Рішення

від 25.05.2015 по справі 916/1629/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2015 р.Справа № 916/1629/15-г За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ"

про стягнення 20110,84грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: -не з'явився;

Від відповідача Каткова А.А. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ" про стягнення заборгованості у розмірі 20110,84 гривень, а саме: простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 19 299,83 гривень, пені у розмірі 531,40 гривень, 30% річних у розмірі 279,61 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 квітня 2015 року порушено провадження у справі №916/1629/15.

30.04.2015 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. Клопотання відповідача було задоволено та відкладено розгляд справи ухвалою суду від 30.04.2015 року на 25 травня 2015 року.

На адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 447,47 гривень простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 531,40 гривень пені, 279,61 гривень 30% річних в сумі, всього 1258,48 гривень.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзиву на позов не надано.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

За результатами судового засідання справу було розглянуто без участі представника позивача за участю повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами документів наданих позивачем. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника відповідача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЕЙБІ ЛІЗИНГ» (далі за текстом - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «К-ПРІНТ» (далі за текстом - Відповідач) було укладено договір фінансового лізингу № 131004 15/ФЛ-Ю-А від 04.10.2013р.(надалі - Договір лізингу).

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 2.2. Загальних умов договору та Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору).

Пунктом 2.4 Загальних умов Договору лізингу визначено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графіку та Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати, що визначається в порядку п.2.1.7.1 Загальних умов Договору (Приклад 1: дата підписання Сторонами Акту - 05 липня 2013 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 20 липня 2013 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 20 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу. Приклад 2: дата підписання Сторонами Акту - 11 липня 2013 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 5 серпня 2013 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 5-го числа календарного місяця протягом усього строку лізингу. Приклад 3: дата підписання Сторонами Акту - 26 липня 2013 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 20 серпня 2013 року. Наступні чергові лізингові платежі кожного 20-го числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Відповідно до п.2.1.7. Загальних умов Договору лізингу число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п.2.1.7.1 Загальних умов Договору.

Відповідно до п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу у випадку, коли дата підписання Акту припадає на період з 1-го по 9-те число місяця (включно), то Числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання Акту. У випадку, коли дата підписання Акту припадає на період з 10-го по 25-те число місяця (включно), то Числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 5-число кожного місяця, починаючи з місяця підписання Акту. У випадку, коли дата підписання Акту припадає на період з 26-го числа по останній день місяця (включно), то Числом сплати чергових лізингових платежів вважається кожне 20-те число кожного місяця, починаючи з місяця підписання Акту.

Відповідно до п.2.1.8. Загальних умов Договору лізингу період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписам Акту.

Відповідно до п.2.1.6. Загальних умов Договору лізингу акт - це акт приймання-перед Предмета лізингу в лізинг.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав в користування Відповідачу предмет лізингу на підставі підписаного 22.10.2013р. сторонами акту прийому-передачі майна.

Таким чином, відповідно до п.2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу Відповідач зобов'язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 05числа кожного місяця (наприклад листопада 2013 р.; 05 грудня 2013 р. і т.д.) в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу №1 - 05.11.2013 р., №2 - 05.12.2013р., №3- 05.01.2014 р., № 05.02.2014р. і т.д.).

Всупереч прийнятих обов'язків, Відповідач зобов'язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з лютого по квітень 2015р. за ним виникла заборгованість в розмірі 19299,83грн., а саме: з 05.02.2015 р. (16 період лізингу) існує заборгованість в розмірі 117,34 грн. з 05.03.2015 р. (17 період лізингу) збільшилась заборгованість на 9611,53 грн., з 05.04.2015 р. (18 період лізингу) збільшилась заборгованість на 9570,96 грн.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем 21 квітня 2015 року було здійснено оплату в розмірі 17 876,44 гривень, та 24.04.2015 року в сумі 975,92 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями №1964 від 21.04.2015 року та від 1990 від 24.04.2015 року, разом сплачено 18 852,36 гривень.

Непогашена прострочена заборгованість за 18 період лізингу складає - 447,47 гривень.

Згідно п. 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пені Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежі передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до п. 7.1.1 Загальних умов Договору Позивачем нарахована до стягнення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" до суду з даним позовом та уточненою заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ ", про стягнення 447,47 гривень простроченої заборгованості, 531,40 гривень - пені та 279,61 гривень - 30% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст.612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ст.2 Закону України "Про фінансовий лізинг", відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Умовами ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому цим Законом.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізінг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність Лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Частиною другою статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, приведеного позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" в позовній заяві, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ " - в порушення приписів закону та договору фінансового лізингу № 131004 15/ФЛ-Ю-А від 04.10.2013р.., договірні зобов'язання щодо оплати вартості щомісячного лізингового платежу за 18 період виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 447,47 гривень, яка залишилась несплаченою.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ " своїх договірних зобов'язань за договором фінансового лізингу №131004 15/ФЛ-Ю-А від 04.10.2013р., існування заборгованості, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ" заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 447,47 гривень, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 06.02.2015 року по 07.04.2015 року у розмірі 531,40 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.1.1 Договору лізингу передбачено, що за порушення обов'язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пені Сторони домовились, що нарахування даної пені за прострочення сплати платежі передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Відповідно до п. 7.1.1 Загальних умов Договору Позивачем нарахована до стягнення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 531,40грн.

Також позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача та 30%річних у розмірі 279,61 грн., за період з 06.03.15 р. по 07.04.2015р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, та те, що п.2.7 Договору передбачено, що у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 ЦК України Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 30 (тридцять) процентів річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості, то заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення 30%річних у розмірі 279,61 грн., підлягають судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2015 року підлягають задоволенню.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "К-ПРІНТ" (місцезнаходження: 67806, Одеська область Овідіопольський район, смт Авангард, вул.. Торгова, буд..1 кв.3, код ЄДРПОУ 38479729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 27 Т, код ЄДРПОУ 33880354; адреса для кореспонденції: 03150 м.Київ вул.. Щорса, 7/9) суму простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 447 (чотириста сорок сім) гривень 47 копійок, пеню у розмірі 531 (п'ятсот тридцять одна) гривна 40 копійок, 30% річних у розмірі 279 (двісті сімдесят дев'ять) гривень 61 копійка, судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 27 травня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк