Рішення

від 21.05.2015 по справі 917/830/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 р. Справа №917/830/15

за позовом Прокурора Гребінківського району Полтавської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі регіонального відділення - Полтавського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Мищенка, 2, к. 69, к. 45, м. Полтава, 36011

до Селянського (фермерського) господарства "Новий шлях", с. Олександрівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37440

про стягнення коштів за договором, пені та нарахованої за договором суми інфляційних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Віхоть Н.В., довіреність № 11 від 31.03.2015р.

від відповідача: Тараненко З.В., довіреність № 1 від 28.01.2015р.

від прокуратури: Мушук Т.В., посвідчення № 024509, видане 06.02.2014р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України .

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 8 000,00 грн наданої поворотної фінансової допомоги, 240,00 грн інфляційних та 249,31 грн пені відповідно до договору про подання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 35 від 16.10.2009 р.

21.0.2015 р. відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 185 від 18.12.2014р. на суму 2 489,31 грн на підтвердження сплати пені та інфляційних втрат.

Також, у зазначеному клопотанні відповідач визнав позов у частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 8 000,00 грн.

Клопотання залучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

16.10.2009 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Полтавського відділення та селянським (фермерським) господарством "Новий шлях" укладений договір про подання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 35 (а. с. 14 - 18).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 50 000 грн, але не понад обсягу бюджетних асигнувань, доведених на поточний рік, а відповідач зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 3.2.1. договору фінансова допомога надається шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок фермерського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, платіжним дорученням № 231 від 12.11.2009 р. перерахував кошти у сумі 50 000,00 грн на рахунок відповідача (а. с. 19).

Згідно графіку повернення коштів, як передбачено пунктом 3.4.2 договору № 35 від 16.10.2009 р., сплаті підлягало:

до 30.10.2010 р. - 10 000 грн;

до 30.10.2011 р. -10 000 грн;

до 30.10.2012 р. - 10 000 грн,

до 30.10.2013 р. - 10 000 грн,

до 30.10.2014 р. - 10 000 грн.

Як зазначає позивач, 18.12.2014р. СФГ "Новий Шлях" перерахувало на рахунок Полтавського відділення підтримки фермерських господарств 2 000,00 грн.

Таким чином, станом на час пред'явлення позову заборгованість СФГ "Новий шлях" перед бюджетом складала 8 000,00 грн.

Вказану суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У п. 12 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1102 зі змінами (далі Порядок) фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Згідно з п. 13 Порядку № 1102 кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення наданих коштів фінансової підтримки, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8 000,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У п. 5.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

Крім того, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 249,31 грн пені та 240,00 грн інфляційних.

Як вбачається з наданих доказів до звернення позивача з позовом до суду та до порушення провадження у справі відповідач сплатив 240,00 грн інфляційних та 249,31 грн пені (копія платіжного доручення № 185 від 18.12.2014р. та банківська виписка в матеріалах справи).

Зазначене свідчить про відсутність спору між сторонами в цій частині.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові № 18 від 26.12.2011р. у застосуванні приписів статті 80 ГПК господарським судам слід мати на увазі таке: припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі , то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що сума пені та інфляційних сплачена відповідачем до порушення провадження у справі (до 22.04.2015р.), суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені та інфляційних.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Новий шлях", с. Олександрівка, Гребінківський район, Полтавська область, 37440 (р/р 260025298 в Гребінківському відділенні АБ "Полтавабанк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 32120793) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Полтавського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Мищенка, 2, к. 69, к. 45, м. Полтава, 36011, 20029342, р/р 37122007000777 в ГДКСУ у Полтавській бласті, МФО 831019, код ЄДРПОУ 13934566 - 8000,00 грн боргу.

3. Стягнути в доход Державного бюджету, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38019510; рахунок отримувача: 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код отримувача 831019; код класифікації доходів бюджету 1721,69 грн судового збору.

4. В інші частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 26.05.2015р.

Суддя Сірош Д.М.