Постанова

від 30.06.2009 по справі 2а-183/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      Справа №2а-183/09/1270 Категорія 6.14

ПОСТАНОВА

Іменем  України

30 червня 2009 року     м.Луганськ

Луганський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

- судді Гончарової І.А.

при

секретарі: Богдановій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України

в Кам'янобрідському районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства

«Завод «Прогрес» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку

пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

24

квітня 2008 року управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі

м.Луганська звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства

«Завод «Прогрес», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по

фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 60498,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відкрите акціонерне

товариство «Завод «Прогрес» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України

в Кам'янобрідському районі м.Луганська 25.06.1993 року. Згідно п. «б»-«з» ст.13

Закону України «Про пенсійне забезпечення» Відкрите акціонерне товариство

«Завод «Прогрес» з коштів, призначених на оплату праці, зобов'язано внести до

Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку

пенсій за віком, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, який

дає право на призначення цих пенсій. Станом на 11.04.2008 року заборгованість

Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прогрес» з відшкодування фактичних

витрат на виплату та доставку пенсій складає 60498,02 грн., яка утворилася в

період з 01.01.2006 року по 25.03.2008 року. З метою досудового вирішення спору

управлінням на адресу відповідача було направлено претензію на суму 32826,69

грн. за №2200/8 від 12.07.2007 року. Однак станом на 11.04.2008 року

заборгованість не було погашено, а тільки збільшено. Неперерахування

підприємствами та організаціями відповідних коштів до Пенсійного фонду України

є порушенням інтересів держави, оскільки порушуються принципи, засади і

механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування.

У

ході судового розгляду справи представник позивача надав до суду заяву про

уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що після порушення справи заборгованість

Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прогрес» перед управлінням

збільшилась станом на 16.03.2009 року на 47073,26 грн., у зв'язку з чим позивач

просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прогрес» на

користь управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі

м.Луганська заборгованість у сумі 107571,28 грн.

          Представник відповідача в судовому

засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що відповідно до п.6.9

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, несплачені чи несвоєчасно сплачені суми витрат

позивача стягуються з нарахуванням пені і штрафних санкцій відповідно до

норм  Закону  України 

«Про  порядок  погашення 

зобов'язань  платників  податків 

перед бюджетами та державними цільовими фондами», з якого прямо вбачається

обов'язок позивача визначити відповідачу суму податкового зобов'язання зі збору

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до п.п, «г»

п.п.4.2.2 вказаного Закону, а тому позивач повинен узгоджувати податкові

зобов'язання відповідно до податкового законодавства. Також представник

відповідача наполягав на застосуванні норм ст. 100 КАС України в якості

прострочення річного строку для звернення до суду відносно заборгованості, яка

склалася за період по березень 2007 року включно.

Окрім цього,

в матеріалах справи маються заперечення представника відповідача, в яких він

посилається на наступне. Державне підприємство завод «Прогрес» було

зареєстровано 25 червня 1993 року, у ході приватизації державного підприємства

та створення ВАТ «Завод «Прогрес» статутний капітал товариства було сформовано

основними фондами, а саме виробничими приміщеннями, що знаходились на

відповідних юридичних адресах, а саме: м.Луганськ, вул. Карла Лібкнехта, 38,

м.Луганськ, вул. Кірова, 65 та м.Луганськ, вул. Войкова, 33. У грудні 1996 року

ВАТ «Завод Прогрес» стає одним із засновників ТОВ «НАЯ» з юридичною адресою

товариства м.Луганськ, вул. Войкова, 33. Згідно п.6 Установчого договору ВАТ

«Завод Прогрес» свою частку в статутному капіталі вносить майном: основні

засоби та обладнання, розташовані на промисловій площі за адресою: м.Луганськ,

вул. Войкова, 33. Передача майна проводилася з оформленням «Акту

приймання-передачі» від 08 січня 1997 року. І вже у грудні 1997 року ВАТ «Завод

Прогрес» виходить з числа засновників ТОВ «НАЯ» шляхом уступки своєї долі

самому товариству, таким чином споруди та обладнання залишились за ТОВ «НАЯ». У

січні 1997 року ВАТ «Завод Прогрес» стає одним із засновників ЗАТ «Індустрія» з

юридичною адресою: м.Луганськ, вул. К.Лібкнехта,38. Згідно п.9 Установчого

договору ВАТ «Завод Прогрес» свою частку в статутному капіталі вносить майном:

основні засоби та обладнання, розташовані на промисловій площі за адресою:

м.Луганськ, вул. К.Лібкнеха,38. Передача майна провадилась з оформленням «Акту

приймання-передачі» від 20 січня 1997 року. І вже у грудні 1997 року ВАТ «Завод

Прогрес» виходить з числа засновників ЗАТ «Індустрія» шляхом викупу належних

йому акцій, а споруди та обладнання залишились за ЗАТ «Індустрія». Згідно ч.4

ст.59 Господарського кодексу України, у разі виділення одного або кількох нових

суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за розподільчим актом у

відповідних частках майнові права та обов'язки реорганізованого суб'єкта. На

підставі викладеного, відповідач вважає, що вимоги відносно відшкодування

фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій мають відшкодовуватись

всіма трьома суб'єктами господарювання, а саме ВАТ «Завод Прогрес», ЗАТ

«Індустрія» та ТОВ «НАЯ» пропорційно отриманого майна.

