Рішення

від 21.05.2015 по справі 910/8173/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015Справа №910/8173/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД»

про стягнення 17 181, 96 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Ратушняк П.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД» (далі -відповідач) про стягнення 17 181, 96 грн., з яких: 13 590, 13 грн. -основний борг, 629, 99 грн. - пеня, 2 718, 01 грн. - 20 % штраф за прострочення оплати; 243, 83 грн. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 16.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

28.04.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення, в яких обґрунтував підстави виникнення основного боргу та нарахування штрафних санкцій.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 21.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД» укладено договір № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується за плату, на користь та за рахунок відповідача надавати транспортно-експедиторські послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, види транспортно-експедиторських послуг, що надаватимуться, обсяг та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг та інші істотні умови визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках, що є невід'ємною частиною даною договору.

Згідно п. 2.11. договору, сторони підписують акт здачі-прийняття наданих послуг, який є невід'ємною частиною даного договору, по факту надання транспортно-експедиторських послуг. Акт здачі-прийняття наданих послуг, підписаний зі сторони позивача, надається особисто (нарочно) представникові відповідача, або надсилається поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. Допускається також надсилання акту здачі-прийняття наданих послуг засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, із наступним обміном оригіналами.

Умовами п. 2.12 договору визначено, що акт здачі-прийняття наданих послуг повинен бути підписаний відповідачем та повернутий позивачу протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його тримання, але не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня направлення акту здачі-прийняття наданих послуг поштовим відправленням чи засобами кур'єрської доставки. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень відповідача, послуги вважаються наданими належним чином, а акт здачі-прийняття наданих послуг - затвердженими, і таким, відносно якого у відповідача немає зауважень.

Пунктом 5.3.8. договору передбачено, що за прострочення строків (термінів) оплати послуг, виконавець сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 30 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості. Неустойка (пеня, штраф) стягується позивачем у судовому порядку.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє терміном до 31.12.2013 р.

За відсутності до закінчення терміну дії даного договору пропозицій сторін по розірванню даного договору, він вважається кожного разу продовженим на один рік (12 місяців) (п. 9.1 договору).

Також, на виконання умов договору № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 16.05.2013 р. між сторонами укладено додатки № 1, 2 та додаткову угоду № від 01.07.2014 р. про внесення змін та доповнень до договору № К74/2013-01 від 16.05.2013 р.

16.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД» укладено протокол узгодження розбіжностей до договору № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 16.05.2013 р., відповідно до умов якого сторони дійшли згоди про викладення зокрема, п. 10.7. договору в наступній редакції:

«Сторони погодились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, передбаченого даним договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано».

19.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до договору № К74/2013-01 від 16.05.2013 р., відповідно до якого сторони дійшли згоди про таке.

Пункт 4.4. договору викласти в наступній редакції:

«Оплата послуг здійснюється відповідачем безготівково на поточний рахунок позивача. Оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з дня отримання рахунку. Рахунку на оплату, як правило, передаються та вручаються під підпис, або поштовим відправленням з описом та повідомленням про вручення. Допускається також надання рахунку на оплату засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою - в цьому разі оригінал рахунку передається слідом, як зазначено в даному пункті, але строк оплати обліковується від дати отримання факсимільної або електронної форми рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 13 590, 13 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується товарно-транспортними накладними:

