Ухвала

від 21.05.2015 по справі 821/712/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/712/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» про стягнення заборгованості по пільгових пенсіях,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року УПФУ в Скадовському районі Херсонської області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» про стягнення заборгованості по пільгових пенсіях за лютий 2015 року в сумі 15844,17 грн., посилаючись на те, що у підприємств, які були платниками фіксованого сільськогосподарського податку з січня 2015 року виникає обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.04.2015р. позов задоволено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, у зв'язку з внесенням Законом України від 28.12.2014р. «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змін до ст.281 Податкового кодексу України, якими в п.281.3 Кодексу слова «фіксований сільськогосподарський податок» замінено словами «єдиний податок четвертої групи».

Не погоджуючись із зазначеною постановою, СГ ВК «Лідія» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов УПФУ в Скадовському районі Херсонської області залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» фактично відбулося перенайменування «фіксованого сільськогосподарського податку» на «єдиний податок четвертої групи» без зміни суті податку і вимог до осіб, які мають право його сплачувати. Враховуючи той факт, що пільга, передбачена абз.4 п.1 ст.2 та п.1 ст.4 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» була надана сільськогосподарським товаровиробникам, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків і до теперішнього часу зазначену пільгу не скасовано та не змінено, тому у відповідності до п.4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України, неоднозначне трактування обов'язку підприємства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за лютий 2015 року надає право суду прийняти рішення на користь СГ ВК «Лідія».

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, працівники СГ ВК «Лідія» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи довідками, виданими СГ ВК «Лідія».

Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по зазначених пенсіонерах СГ ВК «Лідія» за лютий 2015 року становить 15844,17 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком місячної суми відшкодування витрат по Списку №2 відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 11.02.2015р. №1014/03 УПФУ в Скадовському районі Херсонської області повідомляло відповідача у встановленому порядку про загальні суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак СГ ВК «Лідія» не відшкодувало суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій фізичним особам, що зумовило звернення УПФУ в Скадовському районі Херсонської області з позовом до суду про стягнення суми заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15844,17 грн. за лютий 2015 року.

Колегія суддів знаходить правильним висновок Херсонського окружного адміністративного суду, що заборгованість відповідача перед пенсійним фондом у розмірі 15844,17 грн. за лютий 2015 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, підлягає стягненню у повному обсязі. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII, на пільгових умовах, зокрема, мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, пенсії зазначеним особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, та був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п.301.1 ст.301 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2015р.) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Однак, 01.01.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р., яким внесено зміни до статті 9 Податкового кодексу України: а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

З 01.01.2015р. за приписами п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків є платниками єдиного податку четвертої групи.

Проте, для платників цього податку пільг щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законодавством не встановлено.

Отже, з 01.01.2015р. у підприємств сільськогосподарського товаровиробництва виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2015р. відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому твердження апелянта про те, що СГ ВК «Лідія» не є суб'єктом господарювання, яке відшкодовує Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, суд апеляційної інстанції не бере до уваги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за лютий 2015 року у сумі 15844, 17 грн. підлягають стягненню з відповідача.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.