Ухвала

від 27.05.2015 по справі 130/3479/14-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4-с/130/5/2015

130/3479/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27.05.2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Саландяк О.Я.,

з участю секретаря Кащенко Г.Р.,

заявника ОСОБА_1,

представника заявника ОСОБА_2,

державного виконавця Лапко М.П.

представника заінтересованої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5, яку неодноразово уточнював та доповняв (а.с.1-4, 9, 13, 122-123) Свою заяву скаржник мотивував тим, що станом на 09.09.2011 року Апеляційним судом було постановлено судове рішення на його користь і саме на цю дату дане рішення набуло законної сили. В касаційній інстанції дане рішення не було скасовано. 30.09.2011 року скаржником був отриманий виконавчий лист по даній судовій справі і спрямований до Староміського відділу ДВС. Відповідним виконавчим провадженням частина відповідного судового рішення була виконана Староміським відділом ДВС м.Вінниця, а друга частина від одного судового рішення, а саме вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї, шляхом демонтажу та перенесення ємкостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм була спрямована на виконання до відділу держаної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції. 29.03.2012 року ВДВС Жмеринського МРУЮ було відкрито виконавче провадження по даній частині відповідного судового рішення. За період часу з 2013-2014 року судовими рішеннями були визнані бездіяльність начальника ВДВС Жмеринського МРУЮ ОСОБА_6 та бездіяльність та неправомірні дії головних спеціалістів ВДВС Жмеринського МРУЮ ОСОБА_7 та ОСОБА_8 При цьому даними судовими рішеннями, що набули законної сили була здійснена вказівка судів щодо подальшої процедури виконання судового рішення, ухваленого на користь ОСОБА_1

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 13.10.2014 року скаржнику стало відомо, що з 10.07.2014 року виконавцем по даному провадженню є ОСОБА_4, однак, відповідна бездіяльність ВДВС Жмеринського МРУЮ продовжується, а судове рішення, яке винесене на його користь не виконується. Тому, станом на 22.10.2014 року скаржник направив чотири клопотання щодо подальшого виконання судового рішення. Лише 20.11.2014 року він отримав лист начальника ВДВС Жмеринського МРУЮ від 13.11.2014 року, з якого зробив висновок, що головним державним виконавцем Лапко М.П. також не здійснено виконання виконавчого провадження у відповідності до норм законодавства про виконавче провадження.

Станом на момент подачі даної скарги до суду із 29 березня 2012 року загальна тривалість виконавчого провадження складає вже 424 дні. Згідно матеріалів виконавчого провадження та матеріалів скарги, а також виконавчого провадження встановлюється, що діяльність, перебудова і перенесення ємкостей АЗС ПП "Адіс" здійснюється без відповідних дозволів; погоджень та конструкторської документації, яка повинна бути виготовлена з боку керівництва АЗС ПП "Адіс". - ОСОБА_9 та направлена ним до виконавчого комітету Жмеринської міської ради; відповідна документація не подана ОСОБА_9 до державного департаменту страхового фонду та діяльність даної АЗС здійснюється без подання документів до державної архітектурно-будівельної інспекції. На момент здіснення процедури демонтажу резервуарів зазначеної АЗС набули чинності ряд норм чинного законодавства, які стосуються відповідних будівельних робіт або демонтажних робіт пов'язаних із перенесенням резервуарів АЗС ПП "Адіс". Зокрема станом на 01.07.2013 року був введений в дію новий Кодекс України - Кодекс цивільного захисту населення. На підставі якого у відповідному виконавчому провадженні має бути технічний проект (технічна документація) демонтажу резервуарів АЗС, який буде використаний, декларація відповідності матеріально - технічної бази АЗС вимогам законодавства з питань пожежної безпеки щодо демонтажу, висновок експертизи містобудівної документації АЗС у відповідності до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; позитивний комплексний висновок державної інвестиційної експертизи щодо підтвердження вартості робіт по демонтажу та перенесення резервуарів АЗС зроблений у відповідності до норм Закону України "Про інвестиційну експертизу"; декларація на виконання будівельних робіт, щодо демонажу резервуарів АЗС, що видається виключно ДАБК України місто ОСОБА_7; документи щодо процедури визначення підрядної організації, яка буде здійснювати виготовлення проектної документації; документи щодо процедури визначення підрядної організації, яка буде здійснювати самі будівельні роботи пов'язані з демонтажем резервуарів АЗС; перелік документів, який стосується процедури виконання відповідних робіт до об'єктів IV групи складності.

