Рішення

від 12.02.2007 по справі 47/56-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/56-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2007 р.                                                            Справа № 47/56-07

вх. № 1428/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Спасибо В.В. за довіреністю  б/н від 13.01.2007р.  відповідача - Моїсеєнко Н.М. за довіреністю від 15.12.2006р.,Горностаєва Г.П. за довіреністю б/н від 20.12.2006р.  

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс", м. Магдалинівка  

до  Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"  

про визнання права та припинення дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпрогазресурс” (позивач) звернувся до суду з позовною заявою  до Дочірньої компаніі „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” в якый просить суд визнати за ним право реалізовувати в повному обсязі природній газ власного добутку, отриманий в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.), за нерегульованим тарифом (вільними цінами) особам, самостійно ним  визначеним,  визнати за позивачем право укладати господарські договори на реалізацію нафти та газового конденсату власного добутку, отриманих в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.) без обов'язкового укладення таких договорів на біржових аукціонах, зобов'язати відповідача припинити будь-які дії, спрямовані на порушення перелічених прав позивача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на ліцензійні умови здійснення господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Також позивач посилається на норми законодавства України про інвестиційну діяльність, бюджетне законодавство, на інші норми та обставини фактичного характеру, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 12.02.2007р. відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. При цьому відповідач не оспорює ті фактичні обставини, на які посилається позивач, але заперечує проти правового обгрунтування позову, оскільки, на думку позивача, позовні вимоги суперечать нормам Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. В судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом було встановлено, що позивач отримав у встановленому законодавством України порядку ліцензії на здійснення певних видів господарської діяльності. Так, позивач отримав ліцензію на користування надрами (реєстр.номер 1540 від 20.12.2000р.), на підставі якої у позивача виникло право на геологічне вивчення (дорозвідку залишкових запасів газу) Пролетарського газосховища (виснажені горизонти Б-12, В-15, В-17-18-19). Після спливу строку дії цієї ліцензії позивач отримав аналогічну ліцензію № 2026 від 17.06.2002р., а потім – новий бланк цієї ліцензії, який продовжив її дію до 17.06.2007р. Також позивач отримав ліцензію серії АА № 224298 від 13.06.2001р. на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, а після спливу строку її дії – одержав аналогічну ліцензію серії АА № 485672 від 13.06.2004р. на постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Копії ліцензій залучені до матеріалів справи. Спір в цій частині відсутній.

На підставі одержаних ліцензій, позивач уклав з відповідачем Договір №7/2001 30.03.2001р. Цей Договір 27.02.2003р. на підставі додаткової угоди був викладений в новій редакції, яка із наступними змінами і доповненнями діє до цього часу. Згідно п.1.1. нової редакції Договору, Сторони зобов'язалися шляхом об'єднання майна та зусиль спільно здійснювати операції з геологічного вивчення (дорозвідки), у тому числі дослідно-промислової розвідки (ДПР) залишкових запасів глибоких горизонтів Пролетарського газоконденсатного родовища (ГКР); промислової експлуатації родовища після отримання дозволу згідно діючого законодавства. Умовами Договору (пункт 2.2.2.4) також було встановлено, що реалізацію газу, газоконденсату, нафти, одержаних під час геологічного вивчення, дослідно-пошукових робіт та пошукових робіт, здійснює позивач. Для цієї мети сторони передбачили в Договорі (пункт 4.5), що оперативне управління спільною діяльністю і ведення загальних справ покладається на позивача, який діє на підставі довіреності на ведення загальних справ, наданої Учасниками. В даний час діє довіреність від 29.12.2006р. Також пунктом 4.7. Договору сторони надали позивачу (в особі його директора) повновадення укладати в встановленому законодавством України порядку угоди, що відносяться до спільної діяльності. Термін дії Договору додатковою угодою № 3 від 06.12.2004р. був пролонгований до 31.12.2008р. Копії Договору, його нової редакції, додаткових угод та довіреності залучено до справи. Спір в цій частині відсутній.

Судом встановлено, що відповідач направив позивачу лист від 29.01.2007р. № 194/18, в якому з посиланням на норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006р. № 489-V містяться вимоги до позивача терміново розробити і направити на його адресу проект змін до Договору, які б встановлювали такий порядок реалізації одержаних в межах спільної діяльності природного газу та інших корисних копалин:

- природний газ власного видобутку повинен обов'язково продаватися в повному обсязі безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для потреб населення за ціною, що не перевищує граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, визначеної в установленому порядку за вирахуванням розміру тарифів на транспортування, постачання та цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

- нафта сира і газовий конденсат власного видобутку повинні обов'язково продаватися виключно на біржових аукціонах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач з вимогами не погодився. Це призвело до виникнення господарського спору.

Встановивши викладені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи знаступного.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем права реалізовувати в повному обсязі природній газ власного добутку, отриманий в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.), за нерегульованим тарифом (вільними цінами) особам, самостійно ним  визначеним, суд враховує наступне.

Статтею 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені особи договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною, що не перевищує граничний рівень оптової ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, визначеної в установленому порядку за вирахуванням розміру тарифів на транспортування, постачання та цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Також установлено, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому цієї статті, формується та використовується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ресурс природного газу, що використовується для потреб населення.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач помилково вважає обов'язковим застосування норм даного Закону до позивача.

Так, 30.11.2006р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” № 398-V. Згідно ст.3 розділу II цього Закону суб'єктам господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, встановлений обов'язок внесення у порядку, визначеному КМ України, до Державного бюджету України рентної плати в тому числі за природний газ, нафту, газовий конденсат, а також визначені ставки рентної плати. Водночасно в цій же статті передбачено, що у випадку здійснення підприємствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарськими товариствами, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність та/або уповноваженими особами договорами про спільну діяльність, що укладені за участю зазначених підприємств, операцій з реалізації обсягів природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку не для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, до зазначених обсягів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) застосовується семикратний розмір рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), величина якої затверджена цим пунктом. Отже, даний Закон допускає можливість здійснення учасниками договорів про спільну діяльність операцій з реалізації обсягів природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку і не для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення.

Даним законодавчим нормам кореспондують приписи Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого Постановою КМ України № 256 від 22.03.2001р. (в редакції постанови КМ України № 59 від 19.01.2005р.) Відповідно до ст. 1 цього Порядку введений термін «нересурсний обсяг природного газу», під яким розуміється обсяг природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), видобутого у звітному (податковому) періоді на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами підприємствами НАК "Нафтогаз України", НАК "Надра України", ВАТ "Укрнафта", ДАТ "Чорноморнафтогаз", іншими підприємствами та господарськими товариствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, а також господарськими товариствами, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність та/або уповноваженими особами договорами про спільну діяльність, що укладені за участю зазначених підприємств, але не реалізованого такими суб'єктами господарювання у звітному (податковому) періоді безпосередньо НАК "Нафтогаз України" як окремій юридичній особі на формування ресурсу природного газу, що використовується для задоволення потреб населення. Нересурсний обсяг природного газу визначається як різниця між обсягами природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), видобутого у звітному (податковому) періоді, та обсягами природного газу, реалізованого зазначеними суб'єктами господарювання безпосередньо НАК "Нафтогаз України" як окремій юридичній особі на формування ресурсу природного газу, що використовується для задоволення потреб населення. Також, в пункті 4 Порядку продубльована норма ст.3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування» № 398-V в частині застосування до нересурсного обсягу природного газу семикратного розміру ставки рентної плати за природний газ (у тому числі нафтовий (природний) газ).

Крім того, приписи ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть бути застосованими до позивача, оскільки судом встановлено, що позивач здійнює господарську діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом на підставі виданих ліцензій (спеціальних дозволів). Згідно статті 1 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. № 1775-III ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відповідно до вимог статей 1, 8 цього ж Закону, ліцензійні умови є установленим з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов. Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

Постановою НКРЕ України № 694 від 25.08.2005р. та Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N 73 від 25.08.2005р. (зареєстровані в Мінюсті України за N 1088/11368) затверджені і діють Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом. Відповідно до пункту 1.3 Ліцензійних умов визначено, що постачання природного газу за нерегульованим тарифом є видом господарської діяльності з постачання природного газу безпосередньо споживачам, що провадиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за вільними цінами та в умовах конкуренції. Цій нормі координують приписи статей 2 та 3 Ліцензійних умов, згідно яких умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом названі: по-перше, заборона провадити господарську діяльність із зберігання, транспортування природного газу магістральними трубопроводами, його розподілу та постачання за регульованим тарифом (підпункт 2.2.1), а по-друге – обов'язок ліцензіатів здійснювати постачання природного газу на договірних засадах за вільними цінами.

