Постанова

від 21.05.2015 по справі 826/20976/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20976/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Консалт» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Консалт» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09 липня 2008 року № 0005602309/0 та 0005612309/0, від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1 та 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та 0005612309/2 та від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 та 0005612309/3.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав докази правомірності своїх дій щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Під час судового засідання представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника позивача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року - скасувати в частині та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, про що складено акт від 20 червня 2008 року № 327/23-9/31989918.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2008 року № 0005602309/0, яким позивачу були нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1392750 грн. 00 коп., з яких 747986 грн. 00 коп. за основним платежем та 644764 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції та від 09 липня 2008 року № 0005612309/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 513212 грн. 00 коп.

За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень податкового органу були також винесені податкові повідомлення-рішення від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1 та 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та 0005612309/2, а також від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 та 0005612309/3.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» суд першої інстанції виходив з того, що позивач зобов'язаний був сплатити податок на прибуток із доходу, отриманого у вигляді безоплатно наданих товарів. Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем порушено порядок ведення податкового обліку і не надано до перевірки реєстру отриманих та виданих накладних, що унеможливило здійснення перевірки правильності декларування від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом та з апеляційною скаргою, ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2008 року № 0005602309/0 та 0005612309/0, від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1 та 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та 0005612309/2 та від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 та 0005612309/3 у повному обсязі. Проте, у мотивувальній частині апеляційної скарги зазначені підстави, з яких позивач вважає неправомірними вказані рішення лише у частині нарахування податкових зобов'язань по правовідносинах з ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» та у частині зменшення від'ємного значення податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись вказаною нормою права, суд апеляційної інстанції вважає необхідним переглянути постанову суду від 05 січня 2015 року в межах доводів апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт».

Судом встановлено, що між ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» та ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» були укладені договори № 11 від 30 січня 2006 року, № 5/1 від 05 січня 2006 року, № 30 від 27червня 2005 року, № 33 від 28 вересня 2005 року, № 35 від 01 листопада 2005 року про поставку заготовок для виготовлення запасних частин до сільськогосподарської техніки (далі - договори поставок).

Згідно видаткових накладних від 12 квітня 2006 року, 17 квітня 2006 року, 01 червня 2006 року та 02 червня 2006 року ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» поставило позивачу товар, обумовлений договорами поставок, на загальну суму 1636760 грн. 81 коп.

Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» зазначений товар є неоплаченим. Перевіряючими також було встановлено, що ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» ліквідоване 24 жовтня 2006 року.

У зв'язку з цим податковим органом було зроблено висновок про те, що заборгованість позивача перед ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» не може бути погашена, а товари, отримані від вказаного контрагента, слід вважати такими, що отримані безплатно.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Поняття безоплатно отриманих товарів наведене у п. 1.23 ст. 1 вказаного Закону. Вказана норма права передбачає, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Як раніше зазначалося, поставка товарів, зазначених у видаткових накладних від 12 квітня 2006 року, 17 квітня 2006 року, 01 червня 2006 року та 02 червня 2006 року, здійснювалася на підставі договорів поставок.

Положеннями п. 1.1 вказаних договорів передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити та оплатити заготовки для виробництва запасних частин до сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п. 2.1, 2.3 договорів поставок ціна на товар зазначається у специфікаціях до договору на кожну окрему партію товару. Загальна сума договору складає 1000000 грн. 00 коп.

У п. 6.2 вказаних договорів зазначено, що оплата за відвантажений товар проводиться протягом 30-ти календарних днів з моменту оформлення накладної.

З наведеного вбачається, що договори, за яким ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» поставило позивачу заготовки для виробництва запасних частин до сільськогосподарської техніки, передбачали оплату товару.

Відповідно, товар ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» не може вважатися таким, що наданий ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу та суду першої інстанції про те, що кредиторська заборгованість перед ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» у розмірі 1636760 грн. 81 коп., яка на час перевірки була відображена у бухгалтерському обліку позивача, є його валовим доходом у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів.

Крім того, при розгляді та вирішенні даної справи колегія суддів звертає увагу також на наступні обставини.