         Заслухавши пояснення сторін,

дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Частиною

1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень

з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх

посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Справи

за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки

відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення

адміністративної справи.

Пункт

4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних

судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,

встановлених законом.

Окрім

того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених

частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція

адміністративних судів.

Судом

встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Завод «Прогрес» зареєстровано в

управлінні Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м.Луганська

25.06.1993 року.

Спеціальним

законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення,

перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного

фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та

інших джерел є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування».

Спеціальним

законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на

матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання

трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно

до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових

умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з

особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1

виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом

Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років

і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених

роботах;

жінки - після досягнення 45 років і

при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на

зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з

особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових

умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону,

на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -

жінкам.

Відповідно

до п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів,

призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває

фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний

робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо

важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників,

затверджених Кабінетом Міністрів України (3 6-2003-п), крім тих, що були

безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи

особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та

інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і

професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання

чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку

на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на

виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до

цього Закону.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок

обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України,

затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р.

№221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку

пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими

і важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій,

посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами

атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за

віком на пільгових умовах.

Станом на 16.03.2008 року

заборгованість Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прогрес» з

відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 107571,28

грн., яка утворилася в період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, що

підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій

призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (арк. справи 135).

Посилання представника відповідача

на те, що вимоги відносно відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку

пільгових пенсій мають відшкодовуватись всіма трьома суб'єктами господарювання,

а саме ВАТ «Завод Прогрес», ЗАТ «Індустрія» та ТОВ «НАЯ» пропорційно отриманого

майна, на увагу суду не заслуговує у зв'язку з наступним.

Відповідно

до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали

або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо

важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт і професій, посад і

показників та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком

№2 виробництв, робіт, професій, посад із показників, затверджених Кабінетом

Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право

на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим

законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження

пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії

призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та наявності

пільгового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок

підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за віком на

пільгових умовах регулюється статтею 62 Закону України «Про пенсійне

забезпечення», якою встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж

роботи є трудова книжка. При втраті трудової книжки або в інших випадках

відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній порядок підтвердження

трудового стажу регулюється постановою КМУ «Про затвердження Порядку

підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності

трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 року №637.

Згідно зазначеної постанови за відсутності трудової книжки або відповідних

записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів,

виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути

підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

Як

вбачається з матеріалів справи, довідки, які уточнюють особливий характер праці

та умови праці, необхідні для призначення пільгових пенсій, видавалися саме ВАТ

«Завод «Прогрес», а не ТОВ «НАЯ» або ЗАТ «Індустрія».

Окрім цього, відповідно до акту №9

від 12.02.2008 року на ВАТ «Завод «Прогрес» була проведена позапланова

документальна перевірка своєчасності, достовірності та повноти нарахування

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за

результатами якої встановлено, що заборгованість по відшкодуванню фактичних

витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.

«б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» станом на 01.01.2008

року складає 40821,88 грн., та зазначений акт було підписано посадовими особами

ВАТ «Завод «Прогрес» та не оскаржено у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів

особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється

з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх

прав, свобод чи інтересів.

Однак суд не вважає за можливе

застосувати вимоги ст.99 КАС України у зв'язку з наступним.

Пунктом 6.9 зазначеної інструкції

встановлено, що несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1

цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно

до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до підпункту 15.1.1.

пункту 15.1 статті 15 Закону №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який передбачає, що

за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий

орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника

податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня,

наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а

у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її

фактичного подання.

Таким

чином, враховуючи, що уточнені позовні вимоги документально обґрунтовані,

підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд

вважає, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в

Кам'янобрідському районі м.Луганська до Відкритого акціонерного товариства

«Завод «Прогрес» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку

пільгових пенсій підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат

не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно

до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993

року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного

судочинства України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління

Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м.Луганська до Відкритого

акціонерного товариства «Завод «Прогрес» про відшкодування фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.

Стягнути

з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Прогрес» (р/р 26007101497 в АБ

«Український комунальний банк» МФО 304988, код ЄДРПОУ 02969001, вул. Кірова,

65, м.Луганськ, 91019) на користь управління Пенсійного фонду України в

Кам'янобрідському районі М.Луганська (р/р 25607312725 в ЛОУ ВАТ «Державний

Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792324) заборгованість з

відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у

розмірі 107571,28 грн.

Постанова

суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання

заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного

судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений

цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після

закінчення цього строку.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний

строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Суддя: