Рішення

від 20.05.2015 по справі 908/1442/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/48/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 Справа № 908/1442/15-г

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1442/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

про стягнення 59337,93 грн.

за участю представників:

від позивача - Астахов Д.С., довіреність б/н від 19.03.15 р.

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2015 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 20.05.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення основного боргу в сумі 55904,58 грн., пені в сумі 19,23 грн., трьох процентів річних в сумі 3,95 грн. та інфляційних витрат в сумі 3410,17 грн., що разом складає 59337,93 грн., за договором поставки № 15/7787 від 15.10.2014 року.

30.03.2015 року на адресу суду від відповідача у справі надійшло клопотання, в якому останній у зв'язку з необхідністю надання документів у справі просить суд відкласти судове засідання в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, на більш пізній строк.

Вказане клопотання відповідача судом задоволене про що винесена відповідна ухвала від 31.03.2015 року, якою відкладений розгляд справи на 28.04.2015 року об 11:45.

Безпосередньо в судовому засіданні 31.03.2015 року представник позивача надав суду разом з супровідним листом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 26.03.2015 року.

Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", 15.04.2015 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- вказує, що 15.10.2014 року між ним та позивачем був укладений договір поставки № 15/7787 від 15.10.2014 року, до якого була підписана специфікація № 2 від 01.12.2014 року;

- згідно з п. 6.1. вказаного договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості, накладну, податкову накладну;

- відповідно до п. п. 9.3., 9.7. договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачено специфікацією, у випадку неотримання документів, зазначених в п. 6.1. договору, покупець має право не оплачувати продукцію до моменту отримання усіх документів;

- оскільки ні в договорі, ні у специфікації не зазначені інші умови оплати, то в порушення умов договору позивач до теперішнього часу не здійснив поставку продукції, що залишилась, а також не надав відповідачу за спірною поставкою рахунок та сертифікат якості;

- таким чином позивач не виконав свого зобов'язання з передачі продукції та разом з нею усіх документів, зазначених в п. 6.1. договору;

- відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання можу бути відстрочено на час прострочення кредитора;

- непоставка усієї продукції за специфікацією № 2 та ненадання позивачем документів, зазначених в п. 6.1. договору, свідчить про ненастання факту поставки продукції за вказаним договором, тобто згідно ч. 2 ст. 613 ЦК України не настало зобов'язання відповідача з оплати вказаної продукції;

- згідно з ч. 4 ст. 613 ЦК України боржник за грошовими зобов'язаннями не оплачує проценти за час прострочення кредитора. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

27.04.2015 року на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист, за яким останній просить долучити до матеріалів справи копію довіреності на отримання матеріальних цінностей № 2508 від 01.12.2014 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 20.05.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Разом з тим, надав суду для приєднання до матеріалів справи акти звірок по землекористуванню за 2001-2010 роки.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 15.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект", далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", далі Покупець, був укладений договір поставки № 15/7787, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. п. 2.1. - 2.3. Договору ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Орієнтовна сума договору на момент укладення складає 416666,67 грн. без ПДВ, ПДВ 83333,33 грн., разом з ПДВ 500000,00 грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається із суми усіх специфікацій, оформлених до даного договору. Зміна ціни в односторонньому порядку не допускається. У випадку перерахування на поточний рахунок Постачальника передоплати, ціна на товар, що поставляється, зміні не підлягає.

Умовами п. п. 5.1. - 5.3. Договору визначено, що строки та умови поставки товару зазначаються у специфікаціях. Датою поставки товару вважається дата його передачі Покупцю Постачальником у встановленому в специфікації місці. Постачальник зобов'язаний повідомити Покупця про передбачувану дату поставки товару (продукції) не пізніше 3 днів до дати поставки.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.2., 6.4. Договору сторони дійшли згоди, що Постачальник зобов'язується надати Покупцю одночасно з продукцією наступні документи:

а) рахунок;

б) сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності);

в) накладну (в накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції);

г) податкову накладну;

д) товарно-транспортну накладну.

Якщо на момент передачі продукції які-небудь з вищевказаних документів відсутні, вони повинні бути надані протягом 3 календарних днів після передачі продукції. Дата переходу права власності на товар, а також документ, його підтверджуючий, зазначаються у специфікації.

Згідно з п. п. 8.1., 8.2. Договору приймання товару (продукції) за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 року № П-6 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ГОСТ для даного виду товару (продукції). Приймання товару (продукції) за якістю здійснюється одним із наступних способів, які обирає Покупець:

- у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 року № П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності з вимогами ТУ та ГОСТ для даного виду товару (продукції);

- за участю незалежної експертної організації, залученої Покупцем.

Умовами п. п. 9.1. - 9.4. Договору визначено, що оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в національній валюті України. За домовленістю сторін можливі інші види розрахунків. Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією. Датою оплати товару (продукції) вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Пунктом 9.7. Договору передбачено, що у випадку неотримання документів, зазначених в п. 6.1. договору, Покупець має право не оплачувати продукцію до моменту отримання усіх документів.

Згідно з п. п. 13.1., 13.2. Договору даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору до 31.12.15 р. Отже, умови договору є дійсними і на момент розгляду даної справи судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином своє грошове зобов'язання, а саме не здійснив оплату за поставлений товар, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 55904,58 грн., яку і намагається стягнути позивач.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до договору була складена та підписана Специфікація № 2 від 01.12.2014 року, за умовами якої сторони узгодили поставку продукції на загальну суму разом з ПДВ 56015,69 грн.

Відповідно до п. п. 1 - 5 Специфікації до Договору сторони визначили умови поставки: DDP склад Покупця згідно ІНКОТЕРМС-2010 року. Строк поставки: 1-2 дні після письмової заявки Покупця та підписаної специфікації. Умови оплати: 100 % оплата за фактом доставки вантажу на ПАТ "Енергомашспецсталь". Виробник: ПАТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» Росія. Дата виготовлення - 2014 рік. Датою переходу права власності є дата, проставлена представником Покупця у видатковій накладній, документом, підтверджуючим такий перехід є видаткова накладна.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору та визначений Специфікацією до договору, на загальну суму з ПДВ 55904,58 грн., що підтверджується підписаною сторонами у справі видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року (а.с. 25).

Зазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача начальником бюро ОМТСиО Бражновою Оленою Борисівною на підставі довіреності № 2508 від 01.12.2014 року (а.с. 57-58), про що свідчить її підпис на видатковій накладній.

Факт отримання товару за видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року з боку відповідача також підтверджується товарно-транспортною накладною № Р494 від 01.12.2014 року (а.с. 27), яка містить підпис уповноваженого представника відповідача Бражнової Олени Борисівни та печатку Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь".

На оплату товару за вказаною видатковою накладною позивачем був виписаний рахунок № 1880 від 01.12.2014 року (а.с. 21).

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар у визначений умовами договору строк не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 55904,58 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 02.12.2014 року по 25.02.2015 року в сумі 19,23 грн. на підставі п. 10.6. Договору. Так, умовами вказаного пункту визначено, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,04 % суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період прострочки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 02.12.2014 року по 25.02.2015 року в сумі 3,95 грн. та інфляційні витрати за період з грудня 2014 року по січень 2015 року в сумі 3410,17 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з боку відповідача видаткова накладна № 494 від 01.12.2014 року та товарно-транспортна накладна № Р494 від 01.12.2014 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору.

Порядок здійснення розрахунків між сторонами узгоджено у розділі 9 Договору та Специфікації до Договору, зокрема умовами п. 9.3. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного у специфікації, від дня отримання оригіналів рахунка на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією. Пунктом 3 Специфікації № 2 до Договору визначені умови оплати: 100% оплата за фактом доставки вантажу на ПАТ "Енергомашспецсталь".