Згідно бухгалтерської довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» станом на 01 липня 2007 року та оборотно-сальдових відомостей за позивачем дійсно рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» у розмірі 1636760 грн. 81 коп.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав докази проведення фактичного розрахунку з ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» за поставлений товар.

Так, позивач надав суду копії додаткових угод до договорів поставок, згідно яких сторони дійшли згоди про те, що ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» здійснює оплату товару шляхом емітування та передачі ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» простих векселів відповідною номінальною вартістю.

На підтвердження фактичної передачі векселів своєму контрагенту, позивач надав суду копії актів приймання-передачі векселя №№ 1-5 від 25 травня 2006 року та № 6 від 15 червня 2006 року, а також копії простих векселів.

Із копій зазначених векселів вбачається, що у подальшому їх було передано наступним суб'єктам господарювання:

- від ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» до ТОВ «АНТА», від ТОВ «АНТА» до ТОВ «Форейтор»;

- від ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» до ТОВ «Кетралонг», від ТОВ «Кетралонг» до ТОВ «Форейтор»;

- від ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» до ТОВ «Морплавторг», від ТОВ «Морплавторг» до ТОВ «Антарес Р»;

- від ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» до ПП «ТП «Пінгер», від ПП «ТП «Пінгер» до ТОВ «Антарес Р»;

- від ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» до ТОВ «Морплавторг», від ТОВ «Морплавторг» до ТОВ «Антарес Р».

Також позивач надав суду докази того, що ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» виконало свої зобов'язання щодо здійснення платежу по вказаних векселях, а саме: акти вексельного платежу від 31 січня 2007 року та 02 березня 2007 року, акт пред'явлення векселя до платежу від 05 грудня 2008 року, а також копії платіжних доручень та виписок із рахунку в банку.

Зазначені документи були досліджені судом першої інстанції та описані у постанові суду від 05 січня 2015 року, проте не були прийняті до уваги як доказ незаконності донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток. Такий висновок суду першої інстанції був обґрунтований тим, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» має кредиторську заборгованість перед ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід».

Колегія суддів вважає, що саме по собі невірне відображення стану розрахунків між ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» та ТОВ «Промисловий альянс «Схід-Захід» у бухгалтерському обліку не може бути підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань.

Так, у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Із вказаної норми права вбачається, що під час здійснення контролю за правильністю визначення бази оподаткування підлягає перевірці фактичне отримання валового доходу та понесення валових витрат, а не лише їх відображення у бухгалтерському обліку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що наявність помилки у бухгалтерському обліку, за умови підтвердження фактичного стану розрахунків між контрагентами, не може бути підставою для донарахування ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Незаконне збільшення позивачу валового доходу на 1636760 грн. 81 коп. призвело до необґрунтованого нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на 409190 грн. 00 коп. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення 09 липня 2008 року № 0005602309/0, від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 підлягають скасуванню у частині визначення ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» основного зобов'язання у розмірі 409190 грн. 00 коп.

У зв'язку із зміною розміру основного зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями розмір штрафних (фінансових) санкцій також підлягає перегляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2008 року № 0005602309/0, від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 підлягають скасуванню у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 884557 грн. 00 коп., з яких 409190 грн. 00 коп. - за основним платежем та 475367 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про зменшення ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» бюджетного відшкодування на 513212 грн. 00 коп., податковий орган виходив з того, що сума бюджетного відшкодування є непідтвердженою з огляду на ненадання до перевірки документів податкового обліку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2008 року 0005612309/0, від 29 вересня 2008 року 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року 0005612309/2 та від 16 грудня 2008 року 0005612309/3 суд першої інстанції послався на неможливість перевірки задекларованих показників з огляду на ненадання позивачем всіх необхідних документів.

У відповідності до абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як вбачається із рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 9612569 грн. 00 коп.

До бюджетного відшкодування позивачем у грудні 2007 року була заявлена виключно сума у розмірі 513212 грн. 00 коп.

У додатку № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року зазначено, що кошти у розмірі 513212 грн. 00 коп. є сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередньому періоді.