Суд при розгляді цього питання також враховує зміст Постанови КМ України № 31 від 16.01.2007р., якою була затверджена нова редакція підп.1 п. 2 Постанови КМ України № 1729 від 27.12.2001р. „Про забезпечення споживачів природним газом”. Згідно нової редакції Постанови встановлено, що реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, за роздрібними цінами, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики.

Таким чином суд прийшов до висновку, що обовязок реалізовувати природній газ для задоволення потреб населення покладений не на всіх суб'єктів господарювання, перелічених в ст.3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік”, а лише на тих з них, які мають ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом. Особи, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання газу за нерегульованим тарифом, не мають права продавати природний газ інакше ніж за вільними цінами. Порушення цього правила є порушенням ліцензійних умов, що тягне за собою відповідне порушення Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” і може стати підставою для застосування до підприємства відповідних санкцій, в тому числі позбавленні ліцензії.  

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що право позивача здійснювати реалізацію добутого в межах договору № 7/2001 природного газу за вільними (ринковими) цінами підтвердується фактичними обставинами справи та діючим законодавством України, позовні вимоги в части визнання цих прав підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем права укладати господарські договори на реалізацію нафти та газового конденсату власного добутку, отриманих в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.) без обов'язкового укладення таких договорів на біржових аукціонах, суд враховує наступне.

Згідно статті 3 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік від 19.12.2006р. № 489-V встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або уповноважені договорами про спільну діяльність особи, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку (видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування надрами), крім обсягів, які використовуються на власні технологічні потреби, а також газу скрапленого - виключно на біржових аукціонах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки, ця норма має відсилання до нормативних актів КМ України, передбачені нею обов'язки можуть виникнути не раніше набуття чинності такими нормативними актами КМ України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 599 від 04.04.2000р. "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля" затверджене Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля. Відповідно до останнього абзацу підп."а" п.5 цієї Постанови, продавцями нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля виступають державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків. Також, згідно останньго абзацу п.5 Постанови порядок та умови реалізації нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, визначені в Положенні, затвердженому цією постановою, застосовуються до угод, зазначених у абзацах третьому і четвертому підпункту "а" цього пункту, при невиконанні або частковому виконанні умов щодо попередньої оплати, а також можуть застосовуватися до угод, в яких продавцями та/або покупцями виступають за власним бажанням інші, ніж зазначені у цьому пункті, особи. 

З урахуванням цих норм суд визнає можливим погодитися з ствердженнями позивача про те, що на даний час нормативними актами КМ України встановлений лише обовязковий порядок проведення біржових аукціонів з продажу газового конденсату державни підприємствами, а також господарськими товариствами, частка держави у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків. Обовязковий порядок для інших продавців, в тому числі недержавних, КМ України не затверджено. Це призводить до неможливості застосування щодо позивача норм ст.3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Крім того, згідно п.2 Постанови КМ України № 599 від 04.04.2000р. «Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля» із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановами КМ України № 619 від 11.05.2006 р. та  № 1825 від 27.12.2006 р. встановлено, що аукціони з продажу нафти, газового конденсату, природного, скрапленого газу та вугілля проводяться на базі бірж, визначених за результатами спеціалізованого конкурсу, який організовує і проводить Міністерство економіки. Відповідач не довів факту проведення зазначених конкурсів, а позивач цю обставину спростовує.   

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що право позивача здійснювати реалізацію добутих в межах договору № 7/2001 нафти та газового конденсату без обов'язкового укладення таких договорів на біржових аукціонах підтвердується фактичними обставинами справи та діючим законодавством України, позовні вимоги в части визнання цих прав підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 170,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (код ЕДРПОУ 30961630), право реалізовувати в повному обсязі природній газ власного добутку, отриманий в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.), за нерегульованим тарифом (вільними цінами) особам, самостійно визначеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (код ЕДРПОУ 30961630).

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (код ЕДРПОУ 30961630), право укладати господарські договори на реалізацію нафти та газового конденсату власного добутку, отриманих в ході виконання договору № 7/2001 від 30.03.2001р. (в редакції від 27.02.2003р.), без обов'язкового укладення таких договорів на біржових аукціонах.

3. Зобов'язати Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", (код ЕГРПОУ 25698645), припинити будь-які дії, спрямовані на порушення перелічених прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (код ЕДРПОУ 30961630).  

4. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів  "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, р/р26004805200001 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 25698645) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогазресурс" (51122, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Пролетарське, р/р26000124290001 у Магдалинівському відділенні КБ "ПриватБанк", смт. Магдалинівка, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30961630) держмита у розмірі 170,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.