При цьому, згідно з п. 5.2. Договору датою поставки товару вважається дата його передачі Покупцю Постачальником у встановленому в специфікації місці. Відповідно до умов Специфікації датою переходу права власності є дата, проставлена представником Покупця у видатковій накладній, документом, підтверджуючим такий перехід є видаткова накладна. Отже, з аналізу умов Договору та складеної до нього Специфікації вбачається, що оплата товару здійснюється у вигляді 100% оплати з дати підписання сторонами видаткової накладної. З врахуванням умов п. 3. Специфікації до договору строк оплати товару, поставленого відповідачу за видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року, настав 01.12.2014 року.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк за поставлений згідно умов договору товар.

Матеріали справи свідчать, що позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого товару у встановлений договором строк, направив на адресу останнього лист № 001/01 від 20.01.2015 року, в якому вимагав провести 100 % оплату згідно Специфікації № 2 від 01.12.2014 року до Договору № 15/7787 від 15.10.2014 року в розмірі 56015,69 грн. від загальної суми Специфікації протягом 3-х робочих днів з моменту отримання даного претензійного листа. Втім, вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та виконання.

Докази у справі свідчать, що поставка товару за договором між сторонами у справі відбулась, що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року та товарно-транспортною накладною № Р494 від 01.12.2014 року, яка містить печатку відповідача та підпис його уповноваженого представника. Покупець товар прийняв, його не повернув, зауважень щодо якості та кількості не заявив, а тому повинен його оплатити. Разом з тим в матеріалах справи містяться товаросупровідні документи на товар, який був поставлений за вказаної видатковою накладною, а саме: рахунок на оплату по замовленню № 1880 від 01.12.2014 року, сертифікати якості № 3-0942 від 19.06.2014 року, № 3-1437 від 29.09.2014 року, № 5-1213 від 12.08.2014 року, податкова накладна № 2 від 01.12.2014 року та товарно-транспортна накладна № Р494 від 01.12.2014 року. Посилання відповідача на пункти 6.1. та 9.7 договору приймаються до уваги. Однак, ненадання позивачем разом з поставленим товаром товаросупровідних документів, зазначених в п. 6.1. Договору та не поставка всієї продукції за Специфікацією № 2 до Договору, не спростовує факт поставки товару за вищевказаною накладною та прийняття його з боку відповідача, з огляду на її підписання обома сторонами, а відтак і не свідчить про відсутність обов'язку щодо його оплати.

Разом з тим, безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повідомив суд що позивачем були передані товаросупровідні документи разом із видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року та товарно-транспортною накладною № Р494 від 01.12.2014 року. разом з тим, зі змісту Договору № 15/7787 поставки від 15.10.14р. не вбачається, що обов'язку щодо складання акту приймання передачі документів, передбачених п. 6.1., а в матеріалах справи відсутні докази звернення Покупця до Постачальника з приводу надання йому документів, передбачених п. 6.1 Договору, в т.ч. в примусовому порядку. Відтак, оскільки відповідач товар прийняв (про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана з його боку видаткова накладна № 494 від 01.12.2014 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами договору, а наявність заборгованості в розмірі 55904,58 грн. підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною, яка є первинним документом, згідно якої проводяться розрахунки між сторонами у справі. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву обставини не спростовують факт поставки йому продукції за видатковою накладною № 494 від 01.12.2014 року та необхідність оплати прийнятої ним продукції, тому не приймаються судом до уваги.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" основного боргу в сумі 55904,58 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленої продукції з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу згідно з п. 10.6. Договору пеню за порушення строків оплати товару в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за видатковою накладною, а саме від суми 55904,58 грн., за період з 02.12.2014 року по 25.02.2015 року на загальну суму 19,23 грн.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 02.12.2014 року по 25.02.2015 року в сумі 19,23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за поставлений товар, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 02.12.2014 року по 25.02.2015 року відповідає приписам вказаної статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 3,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з грудня 2014 року по січень 2015 року здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3410,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 638, 639, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект" до Публічного акціонерного товариства ""Енергомашспецсталь" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", 84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сталькомплект", 03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 35-б, офіс № 11, код ЄДРПОУ 38805722, основний борг в сумі 55904 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 58 коп., пеню в сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 23 коп., три проценти річних в сумі 3 (три) грн. 95 коп., інфляційні витрати в сумі 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 25.05.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.