, від 21.06.2012 року №807100000/2012/423381, від 22.06.2012 року №807100000/2012/425505, від 15.08.2012 №807100000/2012/434070 по приватному підприємству "Гешефт Плюс" (а.с.10-36).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: абз.1 ст. 260. абз.1 ст. 264, абз.1 ст. 267, п.1 ч.1 ст.279, ст.278, ст.58 Митного кодексу України щодо заниження митної вартості, яка використовується для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та невірного визначення бази оподаткування товарів митом у зв'язку із заниженням митної вартості товару, занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 2759,97 грн.; п.187.8 ст. 187 та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість по товарах, що ввозяться на митну територію України (митної вартості товарів з урахуванням мита) на загальну суму 7495,34 грн. (а.с.36).

На підставі висновків акту №40/2014/20-40/35578609 від 31.10.2014 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000822210 від 20.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 4139,96 грн., з них за основним платежем - 2759,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 1379,99 грн.; №0000812210 від 20.11.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11240,01 грн., з них за основним платежем - 7495, 34 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 3747,67 грн. (а.с.38-39).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 08.12.2014р. №б/н, в якій просив скасувати прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014р. за №0000822210 та №0000812210.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення №2189/6/99-99-10-01-06-15 від 04.02.2015р. (а.с.154-155), яким податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014р. за №0000822210 та №0000812210 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача та Державної фіскальної служби України, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 2 ст. 351 Митного кодексу України передбачено, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Так, підставою для проведення контролюючим органом перевірки став лист митної агенції Італії від 09.06.2014 року про те, що італійським підприємством "Mullegroup S.r.l. Universonale" в процесі митного оформлення товарів, які направляються в Україну на адресу ПП "Гешефт Плюс", надавалися інші документи, ніж при переміщенні цих товарів через митний кордон України.

Первинними документами, що фіксують фактичну митну вартість товару при ввезенні ПП "Гешефт Плюс" на митну територію України, є матеріали, надані (інвойс від 01.03.2012 №2012-СОМ), відповідь ТОВ "МКБ Макарів" від 17.09.2014 року № 41, про вартість міжнародного автомобільного перевезення для ПП "Гешефт Плюс" по маршруту Італія -м. Купянськ (Харківська обл.) автомобілем державний номер АІ 8168СТ/АІ0177ХО, в якій зазначено, що розбивка суми транспортних витрат до і після кордону України підприємством не здійснювалась.

Згідно із ч.1 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.1 ст. 267 Митного кодексу України, у разі надходження товарів різних найменувань у кількості більше 10 товарних підкатегорій однією партією вони за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи можуть декларуватися для вільного обігу на митній території України за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД за умови, що цьому коду відповідає найбільша ставка ввізного мита. Якщо до окремих товарів, які входять до зазначеної партії, застосовуються передбачені законом заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, такий спосіб декларування не звільняє декларанта або уповноважену ним особу від додержання зазначених заходів щодо цих товарів.

Колегія суддів зазначає, що ПП "Гешефт Плюс" для підтвердження заявленої митної вартості при ввезенні на митну територію України товару з митної території Італії надавалися такі документи: митні декларації від 21.03.2012 року №807100000/2012/409197, від 21.03.2012 року №807100000/2012/409199, від 21.03.2012 року №807100000/2012/409200, від 21.03.2012 року №807100000/2012/409203, від 03.04.2012 року №807100000/2012/411773, від 06.04.2012 року №807100000/2012/412391, від 06.04.2012 року № 807100000/2012/412390, від 06.04.2012 року №807100000/2012/412400, від 16.05.2012 року №807100000/2012/418561, від 16.05.2012 року №80710000/2012/418589, від 24.05.2012 року №807100000/2012/420345, від 21.06.2012 року №807100000/2012/423381, від 22.06.2012 року №807100000/2012/425505, від 15.08.2012 №807100000/2012/434070.

Митна вартість за МД від 16.05.2012 року №807100000/2012/418589 становить 11141,38 грн. та розрахована з урахуванням рішення про визначення митної вартості від 04.04.2012 року №807000003/2012/001484/1.

Внаслідок проведеного контролюючим органом співставлення встановлено, що на підставі інвойсу від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073, наданого митною агенцією Італії, ціна та вартість на товар з урахуванням дисконту, становить 8 661,69 EUR або 84 443,52 грн.

