Рішення

від 22.05.2015 по справі 915/613/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року Справа № 915/613/15

за позовом: Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" /а/с 170, Корабельний район, м. Миколаїв, 54052/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Профсервісконсалт" /пр. Жовтневий, 321, оф. 77, м. Миколаїв, 54052 /

про стягнення 8370,42 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: Каплун О.А., довіреність від 12.01.2015 № 01

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 4773,72 грн. основного боргу, 263,70 грн. пені, 14,00 грн. 3% річних та 143,21 грн. штрафу.

14.05.2015 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7410,34 грн. боргу, 777,19 грн. пені, 39,68 грн. 3% річних та 143,21 грн. штрафу.

Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.

Заявлений позов позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендної плати за договором від 15.05.2013 № 204О-2013, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 14.04.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 22.05.2015 о 11 год. 40 хв.

Відповідач свого представника в судове засідання 22.05.2015 не направив, вимоги ухвали суду від 14.04.2015 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 між сторонами був укладений договір оренди № 204 О-2013 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач, в свою чергу, прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, перелік якого зазначений у додатку 1, що є невід'ємною частиною договору, що знаходиться в нежитловому приміщенні їдальні з буфетом (інв. № 06733) та у нежитловому приміщенні буфету на першому поверсі (інв. № 63801), розміщеного за адресою: вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, що перебуває на балансі позивача.

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.6., 3.7. та 3.8. договору:

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року - 1499,17 грн., розрахунок орендної плати зазначений у додатку 3;

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством;

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України;

- орендна плата перераховується позивачу у розмірі 100% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним;

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до позивача у визначеному пунктом 3.6. співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати;

- у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір укладено строком на 2 роки 10 місяців, що діє з 15.05.2013 по 14.03.2016 включно.

На виконання умов договору, 15.05.2013 позивач передав відповідачу в оренду обумовлене договором майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.05.2013, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

За період з січня по березень 2015 року (включно) сума належної до сплати орендної плати за договором становить 7410,34 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг від 31.01.2015 № 71, від 28.02.2015 № 174, від 28.02.2015 № 195, від 31.03.2015 № 281, рахунками на оплату, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Проте відповідач не виконав свого зобов'язання зі сплати орендної плати за вказаний період, у зв'язку з чим і виник спір у даній справі.

Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором за період січень - березень 2015 року (включно) становить 7410,34 грн., що підтверджується позивачем, актом звірки між сторонами та жодним чином не спростовується відповідачем.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором за період січень - березень 2015 року (включно) становить 7410,34 грн., а тому позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За цих підстав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 16.02.2015 по 22.05.2015, в сумі 777,19 грн. також підлягає повному задоволенню судом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за період з 16.02.2015 по 22.05.2015, в сумі 39,68 грн. також підлягає повному задоволенню судом.

Станом на час подання до суду позовної заяви - 10.04.2015 - заборгованість відповідача за договором по орендним платежам становила 4773,72 грн. за період січень-лютий 2015 року.

Як встановлено господарським судом у п. 3.8. договору сторони узгодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Отже, станом на час нарахування та заявлення позивачем до стягнення з відповідача штрафу заборгованість відповідача по орендним платежам загалом становила два місяці, а тому підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 143,21 грн. немає.

За цих обставин, позов позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 143,21 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профсервісконсалт" (пр. Жовтневий, 321, оф. 77, м. Миколаїв, 54052, код 38395492) на користь Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (а/с 170, Корабельний район, м. Миколаїв, 54052, код 19290012) 7410 (сім тисяч чотириста десять) грн. 34 коп. основного боргу, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 19 коп. пені, 39 (тридцять дев'ять) 68 коп. 3% річних та 1795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 27.05.2015.

Суддя Д.О.Бездоля