Постанова

від 14.08.2013 по справі 804/7654/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України

14 серпня 2013 р. Справа № 804/7654/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потолової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства Дніпропетровського спеціального конструкторсько-технологічного бюро «Елеватормлинмаш» про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш» податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 9' 537грн. 87коп., зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш», заборону відчуження останнім майна та зобов'язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розглянути справу без участі представника (а.с.33).

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі разом з доданими документами надіслана вчасно, з урахуванням приписів ст.35 КАС України, проте до суду надійшов конверт-повернення з адреси відповідача з позначкою про закінчення терміну зберігання (а.с.36).

Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.28-29), відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову до суду не надходили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

За викладених обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали справи та оцінивши їх, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Дніпропетровське СКТБ «Елеватормлинмаш» зареєстроване 13.08.1992р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. З травня 1992р. взято на облік податковим органом (а.с. 6-8, 28-29).

Станом на час розгляду справи відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

Так, відповідачем подана до ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська податкова декларація з плати за землю №767, в якій самостійно задекларована сума орендної плати за землю на 2013 рік у загальному розмірі 38' 151,45 грн. з помісячною сплатою у розмірі 3' 179,29 грн. (а.с.10-12).

Згідно даних картки особового рахунку ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш», останнім не сплачені податкові зобов'язання по орендній платі за землю за лютий-квітень 2013р. у загальній сумі 9' 537,87 грн., а саме: лютий 2013р. - у сумі 3' 179,29 грн. (граничний строк сплати 02.03.2013р.), березень 2013р. - у сумі 3' 179,29 грн. (граничний строк сплати 30.03.2013р.), квітень 2013р. - у сумі 3' 179,29 грн. (граничний строк сплати 30.04.2013р.)

У зв'язку з тим, що відповідачем сума податку з орендної плати за землю за лютий-квітень 2013р. не сплачена, у останнього виник податковий борг у розмірі 9' 537,87 грн.

В порядку ст.59 ПК України податкова вимога №379 від 03.12.2012р. позивачем сформована та направлена на адресу відповідача (а.с.15).

Таким чином, податковий борг з орендної плати за землю відповідача у сумі складає 9'537,87 грн., який на час розгляду справи не погашений.

Також, згідно наданої відповіді Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області за вих. №8615/12-11 від 13.12.2012р. на запит ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №19588/10/19-025 від 21.11.2012р. за ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш» зареєстровані земельні ділянки, інформація про які надана у додатку (а.с.19-20).

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що 15.11.2012р. директору ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш» направлений запит щодо визначення дати проведення опису майна у відповідності до вимог ст.89 ПК України до 25.11.2012р. (а.с.22). При цьому, позивач вказує, що відповідачем порушені приписи п.89.4 ст.89 ПК України та представником податкового органу складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1323 від 28.01.2013р. (а.с.21).

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до п.14.1.147 ч.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (поїв) та землекористувачі.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як зазначено вище, відповідач подав до ДПІ у Красногвардійському районі податкову декларацію №767, в якій задекларував податкові зобов'язання з земельного податку на 2013 рік.

Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання зі земельного податку за лютий-квітень 2013 року в сумі 9' 537,87грн. - терміном сплати, відповідно, до 02.03.2013р., 30.03.2013р. та 30.04.2013р.

Пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлений цим Кодексом.

Проте, вказані суми відповідачем не сплачено.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Податкова вимога №300 від 10.09.2012 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу первинної податкової вимоги зі сплати податкового боргу з земельного податку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Водночас, що стосується позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ДП Дніпропетровське СКТБ «Елеватормлинмаш», заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання останнього допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п.п.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Відповідно до п.89.4 ст.89 ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як вже зазначалось вище у постанові, листом №19098/10/19-025 від 15.11.2012р. ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська повідомлено ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш» про наявність податкового боргу у сумі 2' 979,25 грн. та запропоновано надати перелік активів, які перебувають у власності підприємства, з наведенням їх балансової вартості, з метою складання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави (а.с.22).

Як зазначив позивач, оскільки відповідач не допустив податкового керуючого для здійснення опису майна у податкову заставу, на виконання п.89.4 ст.89 ПК України складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1323 від 28.01.2013р. (а.с.21).

Суд зазначає, що при цьому акт відмови є односторонньо підписаним тільки представником податкового органу. Позивачем не були надані докази на підтвердження факту відмови платника податків від підписання акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1323 від 28.01.2013р.

Також, суд зазначає, що позивачем не надані докази на підтвердження направлення (вручення) копії акту відповідачу.

Крім того, надані позивачем копії реєстрів поштового відправлення та фіскальних чеків (а.с.16, 23) не можуть вважатися доказами надіслання відповідачу акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №1323 від 28.01.2013р. у розумінні ст.ст.69-70 КАС України, оскільки з їх змісту неможливо дійти висновку які саме документи надіслані відповідачу та чи надісланий такий акт.

Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до абз.3 п.89.3 ст.89 ПК України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу держаної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Лист відповідача №19098/10/19-025 від 15.11.2012р. не можна вважати рішенням у розумінні п.89.3 ст.89 ПК України, оскільки за його змістом міститься лише прохання повідомлення дати та часу, коли податковий керуючий може здійснити вихід на адресу відповідача, а не рішення про здійснення опису майна у податкову заставу, тим більше, як зазначено вище, позивачем не доведено направлення такого листа відповідачу.

Норми Податкового кодексу України не передбачають наслідків неповідомлення дати та часу, коли податковий керуючий може здійснити вихід на адресу платника податків.

Згідно п. 89.4 ст.89 ПК України зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідно до п. 91.4 ст.91 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що згідно приписів п.п.20.1.15 п.20.1 ст.20 ПК України зупинення видаткових операцій не поширюється на операції з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України суд доходить висновку, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків передбачено:

- п.89.4 ст.89 ПК України у випадку, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

- п.п.20.1.15. п.20.1. ст.20 ПК України у випадку недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті (перешкоджання представників органів держаної податкової служби доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

- п.п.20.1.16. п.20.1 ст.20 ПК України у випадку, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, позивач не надав суду інших доказів, необхідних для зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків згідно зазначених вимог Податкового кодексу України, а також, враховуючи відсутність доказів обізнаності відповідача щодо необхідності надання документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу, позовні вимоги щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ДП Дніпропетровського спеціального КТБ «Елеватормлинмаш», заборону відчуження останнім майна та зобов'язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу не підлягають задоволенню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства Дніпропетровського спеціального конструкторсько-технологічного бюро «Елеватормлинмаш» про стягнення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Державного підприємства Дніпропетровського спеціального конструкторсько-технологічного бюро «Елеватормлинмаш» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 16/18; код ЄДРПОУ 14308411) на користь місцевого бюджету податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 9'537грн. 87коп (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять сім грн. 87коп.) за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №31410541700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г. В. Потолова