Згідно письмових пояснень ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт», наданих у суді першої інстанції, заявлена у грудні 2007 року сума бюджетного відшкодування є сумою оплаченого податкового кредиту, задекларованого у листопаді 2007 року, та який виник у зв'язку із сплатою податку на додану вартість у ціні товару, придбаного у ПП «Укрметалпродукт» та ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» протягом зазначеного податкового періоду.

Як вбачається із листа ПП «Укрметалпродукт» від 06 червня 2008 року № 2 та листа ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» від 04 червня 2008 року № 12/1, зазначені контрагенти на вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надали документи первинного бухгалтерського обліку по правовідносинах із ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт». Посилань на недостатність чи неповноту таких документів акт перевірки від 20 червня 2008 року № 327/23-9/31989918 - не містить.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2007 року, ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» протягом листопада 2007 року отримало від ПП «Укрметалпродукт» податкові накладні від 09 листопада 2007 року № 2, від 30 листопада 2007 року № 3 та ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» податкові накладні від 14 липня 2007 року №№ 2-6, від 28 листопада 2007 року № 7. Загальна сума податкового кредиту, який виник у позивача на підставі вказаних податкових накладних дорівнює 537020 грн. 47 коп.

За твердженням апелянта, ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» протягом листопада 2007 року перерахувало ПП «Укрметалпродукт» та ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» частину коштів за поставлений у листопаді 2007 року товар на загальну суму 3077300 грн. 00 коп. На підтвердження вказаної обставини позивач надав суду копії виписок із рахунку у КБ «Приватбанк» за 14, 15, 16, 19, 21, 22, 26, 28 листопада 2007 року.

Підтвердженням того, що зазначені кошти перераховувалися за товар, поставлений саме у листопаді 2007 року, а не у попередніх податкових періодах, є відомості, зазначені у графі «призначення платежу». Так, у вказані графі зазначено, що кошти перераховуються згідно договорів № 01/07 від 01 листопада 2007 року, 02/07 від 01 листопада 2007 року та № 5 від 01 листопада 2007 року, тобто договорів, укладених у тому ж місяці, в якому здійснюється перерахування коштів.

У вказаних виписках також зазначено розмір податку на додану вартість, який входить до перерахованої суми.

З виписок із рахунку у КБ «Приватбанк» за 14, 15, 16, 19, 21, 22, 26, 28 листопада 2007 року вбачається, що протягом листопада 2007 року ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» оплатило своїм контрагентам (ПП «Укрметалпродукт» та ТОВ «НВП «Інтерагроінвест») податок на додану вартість лише у розмірі 512883 грн. 33 коп., а не 513212 грн. 00 коп.

Як раніше зазначалося, відповідно до правила, встановленого абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у грудні 2007 року позивач має право отримати бюджетне відшкодування лише у розмірі, який дорівнює сумі податку на додану вартість, сплаченій його постачальникам у листопаді 2007 року.

З огляду на те, що позивач надав суду докази фактичної сплати ПП «Укрметалпродукт» та ТОВ «НВП «Інтерагроінвест» протягом листопада 2007 року суми податку на додану вартість у розмірі 512883 грн. 33 коп., то розмір бюджетного відшкодування за грудень 2007 року не може перевищувати зазначеної суми.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позивач не надав доказів правомірності заявлення до бюджетного відшкодування у грудні 2007 року суми у розмірі 328 грн. 67 коп.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2008 року 0005612309/0, від 29 вересня 2008 року 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року 0005612309/2 та від 16 грудня 2008 року 0005612309/3 лише у частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 512883 грн. 33 коп.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 05 січня 2015 року, та є підставами для її скасування у частині.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Євроінвест-Консалт» задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року - скасувати в частині та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Консалт» - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Консалт» про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 09 липня 2008 року № 0005602309/0, від 29 вересня 2008 року № 0005602309/1, від 08 грудня 2008 року № 0005602309/2 та від 16 грудня 2008 року № 0005602309/3 у частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 884557 грн. 00 коп., з яких 409190 грн. 00 коп. - за основним платежем та 475367 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції та податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2008 року 0005612309/0, від 29 вересня 2008 року 0005612309/1, від 08 грудня 2008 року 0005612309/2 та від 16 грудня 2008 року 0005612309/3 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 512883 грн. 33 коп. - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 05 січня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 26 травня 2015 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.