Рішення

від 12.05.2015 по справі 911/1103/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа № 911/1103/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська молочна компанія", Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске

про стягнення 69114,78 грн.

за участю представників:

від позивача: Яндульський Д.В. (дов. № 3025-О від 17.09.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська молочна компанія" (далі - відповідач) про стягнення 69114,78 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 19.04.2013 р., з яких 37312,53 грн. - заборгованість за кредитом, 17894,08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9749,43 грн. - пеня та 4158,74 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 19.04.2013 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 37312,53 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 17894,08 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4158,74 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 3.2.1.5.1. Умов та правил надання банківських послуг нараховано відповідачу 9749,43 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання 07.04.2015 р. не з'явився, а в судових засіданнях 28.04.2015 р. та 12.05.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 07.04.2015 р., 28.04.2015 р. та 12.05.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 р. між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Броварська молочна компанія" (клієнт) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", тарифами банку, які разом із анкетою складають Договір банківського обслуговування.

При цьому, у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19.04.2013 р. сторони погодили, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua чи інший інтернет- /SMS- ресурс, вказаний банком).

Відповідно до заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Згідно з п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі № 15/5007/1293/12.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.1.5. Умов кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов передбачено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідно до умов договору банківського обслуговування 22.04.2013 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на його поточний рахунок в національній валюті у сумі 50000,00 грн., що підтверджується довідкою вих. № 08.7.0.0.0/150305102334 від 05.03.2015 р. про розмір встановлених кредитних лімітів.

В подальшому, як вбачається з вказаної довідки, 02.03.2014 р. встановлений відповідачу кредитний ліміт на його поточний рахунок було зменшено позивачем до 36979,71 грн.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода"). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Як встановлено господарським судом, відповідно умов договору позивачем протягом періоду дії договору було надано відповідачу кредит у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за період з 19.04.2013 р. по 25.03.2015 р.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.2.1.4.1.1. Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.2.1.4.1.2. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.3. Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом Умов та Правил надання банківських послуг, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як встановлено господарським судом, відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 19.04.2013 р. перед ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим станом на 24.02.2015 р. за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 37312,53 грн., яка 01.12.2014 р. була винесена банком на прострочення, заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 17894,08 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4158,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку відповідача та доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, 13.02.2015 р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 30419KIB3S0MQ від 05.02.2015 р., що підтверджується фіскальним чеком № 6171 від 13.02.2015 р. та списком згрупованих поштових відправлень № 534, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків і комісії за його користування за договором, в зв'язку з чим з моменту направлення позивачем претензії відповідачу про повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків і комісії за його користування, у відповідача відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг виник обов'язок достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти та комісію, а також штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання.

Проте, відповідач в порушення умов договору банківського обслуговування від 19.04.2013 р. на момент звернення позивача до суду свої зобов'язання щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом і оплати комісії за користування кредитом не виконав, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 37312,53 грн. заборгованості за кредитом, 17894,08 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 4158,74 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача за договором банківського обслуговування від 19.04.2013 р., а саме заборгованість за кредитом у сумі 37312,53 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 17894,08 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4158,74 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9749,43 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та комісією за загальний період з 04.09.2013 р. по 24.02.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 3.2.1.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 9749,43 грн. пені.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Броварська молочна компанія" (07450, Київська обл., Броварський р-н, с. Плоске, вул. Жовтнева, буд. 2, код 38250156) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 37312,53 грн. (тридцять сім тисяч триста дванадцять грн. 53 коп.) заборгованості за кредитом, 17894,08 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири грн. 08 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 4158,74 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 74 коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом, 9749,43 грн. (дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять грн. 43 коп.) пені та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 27.05.2015 р.