Ухвала

від 20.05.2015 по справі 826/18774/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18774/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СпецБур» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СпецБур» до Державної податкової інспекції Оболонського району Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СпецБур» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції Оболонського району Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014 року №0012152201 та №0012162201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 10.10.2014 по 23.10.2014 ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Будівельна компанія «СпецБур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06.11.2014 №1213/26-54-22-01-37195757 (далі по тексту - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0012152201 від 21.11.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 409 240,00 грн., у тому числі, за основним платежем 1 127 392,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на 281 848 грн.;

- №0012162201 від 21.11.2014, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 1 692 251,00 грн., у тому числі, за основним платежем 1 353 801,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на 338 450 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

22.11.2013 між ТОВ «Будівельна компанія «СпецБур» (Підрядник), з однієї сторони, та ТОВ «Соранг» (Замовник), з іншого боку, було укладено договір будівельного підряду № 22/11-1Д, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування інженерного захисту ділянки реконструкції будівель та споруд за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, парк ім. Гагаріна, 9, а ТОВ «Соранг», в свою чергу, взяло на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та сплатити винагороду за виконані роботи.

У відповідності до пункту 3.1 та пункту 6.1 вищезазначеного договору, всі роботи відповідно до цього договору Підрядник виконує із своїх матеріалів. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, передбачені даним Договором особисто. В разі необхідності залучення будь-яких субпідрядників, Підрядник зобов'язаний отримати попереднє письмове погодження Замовника. При цьому Підрядник до свого звернення про погодження субпідрядника зобов'язаний надати копію установчих документів і ліцензію субпідрядника.

02.12.2013 ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур» (Замовник) було укладено з ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір підряду № 02-12 (договір субпідряду).

У відповідності до пункту 3.1 вищезазначеного договору, Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт в термін 3-х днів після підписання Договору та отримати матеріали від Замовника.

Як зазначає позивач, за договором будівельного субпідряду № 02-12 від 02.12.2013, ТОВ «Сістем Енерджи Нью» були виконанні такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування інженерного захисту ділянки реконструкції будівель та споруд та спорудження танцювального майданчика «Дружба», за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, парк ім. Гагаріна, 9.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду наступні документи: дозвіл на право виконання будівельних робіт № 114132970794, виданий Державною архітектурною інспекцією України 24.10.2013 замовнику будівництва; договір будівельного підряду № 22/11-1Д від 22.11.2013; ліцензію на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.12.2012 ТОВ «Сістем Енерджи Нью»; ліцензію АЕ №2800898 від 8.11.2013 видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур»; Акти виконаних робіт та довідки КБ-2в, КБ-3; підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт.

Проте, позивачем не надано суду першої інстанції лист погодження про узгодження про залучення до будівництва субпідрядника (ТО«ѳстем Енерджи Нью»), що є обов'язковим, згідно пункту 6.1 договору будівельного підряду № 22/11-1Д, докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельних матеріалів.

Крім того, в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт не можливо встановити ким здійснено підпис, оскільки підпис, який міститься розташовано на дві строки (склав та перевірив) та відсутні ініціали особи та посада особи.

22.11.2013 між ТОВ «Будівельна компанія «СпецБур» (Підрядник) та ПП «Південно-Кримське бюро подорожей» (Замовник), яке діяло від імені договору про сумісну діяльність № 1 від 30.09.2013, було укладено договір будівельного підряду №22/11-2А, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування інженерного захисту ділянки «Будівництво та обслуговування комплексу з аквапарком та об'єктами інфраструктури» за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, вул. Комунарів 7 А.

У відповідності до пункту 3.1 та пункту 6.1 вищезазначеного договору, всі роботи відповідно до цього договору Підрядник виконує із своїх матеріалів. Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, передбачені даним Договором особисто. В разі необхідності залучення будь-яких субпідрядників, Підрядник зобов'язаний отримати попереднє письмове погодження Замовника. При цьому Підрядник до свого звернення про погодження субпідрядника зобов'язаний надати копію установчих документів і ліцензію субпідрядника.

27.11.2013, ТОВ «Будівельна компанія «СпецБур» (Замовник) було укладено з ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір будівельного субпідряду №27-11.

У відповідності до пункту 3.1 вищезазначеного договору, Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт в термін 3-х днів після підписання Договору та отримати матеріали від Замовника.

Позивач зазначає, що за зазначеним вище договорами будівельного підряду, ТОВ «Сістем Енерджи Нью» були виконання такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування інженерного захисту ділянки «Будівництво та обслуговування комплексу с аквапарком та об'єктами інфраструктури» за адресою: Автономна республіка Крим, м. Ялта, вул. Комунаров 7А.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано суду першої інстанції наступні документи: дозвіл на право виконання будівельних робіт № 114132970794, виданий Державною архітектурною інспекцією України 24.10.2013 замовнику будівництва; договір будівельного підряду № 22/11-1Д від 2211.2013; ліцензію на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.12.2012 ТОВ «Сістем Енерджи Нью»; ліцензію АЕ №2800898 від 8.11.2013 видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур»; договір будівельного субпідряду № 27-11 від 27.11.2013; акти виконаних робіт та довідки КБ-2в, КБ-3; підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт.

Проте, позивачем не надано суду першої інстанції лист погодження про узгодження про залучення до будівництва субпідрядника (ТОВ «Сістем Енерджи Нью»), що є обов'язковим, згідно пункту 6.1 договору будівельного підряду № 22/11-2А, докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельного матеріалу зі складу позивача, також в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт не можливо встановити ким здійснено підпис, оскільки підпис, який міститься розташовано на дві строки (склав та перевірив) та відсутні ініціали особи та посада особи.

28.08.2012 між ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур» (Субпідрядник) та ТОВ «АГФТ СТРОЙ» (Генпідрядчик) укладено договір субпідряду № 28/08-12, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельні роботи з улаштування анкерів ін'єкційних канатних загальним об'ємом 1600 метрів погонних на об'єкті будівництва: Рекреаційний комплекс, розташований за адресою: Автономна республіка Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34.

04.03.2013 ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур» (Замовник) було укладено з ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (Підрядник) договір будівельного субпідряду №04/03.

Позивач зазначає, що за вищезазначеним договором будівельного підряду, ТОВ «Сістем Енерджи Нью» були виконанні такі будівельні роботи: частина робіт з улаштування анкерів ін'єкційних канатних загальним об'ємом 10 600 метрів погонних на об'єкті будівництва: «Рекреаційний комплекс, розташований за адресою: Автономна республіка Крим, м. Алупка, Дворцове шосе, 34.

В підтвердження виконаних робіт позивачем надано наступні документи: декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану замовником будівництва в органах Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим за № КР 08311076992; договір будівельного підряду № 28/08-12 від 28.08.2012 року; ліцензію на право виконання будівельних робіт АЕ №182545, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 07.12.2012 ТОВ «Сістем Енерджи Нью»; ліцензію АЕ № 2800898 від 8.11.2013 видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур»; актами виконаних робіт та довідками КБ-2в, КБ-3; договір будівельного субпідряду № 04/03 від 4.03.2013; акти виконаних робіт та довідками КБ-2в, КБ-3; акти передачі (списання) матеріалів.

Проте, позивачем не надано суду першої інстанції: докази транспортування будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, довіреності на отримання будівельного матеріалу зі складу позивача, також в підсумковій відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт міститься підпис, проте, відсутні ініціали особи та посада особи, яка здійснила підпис.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, які особи були допущені на будівельний майданчик та списки осіб, які були погодженні з Генпідрядником, що передбачено умовами договору № 28/08-12.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що позивачем були придбані ТМЦ для будівництва (інструменти та витратні матеріали) у контрагентів: ТОВ «Аурум Груп Нью» (ЄДРПОУ 38473512), ТОВ «НВК Експерт-Буд» (код 37769359), ТОВ «Ларон» (код 38556834), ТОВ «Ариал» (код 14331605), ТОВ «Аптар» (код 38489249), ТОВ «Укрспецатом» (код 30310584).

31.12.2013 між ТОВ «Будівельна компанія «Спецбур» (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ «Аурум Груп Нью» (Продавець), з іншого боку, було укладено Договір купівлі - продажу №31/12.

Згідно з умовами зазначеного договору позивачем було придбано інструменти та матеріали: пневмоударники КОП-54 та долота шарошкові 190,5, в кількості 10 шт. за кожний товар, всього на загальну суму 357 600,00 гривень.

У відповідності до пунктів 3.1 - 3.3 вищезазначеного Договору, здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними. Якщо за результатами приймання якість товару не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, то покупець має право відмовитися від приймання товару. Доставка товару здійснюється за домовленістю сторін.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано наступні документи: накладну №3112 від 31.12.2013, податкову накладну №64 від 31.12.2013 на загальну суму 357 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 59 600,00 грн.), прибуткову накладну №ПН-0000937 від 31.12.2013.

Проте, в накладній №3112 містяться підписи, але відсутні дані про осіб, які підписували даний документ; в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача», проте, відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були придбано у ТОВ «НВК Експерт-Буд» пневмоударники КОП-54, електроди зварювальні 13/55, натяжний пристрій ДГ-240, насос буровий НБ-4 та маслостанція до домкрату ДГ- 240 на загальну суму 511980,00 грн.

В підтвердження придбання зазначеного товару позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та прибуткові накладні.

Проте, в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача» (відсутні дані про особу, яка проставила підпис П.І.Б., посада), відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Також, позивачем було придбано у ТОВ «Ларон» пневмоударники КОП-54, бурові коронки КНШ-110, долота шарошкові 190,5 на загальну суму 218 628,00 грн.

В підтвердження придбання зазначеного товару позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та прибуткові накладні.

Проте, в прибутковій накладній міститься лише підпис «Отримувача» (відсутні дані про особу, яка проставила підпис П.І.Б., посада), відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Крім того, позивачем було придбано у ТОВ «Ариал» пневмоударники КОП-54 та бурові коронки КНШ-110, на загальну суму 216 432,00 грн.

В підтвердження придбання товару позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та прибуткові накладні.

Проте, в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Також, позивачем було придбано у ТОВ «Аптар» (код 38489249) глину жирну, пневмоударники КОП-54, бурові коронки КНШ-110 та долото шарошкове 190,5 на загальну суму 178 920,00 грн.

В підтвердження придбання товару позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та прибуткові накладні.

Проте, в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Разом з тим, позивачем було придбано у ТОВ «Укрспецатом» (код 30310584) пневмоударники КОП-54 та бурові коронки КНШ-110 на загальну суму 157 824,00 грн.

В підтвердження придбання товару позивачем надано наступні документи: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні та прибуткові накладні.

Проте, в прибутковій накладній відсутні дані та підпис особи, яка відвантажила товар, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару.

Все вищезазначені первинні документи містяться в матеріалах справи та досліджені судом апеляційної інстанції в повному обсязі під час розгляду даної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правовими положеннями, п. 139.1 ст. 139 ПК України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до п.п.11.1 та п.п.11.3 п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998р., встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Пунктами 11.2, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів, товаротранспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник(вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товаротранспортної накладної підписом і печаткою (штампом).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені первинні документи складені з порушенням вимог чинного законодавства, що в свою чергу не може бути взято судом до уваги як доказ проведення господарської операції.

Правова позиція Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до частини першої ст.244-2 КАС України, зокрема, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «СпецБур» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.