Рішення

від 21.05.2015 по справі 910/4276/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015Справа №910/4276/15-г

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою заступника прокурора міста Тернополя в інтересах

Тернопільської міської ради,

Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради

до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" в особі Тернопільського лінійно-технічного цеху дорожнього зв'язку Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу зв'язку

про стягнення 33 449, 75 грн.

за участю представників:

прокурор: Скляр Д.Ю.- посвідчення прокурора м. Києва № 029382 від

01.10.2014 р.

від позивача -1:не з'явився від позивача -2:не з'явився від відповідача:Черкасов Д.О.- представник за довіреністю б/н від 04.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся заступник прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради (позивач - 1) та Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради (позивач - 2) із позовом до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" в особі Тернопільського лінійно-технічного цеху дорожнього зв'язку Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу зв'язку (далі - ДП "Укрдорзв'язок") про стягнення 45 825, 84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуального визначеного майна № 78 від 17.12.2008 р. в частині повної та своєчасної оплати послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові прокурор просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 24 358,91 грн., пеню у сумі 12 376,09 грн., інфляційну складову боргу у сумі 7 163,59 грн. та 3 % річних в сумі 1 927,25 грн., а всього - 45 825, 84 грн.

До початку розгляду справи по суті представник позивача-2 - КП "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 24 358,91 грн., інфляційну складову боргу у сумі 7 163,59 грн. та 3 % річних в сумі 1 927,25 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав та обґрунтував зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники позивача-1 - Тернопільської міської ради та позивача-2 - Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача-2 у минулому судовому засіданні позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав, просив його задовольнити, а також подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача позов визнав частково у сумі 3 710,34 грн., у іншій частині позовних вимог просив відмовити, у зв'язку з відсутністю заборгованості.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Отже, підставою представництва в даній справі прокурором інтересів позивача є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, у зв'язку чим прокурор звернувся до господарського суду.

Розглядаючи справу по суті, суд встановив, що 17.12.2008 р. між Тернопільською міською радою (орендодавець) та Тернопільським лінійно-технічним цехом дорожнього зв'язку Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу (орендар) укладено договір оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого майна) майна № 78 (далі - договір), умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності площею 128,1 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 9а на 1 поверсі, що знаходиться на балансі КП "Міськавтотранс".

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п.п. 3.1, 3.4 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Мністрів України, і становить за перший місяць оренди 1 319,76 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується орендарем не пізніше 15 числа наступного місяця

Плата за користування земельною ділянкою є складовою плати, яка справляється з орендаря (п. 4.1 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 17.12.2008 р. до 30.06.2009 р. (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 9.3 договору-1 після закінчення строку його дії орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано позивачу за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом відповідач зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати та комунальних платежів.

У подальшому до договору оренди сторонами були внесені зміни шляхом укладення додаткової угоди від 29.11.2011 р. щодо:

- визначення орендної плати на підставі Положення про оренду територіальної громади м. Тернопіль, затвердженого рішенням міської ради від 27.07.2011 р. № 6/9/14;

- суми орендної плати за перший місяць - 2 396,30 грн. з ПДВ (п. 3.1 договору);

- обов'язку орендодавця підготовувати та направити рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наспного за місяцем, за який сплачується орендна плата. Рахунок вручається представнику орендаря особисто під підпис або направляється рекомендованим листом (п. 3.5 договору);

- плати за користування земельної ділянкою, яка є склодовою плати, яка справляється з орендаря (розділ 4);

- строку дії договору оренди до 01.12.2012 р. з подальшою його пролонгацією (п.п. 10.1, 10.3 договору).

Додатковою угодою від 30.11.2012 р. договір оренди був продовжений до 31.03.2013 р.

У судовому засіданні встановлено, що Тернопільському лінійно-технічному цеху на виконання умов вказаного договору позивач-2 - КП "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради передав нежитлове приміщення площею 128,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 9а на 1 поверсі, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 17.12.2008 р. та актами здачі-прийняття наданих послуг за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р.