- 12529337 від 14.11.2014 р., № 12529326 від 14.11.2014 р., № 12529333 від 14.11.2014 р., № 12529339 від 14.11.2014 р., № 12529640 від 14.11.2014 р., № 12529334 від 14.11.2014 р. № 12529330 від 14.11.2014 р., № 12529328 від 14.11.2014 р., № 12532570 від 21.11.2014 р., № 12532568 від 21.11.2014 р., № 12532574 від 21.11.2014 р., № 12532565 від 21.11.2014 р., № 12532566 від 21.11.2014 р., № 12532567 від 21.11.2014 р., № 12532569 від 21.11.2014 р., № 12536004 від 01.12.2014 р.,№ 12536006 від 01.12.2014 р., № 12536005 від 01.12.2014 р., № 12539304 від 08.12.2014 р., № 12539314 від 08.12.2014 р., № 12539308 від 08.12.2014 р., № 12539311 від 08.12.2014 р., № 12539307 від 08.12.2014 р., № 12539303 від 08.12.2014 р., № 12542826 від 12.12.2014 р., № 12542833 від 12.12.2014 р., № 12542837 від 12.12.2014 р., № 12542830 від 12.12.2014 р., № 12542838 від 12.12.2014 р., № 12542835 від 12.12.2014 р., № 12542828 від 12.12.2014 р., № 12542840 від 12.12.2014 р.

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 0000111164 від 28.11.2014 р., № 0000111249 від 30.11.2014 р., № 0000112050 від 19.12.2014 р., № 0000112275 від 31.12.2014 р.

А також виставленими рахунками-фактури:

- № 0000111164 від 28.11.2014 р. на суму 2 982, 21 грн., № 0000111249 від 30.11.2014 р. на суму 3 256, 67 грн., № 0000112050 від 19.12.2014 р. на суму 5 472, 42 грн., № 0000112275 від 31.12.2014 р. на суму 1 878, 83 грн.

Факт надсилання позивачем зазначених вище рахунків-фактури з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих поштових відправлень з відтиском печатки поштового відділення від 29.01.2015 р. та копією фіскального чеку № 1858 від 29.01.2015 р. (копії в матеріалах справи).

При цьому, відповідач за надані транспортно-експедиторські послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 13 590, 13 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 13 590, 13 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 629, 99 грн. - пені, 2 718, 01 грн. - 20 % штрафу за прострочення оплати; 243, 83 грн. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 16.05.2013 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором транспортного експедирування.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У відповідності до ч. 1 ст. 930 Цивільного кодексу України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

За приписами ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором транспортно-експедиторські послуги.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем транспортно-експедиторських послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 13 590, 13 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до п. 4.4 додаткової угоди № 1 до договору, відповідач зобов'язаний був провести оплату наданих транспортно-експедиторських послуг протягом 21 календарного дня з дня отримання рахунку.

З відстеження поштового пересилання (№ 0230023888101) вбачається, що акти та рахунки отримані відповідачем 03.02.2015 р., отже останній мав сплатити вартість наданих послуг до 25.02.2015 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № К74/2013-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 16.05.2013 р, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 13 590, 13 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 629, 99 грн. - пені, 2 718, 01 грн. - 20 % штрафу за прострочення оплати; 243, 83 грн. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем допущені помилки у визначенні моменту прострочення грошового зобов'язання та відповідно у розмірі нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 602, 12 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 25.02.2015 р. по 26.03.2015 р., а тому вимоги в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 718, 01 грн. - 20 % штрафу за прострочення оплати; 243, 83 грн. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами, суд відзначає наступне.

Сторони узгодили, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за даним договором, встановлюється на рівні показнику вартості короткострокових кредитів у національній валюті для суб'єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, що встановлено станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення виконаного грошового зобов'язання. Даний показник визначається відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України, що на дату підписання даного договору містяться за наступним посиланням: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index . Сторони визнають таку форму визначення розміру процентів справедливою та обґрунтованою (п. 4.5. договору).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами і встановив, що останні відповідають вимогам законодавства, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 718, 01 грн. - 20 % штрафу за прострочення оплати та 243, 83 грн. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІНГ ТРЕЙД» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 5, корпус 2, офіс 201, ідентифікаційний код - 38662682), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна» (02090, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6, ідентифікаційний код - 32306522) 13 590 (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 13 коп. - заборгованості, 602 (шістсот дві) грн. 12 коп. - пені, 2 718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 01 коп. - штрафу, 243 (двісті сорок три) грн. 83 коп. - 21,1 % за користування чужими грошовими коштами та 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 04 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.05.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.