Розглянувши матеріали, які надавались для підтвердження заявленої митної вартості ПП "Гешефт Плюс" при ввезенні на митну територію України товару з митної території Італії (Via Emilia Pavese 107, 29121 Piacenza Italiy), встановлено наступне.

Відповідно МД 21.03.2012 №807100000/2012/409197 (інвойс від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073-2), №807100000/2012/409199 (інвойс від 01.03.2012 №2012- СОМ-0000073-3), №807100000/2012/409200 (інвойс від 01.03.2012 № 2012-СОМ- 0000073-1), № 807100000/2012/409203 (інвойс від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073- 4), ввезено товар (частини спортивних нагород, кубків, підставки для кубків, чаші кубків, напівчаші кубків, декоративні вироби з пластику - комплектуючі до спортивних нагород (кубків) (інше)) та розміщено на митний склад в режимі ІМ 74.

В подальшому, товар переведено в інший митний режим - імпорт ІМ 40 - випуск для вільного обігу) шляхом оформлення митних декларацій від 03.04.2012 №807100000/2012/411773, від 06.04.2012 №807100000/2012/412391, від 06.04.2012 № 807100000/2012/412390, від 06.04.2012 №807100000/2012/412400, від 16.05.2012 №807100000/2012/418561, від 16.05.2012 №807100000/2012/418589, від 24.05.2012 №807100000/2012/420345, від 21.06.2012 №807100000/2012/423381, від 22.06.2012 №807100000/2012/425505, від 15.08.2012 №807100000/2012/434070 - відправник - "Mullergroup S.r.l. Unipersanale", одержувач - ПП "Гешефт Плюс".

Згідно інвойсу від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073-1 до МД від 06.04.2012 № 807100000/2012/412390 ціна та вартість товару за кодом " 8306 29 90 00" становить 21,6 EUR або 225,46 грн.

Відповідно розрахунку вартості даного товару за цінами інвойсу від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073, наданого митною агенцією Італії, митна вартість товару становить 143,47 EUR або 1 497,55 грн. (вартість розрахована вартість товару розрахована за рівнем 10,438065 EUR).

Згідно інвойсу від 01.03.2012року №2012-СОМ-0000073-2 до МД від 06.04.2012 року №807100000/2012/412400 ціна та вартість товару за кодом №8306299000 становить 1894,30 EUR або 19772,83 грн.

При обчисленні вартості наведеного товару за цінами інвойсу від 01.03.2012 року №2012-СОМ-0000073, наданого митною агенцією Італії, встановлено, що митна вартість товару становить 40327,25 грн. або 3863,48 EUR.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в документах наданих до митного оформлення МД від 15.08.2012 року №807100000/2012/434070 (інвойс від 01.03.2012 року №2012-СОМ - 0000073-2) наявний акт "Про проведення митного огляду (переогляду) товарів), транспортних засобів, ручної поклажі та багажу" митної декларації №807100000/2012/433057 в п.п.8.3.4 в якому зазначено, що контролюючим органом було виявлено відсутність товару: арт.0713-100-G напівчаша кубка пластик колір золото DM 100 в кількості 100 шт. Також зазначено, що встановлено пересортування залишків товару. Фактичний залишок товару з арт.0713-120-G був збільшений на 60шт. (за ціною 0,206 EUR за шт.), а товар з арт. 0713-100-П (за ціною 0,2 EUR за шт.) взагалі відсутній.

За результатами перевірки встановлено заниження митної вартості за МД від 21.06.2012 № 807100000/2012/423381 на 106,62 грн., чим порушена вимоги абзацу 1 статті 260, абзацу 1 статті 264, абзацу 1 статті 267 Митного кодексу України.

Дане порушення, вплинуло на заниження ПП "Гешефт Плюс" митних платежів на загальну суму 27,72 грн., у тому числі: ввізне мито на суму 5,33 грн., податок на додану вартість на суму 22,39 грн., чим порушено вимоги пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України, абзацу 1 статті 261, абзацу 1 статті 264, абзацу 1 статті 267 Митного кодексу України .

Згідно інвойсу від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073-3 до МД від 22.06.2012 № 807100000/2012/425505 ціна та вартість товару за кодом "3926 40 00 00" становить 430,40 EUR або 4358,44 грн.

За цінами згідно інвойсу від 01.03,2012 № 2012-СОМ-0000073, наданого митною агенцією Італії, митна вартість наведеного товару становить 1 001,62 EUR або 10 142,9 грн.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що в порушення вимог абзацу 1 статті 260, абзацу 1 статті 264, абзацу 1 статті 267 Митного кодексу України (Закон України від 11.07.2002 № 92-ІУ), підприємством занижено митну вартість за МД від 22.06.2012 № 807100000/2012/425505 на 5 784,46 грн.

В порушення вимог пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України, абзацу 1 статті 261, абзацу 1 статті 264, абзацу 1 статті 267 Митного кодексу України (Закон України від 11.07.2002 № 92-ІУ), ПП "Гешефт Плюс" занижено митні платежі на загальну суму 1 503,96 грн., у тому числі: ввізне мито на суму 289,22 грн., податок на додану вартість на суму 1 214,74 грн.,

Згідно інвойсу від 01.03.2012 № 2012-ШМ-0000073-3 до МД від 03.04.2012 № 807100000/2012/411773 ціна та вартість товару за кодом "6802 91 90 00" становить 429,20 EUR або 4566,29 грн.

При обчисленні вартості наведеного товару за цінами інвойсу від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073, наданого митною агенцією Італії, митна вартість товару становить 457,31 EUR або 4 865,36 грн.

Колегія суддів зазначає, що за результатом співставлення документів, отриманих від митної агенції Італії (зокрема інвойса від 01.03.2012 № 2012-СОМ-0000073), з документами, наданими до митного оформлення ПП "Гешефт-Плюс" (інвойси від 01.03.2012-№ 2012-СОМ- 0000073-1. № 2012-СОМ-0000073-2. № 2012-СОМ-0000073-3, № 2012-СОМ- 0000073-4) контролюючим органом встановлено розбіжності в номерах інвойсів, вартості товарів та умов їх поставки, тощо, хоча опис товарів, їх артикули і вага рівнозначні, що стало підставою для висновку про недостовірність документів, які використовувались при переміщенні товарів через митний кордон України та для подальшого їх митного оформлення.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановленні розділом III МКУ № 4495-VI та розділом XI МКУ №92-ІУ (чинного на день прийняття МД) і базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Колегія суддів зазначає, що митна вартість вказаних товарів заявлена позивачем на підставі недостовірних відомостей, що в свою чергу, призвело до заниження бази оподаткування, у ПП "Гешефт-Плюс" виникли податкові зобов'язання по сплаті мита у розмірі 2759,97 грн. та ПДВ у розмірі 7495,34 грн., які визначені ГУ Міндоходів в Харківській області за результатами документальної невиїзної перевірки.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги той факт, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 25.12.2014р. по справі №640/22994/14-п (н/п 3/640/3687/14), яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 18.02.2015р., директора ПП "Гешефт-Плюс" визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Положеннями ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів наголошує, що Київським районним судом м.Харкова досліджувалися дії директора ПП "Гешефт-Плюс" щодо оформлення вантажу згідно митних декларацій від 21.03.2012р. за №№ 807100000/2012/409197, 807100000/2012/409199, 807100000/2012/409203 та інвойсів від 01.03.2012р. за №№ 2012-СОМ-0000073, 2012-СОМ-0000073-1, 2012-СОМ-0000073-2, 2012-СОМ-0000073-3, 2012-СОМ-0000073-4.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що директор ПП "Гешефт-Плюс" до надходження вантажу в пункту митного контролю передав ТОВ "Євро-Дилижанс" документи, в яких вартість вантажу була зазначена менша за фактичну.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що митні декларації від 21.03.2012р. за №№ 807100000/2012/409197, 807100000/2012/409199, 807100000/2012/409203 також були об'єктом перевірки за результатами якої складено акт №40/2014/20-40/35578609 від 31.10.2014 року.

Тому, враховуючи положення ст.72 КАС України колегія суддів вважає, що встановлений у рішенні Київського районного суду м.Харкова від 25.12.2014р. по справі №640/22994/14-п факт надання позивачем недостовірної інформації під час митного оформлення вантажу згідно митних декларацій від 21.03.2012р. за №№ 807100000/2012/409197, 807100000/2012/409199, 807100000/2012/409203 не потребує доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гешефт Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2015р. по справі № 820/2223/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.