Постанова

від 25.05.2015 по справі 817/1262/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1262/15

25 травня 2015 року 16год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Панасюк А.О.,

відповідача: представник Мокрицька Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі доСелянського (фермерського) господарства "Компроміс" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Компроміс" про стягнення заборгованості із фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі в сумі 7370,15 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив суду, що за селянським (фермерським) господарством "Компроміс" рахується заборгованість по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "про пенсійне забезпечення" в сумі 7370,15 грн. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач - селянське (фермерське) господарство "Компроміс" позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснив суду, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Вказав що, громадянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були прийняті на сезонні сільськогосподарські роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції, проте працювали незначний термін. Відтак, селянське (фермерське) господарство "Компроміс" не повинно проводити відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пенсії, призначеної на пільгових умовах. За наведених обставин просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Компроміс" є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року. За змістом статті 17 вказаного Закону страхувальники зобов'язані своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "ж" ст.13 Закону, віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Селянське (фермерське) господарство "Компроміс" в 2015 році не було платником фіксованого податку.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Абзацом 5 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що селянське (фермерське) господарство "Компроміс" як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівниці якого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, зобов'язане сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку їй пенсії, що призначена на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат Управління пенсійного фонду України в Здолбунівському районі у Рівненській області на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня - квітень 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії становить 7310,15грн. (а.с.4). Вказаний розрахунок направлявся відповідачу і отриманий останнім, в встановленому законом порядку не скасований (а.с.5).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не надав.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Компроміс" (ЄДРПОУ 31729022) на користь держави в особі управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі заборгованість із фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "про пенсійне забезпечення" в сумі 7370,15 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.