Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/7120/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/7120/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер"

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Держирук О.М. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 20.05.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" заборгованості та штрафних санкцій за договором постачання № 1124-Д від 12.07.2011, а саме: 26110,67 грн. - основна заборгованість, 2465,93 грн. - пені, 1827,75 грн. - штрафні санкції, 231,44 грн. - 3 % річних, 2584,49 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7120/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2015.

10.04.2015р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" в судовому засіданні 14.04.2015 надав пояснення щодо наданих документів.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" у судове засідання 14.04.2015 не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва №910/7120/15-г від 30.03.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 розгляд справи №910/7120/15-г відкладено на 22.04.2015.

21.04.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" надійшов документ по справі.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" в судове засідання 22.04.2015 з'явився.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" у судове засідання 22.04.2015 не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва №910/7120/15-г від 30.03.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 розгляд справи №910/7120/15-г відкладено на 20.05.2015.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" в судовому засіданні 20.05.2015 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" в судове засідання 20.05.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015, відправленою на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас, судом, враховано, що в у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 20.05.2015 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" (покупець, відповідач) укладено договір постачання №1124-Д (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію в асортименті, у кількості й у терміни, визначені в замовленні покупця, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію і сплатити за неї визначену грошову суму (ціну).

Асортимент, номенклатура та ціна одиниці продукції визначаються у прайс-листі (Специфікації) постачальника, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2.). Постачальник підтверджує право власності на всю продукцію, що постачається за даним договором і відсутність прав третіх осіб на неї. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент передачі продукції покупцю під час підписання уповноваженими представниками сторін видаткової та/або товаротранспортної накладної, а датою переходу права власності вважається дата видаткової накладної (п. 1.3.).

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна поставленої одиниці продукції містить у собі ПДВ, ціну продукції, упакування, доставку, оформлення необхідної документації, а також інших накладних витрат, пов'язаних з постачанням продукції, крім її розвантаження, і вказується у накладній (видатковій чи товаротранспортній) або рахунку-фактурі. Якщо тара є такою, що підлягає поверненню, то її ціна не включається до ціни продукції.

Згідно із п. 6.1. договору, покупець зобов'язується оплатити поставлену продукцію за цінами, вказаними у накладних або рахунках-фактурах.

Згідно із п. 6.2. договору, підставою для проведення оплати є товаротранспортна накладна, накладна, рахунок-фактура і податкова накладна.

За продукцію з терміном придатності до споживання понад 96 годин покупець здійснює оплату протягом 21 календарних днів з моменту підписання відповідної накладної (п. 6.4.).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ним належним чином виконувались зобов'язання в частині поставки відповідачу продукцію, проте, відповідач неналежним чином виконав зобов'язання в частині оплати за поставлену продукцію за видатковими накладними: №РТ-00025848 від 20.03.2014 на суму 1025,70 грн.; №РТ- 00039213 від 29.04.2014 на суму 1598,86 грн.; №РТ-00046790 від 24.05.2014 на суму 443,84 грн.; №РТ-00094135 від 08.11.2014 на суму 5351,39 грн.; №РТ-00097128 від 18.11.2014 на суму 5745,06 грн.; №РТ-00098992 від 22.11.2014 на суму 383,10 грн.; №РТ-00098991 від 22.11.2014 на суму 6051,00 грн.; №РТ-00101491 від 29.11.2014 на суму 5156,32 грн.; №РТ-00104045 від 09.12.2014 на суму 4876,63 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем зазначено, що продукція на накладними № РТ-00025848 від 20.03.2014 та № РТ-00094135 від 08.11.2014 була оплачена відповідачем частково у сумі 1000,00 грн. та 3521,23 грн., а тому заборгованість за договором складає 26110,67 грн.

Також, у зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем здійснено нарахування 2465,93 грн. - пені, 1827,75 грн. - штрафу, 2584,49 грн. - інфляційних втрат, та 3% річних у розмірі 231,44 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у відповідача за поставлену позивачем продукцію у період з 20.03.2014 по 09.12.2014 наявна заборгованість у розмірі 26110,67 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем по договору постачання № 1124-Д від 12.07.2011 у сумі 26110,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, розмір невиконаного зобов'язання за договором постачання № 1124-Д від 12.07.2011 підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 26110,67 грн. підлягають задоволенню судом.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію, позивачем нарахована пеня у розмірі 2465,93 грн. (нарахована за загальний період з 12.04.2014 по 20.03.2015 по кожній накладній окремо), штраф у розмірі 1827,75 грн., 3% річних у розмірі 231,44 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2584,49 грн.

Згідно з п. 8.2. договору, за порушення строків виконання зобов'язання за цим договором з винної сторони стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, від суми заборгованості за кожний день прострочення окрім перших 2 (двох) календарних днів, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється після виконання такого зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягає пеня в розмірі 2465,93 грн. та штраф у розмірі 1827,75 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних, здійснений позивачем є арифметично вірним, у зв'язку з чим, стягненню підлягають 3% річних у розмірі 231,44 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2584,49 грн. в межах заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, будинок 6/8, код ЄДРПОУ 37193930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Трейд" (02002, м. Київ, вул. Каховська, будинок 60, код ЄДРПОУ 34426909) борг у розмірі 26110 (двадцять шість тисяч сто десять) грн. 67 коп., пеню у розмірі 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 93 коп., штраф у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 75 коп., інфляційні витрати у розмірі 2584 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 231 (двісті тридцять одну) грн. 44 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.05.2015.

Суддя О.В. Гулевець