Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/7794/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7794/15-г 20.05.15 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медреабілітація"

до Антимонопольного комітету України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравіє"

про визнання протиправними та скасування рішень

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Салій М.В. за довіреністю № б/н від 25.03.2015 р.;

від відповідача: Новицький М.З. за довіреністю № 300-122/09-1604 від 23.02.2015 р.;

Касьяненко І.В. за довіреністю № 300-122/09-3835 від 14.04.2015 р.;

від третьої особи: Сизоненко Ю.В. за довіреністю № б/н від 25.03.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медреабілітація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання протиправними та скасування рішень № 685 від 29.12.2014 р. та № 687 від 29.12.2014 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 01.04.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2015 р. та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Здравіє" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

15.04.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшло письмове підтвердження.

15.04.2015 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.04.2015 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 15.04.2015 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 15.04.2015 р. оголошувалась перерва до 20.05.2015 р.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 20.05.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 20.05.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України (відповідач) від 29.12.2014 р. № 687 визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медреабілітація» (відповідач) порушеннями, передбаченими пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимоги державного уповноваженого Комітету від 25.09.2014 № 20-29/06-8682 та від 21.10.2014 № 20-29.3/06-9448 у встановлені ним строки. За зазначені порушення на ТОВ «Медреабілітація» накладено штрафи у розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень за кожне порушення.

Рішенням Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 № 685 визнано дії ТОВ «Здравіє» і ТОВ «Медреабілітація» під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг санаторно-лікувальних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, що надаватимуться у 2014 році (санаторно-курортні послуги), проведеної Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі № 141685, опублікованого в офіційному друкованому виданні «Вісник державних закупівель» від 14.06.2013 № 46/3(789/3), (лоти № 261- 265), порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вказане порушення накладено штраф на ТОВ «Медреабілітація» у розмірі 1 000 000 гривень.

Також, цим же рішенням визнано дії ТОВ «Здравіє» і ТОВ «Медреабілітація» під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю послуг санаторно-лікувальних закладів із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованих осіб і членів їх сімей, що надаватимуться у 2014 році (санаторно-курортні послуги), проведеної Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до оголошення про проведення процедури закупівлі № 189077, опублікованим в офіційному друкованому виданні «Вісник державних закупівель» від 25.10.2013 № 84/2(827/2) (лоти №№ 25, 887 - 890), порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За зазначене порушення накладено штраф на ТОВ «Медреабілітація» у розмірі 1 000 000 гривень.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, просить суд визнати їх недійсними, посилаючись на те, що висновки Комітету про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції є безпідставними та не відповідають вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статей 3, 17, 22 та 22 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», позивачу було направлено вимоги про надання інформації.

У відповідь на вимогу позивач витребуваних документів не надав та зазначив, що директор Товариства перебуває у відпустці.

Таким чином, позивач вважає, що надав мотивоване повідомлення про неможливість надання документів, у зв'язку з чим рішення відповідача від 29.12.2014 р. № 687 являється незаконним та підлягає визнанню недійсним.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

За правилами ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Там же зазначено, що судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 22 1 Закону "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки; суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Комітету у встановлені органами Комітету строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд відзначає, Антимонопольний комітет України правомірно дійшов висновку про те, що позивач, не подавши інформацію на вимоги державного уповноваженого Комітету у встановлені ним строки, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Дослідивши зібрані по справі документи, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо правомірності прийняття рішення від 29.12.2014 р. № 687.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 29.12.2014 № 685, яким визнано дії ТОВ «Здравіє» і ТОВ «Медреабілітація» порушеннями, передбаченими пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, та накладення штрафів, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 685 Комітет діяв у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та являються обґрунтованими.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Також, предметом спору у даній справі являється оскарження двох різних рішень відповідача - № 685 від 29.12.2014 р. та № 687 від 29.12.2014 р., тобто заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Пунктом 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 218,00 грн., недоплачена сума судового збору у розмірі 1 218,00 грн. за другу вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Медреабілітація" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Здравіє", про визнання протиправними та скасування рішень № 685 від 29.12.2014 р. та № 687 від 29.12.2014 р., відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медреабілітація" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13-В; код ЄДРПОУ 36926009) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна