Ухвала

від 26.05.2015 по справі 810/482/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/482/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стефан» ЛТД звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2014 №0003132201, №0003142201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволені адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Стефан» ЛТД, ідентифікаційний код 19419664, місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Грушевського, буд. 6, зареєстроване як юридична особа 20.10.1993 року.

Як платник податків позивач узятий на податковий облік у податковому органі з 06.12.1993 року за №202-ТОВ та з 18.04.2005 року зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Вишгородською ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 194196610087 (а.с.120).

Видами діяльності ТОВ «Стефан» ЛТД є будівництво житлових і нежитлових будівель; інші будівельно-монтажні роботи.

У період з 27.06.2014 року по 01.07.2014 року посадовою особою Вишгородської ОДПІ на підставі наказу від 27.07.2014 року №388, повідомлення від 27.06.2014 року №82/22-01 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Стефан» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» (код за ЄДРПОУ 37739743), ТОВ «Стор-Груп-Плюс» (код за ЄДРПОУ 38483892) за період з 01.06.2012 року по 30.04.2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 08.07.2014 року №1475/22-00/19419664, який містить висновки про порушення:

- вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 71344,00 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 54080,00 грн. та за 2013 рік на суму 17264,00 грн.;

- вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69676,00 грн., у тому числі за червень 2012 року на суму 18927,00 грн., за липень 2012 року на суму 9670,00 грн., за серпень 2012 року на суму 22907,00 грн. та за квітень 2013 року на суму 18172,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» та віднесенням до витрат, витрати на їх придбання, що ґрунтується виключно на неможливості проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів.

В обґрунтування правомірності спірних рішень відповідач зазначив, що на його адресу від Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшов акт від 06.11.2012 року №291/22-7/37739743 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року», у якому зазначено, що на дату складання акта, згідно АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей та акт від 22.07.2013 №255/26-54-22-06-38483892 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стор-Груп-Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Топ-трейд», ТОВ «Імодус» за березень, квітень місяці 2013 року», у якому зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «Стор-Груп-Плюс» за місцезнаходженням.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічних звірок ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» посадові особи податкових органів дійшли висновку про відсутність у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, відсутність фізичних та технічних можливостей, кваліфікованого персоналу для здійснення задекларованих господарських операцій, що свідчить про фіктивність діяльності вказаних підприємств.

Тобто, єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є виключно неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» та наявність, на думку податкового органу, порушень правил ведення господарської діяльності постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» по ланцюгу постачання.

Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту поставлено у залежність від добросовісності ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» та їх контрагентів, з якими позивач не перебував у будь-яких відносинах.

Інших підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не зазначено.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Вишгородською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.08.2014:

№0003142201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 104515,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 69676,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34839,00 грн.

№0003132201, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 107017,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 71344,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35673,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що між покупцем ТОВ «Стефан» ЛТД та продавцями ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» укладено договори поставки будівельних матеріалів.

Також, між замовником ТОВ «Стефан» ЛТД та виконавцем ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» укладено договір про надання послуг екскаватора та самоскида.

На підтвердження поставки від ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» товарів та надання ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» на користь позивача послуг, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні від 14.06.2012 № 14065, від 20.06.2012 № 20065, від 20.07.2012 № 20073, від 07.08.2012 № 7087, від 07.08.2012 № 7088, від 22.04.2013 № 22043, від 23.04.2013 № 23041 та акт здачі-прйняття робіт (надання послуг) від 27.08.2012 № ОУ-27082 (а.с.34, 37, 42, 46, 47, 52, 95, 99).

За результатами господарських операцій ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» видано на користь ТОВ «Стефан» ЛТД податкові накладні від 14.06.2012 №44, від 27.08.2012 №57, від 20.07.2012 №88, від 07.08.2012 №20, від 07.08.2012 №21, від 20.06.2012 №57, від 22.04.2013 №46, від 23.04.2013 №53 (а.с.35, 38, 43, 48, 49, 53, 96, 100).

Як вбачається із змісту акта перевірки, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банку по рахунку позивача (а.с.33, 39, 41, 45, 51, 94, 98).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловлено.

Колегією суддів встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаної господарської операції.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс», ТОВ «Стефан» ЛТД були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагенти були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

Матеріали справи містять витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у яких міститься записи про підтвердження відомостей про юридичних осіб станом на дату укладання та виконання договорів (том ІІ а.с.11-22).

Як вбачається з матеріалів справи, на неодноразову вимогу суду першої інстанції відповідач не надав жодних доказів того, що контрагенти позивача не звітувались до податкового органу, не відображали результати господарських операцій з позивачем та не сплатили до бюджету обов'язкових платежів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податкові зобов'язання були визначені позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних товарів та робіт, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Оскільки, на думку податкового органу, роботи фактично не виконувались, товари не поставлялись, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, а тому формування податкового кредиту та витрат за ними вчинено позивачем незаконно.

Колегія суддів зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку у документах обліку тощо.

Так, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи суд першої інстанції, відповідно до своєї ухвали від 12.02.2015 року про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду витребував у відповідача письмову інформацію про наявність у контрагентів позивача основних фондів виробництва (власних чи орендованих), управлінського персоналу тощо; форму № 1ДФ ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс»; письмову інформацію про наявність заборгованості у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» щодо сплати податків, зборів, обов'язкових платежів. Проте, відповідачем вказаних вимог ухвали суду не виконано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податковими органами не перевірялись ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» на предмет наявності у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів виробництва, наявності матеріальних ресурсів, кваліфікованого персоналу, господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, транспортних засобів; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт.

Як встановлено колегією суддів відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентами зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, а висновок про відсутність будь-яких можливостей для здійснення господарської операції зроблений на підставі інформації про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» у зв'язку із відсутністю останніх за вказаним місцезнаходженням. Проте, жодних належних доказів даного твердження як і наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про відсутність ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» та ТОВ «Стор-Груп-Плюс» за місцезнаходженням суду не надано.

З огляду на викладене, твердження податкового органу про незнаходження контрагентів за місцезнаходженням не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість та формування витрат якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження цьому, оскільки положення Податкового кодексу України не ставлять право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту та витрат у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України викладена в ухвалах від 19 червня 2013 року у справі № К/9991/63643/12 та від 30 січня 2014 року у справі № К/800/29212/13.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що придбання у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» товарів та послуг було обумовлено необхідністю виконання позивачем своїх господарських зобов'язань перед замовником будівництва ВАТ трест «Київміськбуд-1», на підтвердження чого надав договори субпідряду та докази на їх виконання: акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (том ІІ а.с.42-201).

Позивач також зазначив, що транспортування придбаних у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» товарів здійснювалось власним транспортом позивача, на підтвердження чого надав договір купівлі-продажу транспортного засобу від 31.01.2008 №748433, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та подорожні листи (том ІІ а.с.32-40, 196, 197).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження позивачем належними доказами факту транспортування та використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» послуг та товарів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн», ТОВ «Стор-Груп-Плюс» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.