По закінченню строку дії договору оренди вказане приміщення 31.03.2013 р. відповідач повернув орендодавцю за актом повернення майна за договором оренди від 31.03.2013 р.

При цьому судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання у спірних правовідносинах виконав неналежним чином, орендну плату за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. сплатив частково.

Так, з акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2013 р., підписаного сторонами, вбачається, що заборгованість Філії "Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу зв'язку" ДП "Укрдорзв'язок" склала 23 282,53 грн., що також підтверджується актами виконаних робіт та рахунками - фактури за період з жовтня 2012 р. по березень 2013 р.

Посилання позивача та прокурора на акт звірки взаєморозрахунків на суму 15 195,12 грн. станом на 01.10.2012 р. суд відхиляє, оскільки у березні, червні, серпні та листопаді 2013 р. відповідач частково сплачував суму заборгованості, про що свідчить банківська виписка, надана відповідачем.

Також суд відхиляє наданий прокурором акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013 р. на суму 24 358,91 грн., так, як він складений в односторонньому порядку та не підписаний відповідачем.

Окрім того, суд не приймає до уваги надані з позовом акти виконаних робіт № М-00000257 від 18.04.2013 р. та № М-00000287/1 від 30.04.2013 р., оскільки вказані акти були складені після закінчення строку дії договору та передачі приміщення позивачу-2 - 31.03.2013 р. Стосовно актів № М-00000108 від 21.02.2013 р. та № М-00000111 від 21.02.2013 р. на загальну суму 13 172,74 грн., на які посилаються прокурор та позивачі у позові, суд зазначає, що матеріали справи не містять вказаних актів та під час розгляду справи вони сторонами надані не були.

Отже, на підставі наявних матеріалів у справі, суд встановив, що заборгованість ДП "Укрдорзв'язок" склала 3 710,34 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

За умовами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч. 2 вказаної статті методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. виникли на підставі вказаних нормативних актів за фактично надані послуги, а також на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Як вже встановлено судом, відповідач не виконав свого зобов'язання належним чином, у визначений сторонами строк не сплатив орендну плату та комунальні платежі за користування майном у період з 01.10.2012 р. по 31.03.2013 р. у сумі 3 710,34 грн.

Оскільки доказів сплати вказаної суми суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню на суму 3 710, 34 грн.

Також позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 7 163,59 грн. та 3 % річних в сумі 1 927,25 грн. за період з 01.10.2012 р. по 20.01.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми закону, вимоги позивача про стягнення матеріальних втрат є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, суд враховує встановлену вище суму основної заборгованості у розмірі 3 710,34 грн., на яку мають нараховуватись матеріальні втрати, а також п. 3.4 договору оренди та зазначає, що нарахування 3 % річних та втрат від інфляції здійснюється з 16 числа наступного місяця за кожний період виникнення заборгованості.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеральних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 1 022,81 грн. та 3 % річних в сумі 752,06 грн., тобто у менших розмірах, ніж заявлено позивачем.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, положення п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого органи прокуратури звільняються від сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 р. станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Таким чином, судовий збір за подачу даної позовної заяви складає 1 827,00 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), який суд розподіляє пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 35, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради та Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" в особі Тернопільського лінійно-технічного цеху дорожнього зв'язку Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу зв'язку про стягнення 33 449, 75 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" в особі Тернопільського лінійно-технічного цеху дорожнього зв'язку Львівського виробничого експлуатаційно - технічого вузолу зв'язку (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, ідентифікаційний код 05422987) на користь Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради (46027, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 9А, ідентифікаційний код 35069244) основну заборгованість в сумі 3 710 (три тисячі сімсот десять) грн. 34 коп., інфляційну складову боргу у сумі 1 022 (одну тисячу двадцять дві) грн. 81 коп., 3 % річних у сумі 752 (сімсот п'ятдесят дві) грн. 06 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька агенція В-Арт" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, к. 1, ідентифікаційний код 34818387) до Держаного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 травня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 26 травня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна