Постанова

від 21.05.2015 по справі 804/5476/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р. Справа № 804/5476/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу до Державного підприємства Державний науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості про стягнення заборгованості у розмірі 639,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу звернулось з позовом до Державного підприємства Державний науково - дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості, у якому просить суд стягнути з Державного підприємства Державний науково - дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості кошти по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і наукову - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за березень 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку заборгованості фактичних витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і наукову - технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, Центр Стандартрудсепро перед УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу має заборгованість березень 2015 р. а загальну суму 639, 10 грн. На момент подання адміністративного позову заборгованість у добровільному порядку не сплачена.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача про розгляд справи повідомлений належним; поштова кореспонденція повернулася на адресу суду із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання». Заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, як платник страхових внесків.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ( далі - Закон № 1977-ХІІ) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв 24.03.2004 року постанову № 372 про затвердження Порядку, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Судом встановлено, що управління ПФУ згідно із Законом № 1977-ХІІ призначило пенсію колишнім науковим працівникам, які працювали у відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії відповідно до статті 24 цього Закону, що підтверджується копіями довідок позивача про підтвердження трудового стажу, які знаходяться у матеріалах справи

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 21.04.2015 року встановлено, що відповідач є державним підприємством, яке створено органами державної влади, а саме: Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Державним агентством України з управління державними корпоративними правами.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по відшкодуванню витрат на виплату пенсій становить 639,10 грн., що підтверджується розрахунками, копії яких знаходяться у матеріалах справи та які направлялися відповідачу.

На час розгляду справи вищезазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства «Державний науково - дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості» (50086, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, б.3, код ЄДРПОУ 20294989) на користь Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за березень 2015 року у розмірі 639, 10 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.05.2015 року Суддя З оригіналом згідно С.В. Златін С.В. Златін