Рішенням суду чітко визначено спосіб виконання рішення від 09.09.2011 року Апеляційного суду Вінницької області, а саме вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров»ю, майну ОСОБА_1 та його сім»ї шляхом демонтажу та перенесення ємкостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм. Однак державним виконавцем Лапко М.П. рішення у визначений спосіб не виконувалось. Зокрема АЗС ПП «Адіс» так і не перенесено люки для обслуговування підземних резервуарів, які мають бути на автозаправних станціях відповідно до норм ГОСТУ 1510-86 «Нафта і нафтопродукти» і саме від яких мають відраховуватись відстані до домоволодіння ОСОБА_1 Тому вважати рішення виконаним, а загрозу життю та здоров»я скаржника усунутим неможливо. Дії ПП «Адіс» щодо перенесення дихальних пристроїв здійснені без дотримання протоколу громадських слухань та норм чинного законодавства. Також ОСОБА_4 не звернулась до фахових спеціалістів стосовно з»ясування того, чи наявність перемичок зменшує загальним об»єм резервуарів, бо на думку скаржника такі перемички лише створює секційні резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів. На даний час ЄСПЛ відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 щодо тривалого невиконання рішення суду. Таким чином скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Жмеринського МРУЮ ОСОБА_4 вчинену по невиконанню виконавчого провадження, в період з 10.07.2015 року по 03.04.2015 року зокрема щодо тривалого невиконання судового рішення ухваленого на користь ОСОБА_1 з 29.03.2012 по 10.04.2012 року; із 18.05.2012 по 04.07.2012; з 24.09.2012 по 23.01.2013; з 12.11.2013 по 25.02.2014 (дату закриття провадження), із 08 липня 2014 по 3 квітня 2015 року загальний термін здійснення виконавчого провадження в ВДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції склав 555 днів, що перевищує термін 18,5 місяців, при законодавчому терміні на виконання судового рішення - 6 місяців, а безпосередньо у ОСОБА_4 - 267 днів (8,9 місяців) та не розроблення процедури проведення будівельних робіт по виконавчому листу №2-539/11/0205, що знаходиться на виконані в відповідача щодо процедури демонтажу ємкостей АЗС ПП "Адіс" та незалучення до даних робіт необхідних спеціалістів та підрядних проектних та будівельних організацій.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу та уточнену скаргу підтримав із підстав, що у ній викладені, просив її задовольнити, вказав, що рішення суду не виконано, загроза його життю та здоров»ю не усунута.

В судовому засіданні предстаника скаржника ОСОБА_2 підтримав скаргу та уточнену скаргу з підстав викладених у ній та просив їх задовольнити. Представник скаржника ОСОБА_2 суду пояснив, що не дивлячись на знаходження виконавчого листа у період з 10.07.2014 року по 30.09.2014 року у суді виконавче провадження тривало. Державним виконавцем Лапко М.П. отримано виконавче провадження з виконання рішення апеляційного суду із визначеним боржником та стягувачем, у якому визначено спосіб його виконання. Проте нею протягом всього часу виконання не вжито належних заходів щодо виконання рішення суду. Вважає, що державний виконавець прийняла сторону боржника перевіряючи вчинені ним дії, призначила експертизу, яку не було необхідності призначати, висновок експертизи є суперечливим та не свідчить про усунення загрози життя та здоров»ю ОСОБА_1 та його сім»ї, оскільки вирішення такого питання не належить до завдань будівельно-технічної експертизи. На даний час виконавче провадження не закінчене, рішення суду не виконане. Виконавцем не вчинено дії, які на його думку мали б бути вчинені на користь стягувача, які викладені у скарзі та в цьому і полягає її бездіяльність, що також доводиться і постановою від 21 травня 2015 року про результати перевірки законності виконавчого провадження , що винесена начальником управління ВДС ГУЮ у Вінницькій області у якій зафіксовано бездіяльність державних виконавців у вказаному виконавчому провадженні, в т.ч. і ОСОБА_4 та зобов»язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень. Просив скаргу задовольнити.

Головний державний виконавець відділу ДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 заяву скаржника не визнала у повному обсязі, вважає зазначені вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та матеріалам виконавчого провадження. Підтримала письмові заперечення (а.с. 106-148), пояснила, що 10.07.2014 року згідно акту приймання - передавання матеріали виконавчого провадження було передано їй, однак оскільки саме виконавчий лист визначає спосіб виконання рішення, а сам виконачий лист перебував у Жмеринському суді та був направлений судом до відділу лише 30.09.2014 року, тому і виконавчі дії не вчинялись із об»єктивних причин.

На період передачі її виконавчого провадження термін перебування без урахування строків на зупинення та відкладення виконавчих дій вже перевищив шестимісячний термін, а тому вона фізично не могла скоротити ці строки. Не може бути визнано її особистою бездіяльністю пропущення строків виконавчого провадження, оскільки на час передачі їй виконавче провадження було вже простроченим, а відповідна бездіяльність була визнана судом щодо інших виконавців. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження (ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавче провадження перебуває на виконанні 11міс. 24 дні , (відкрито 29.03.2012 - закінчено 23.01.2013, відновлено 12.11.2013 - закінчено 25.02.2014, відновлено - 08.07.2014 ), із них на підставі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» зупинялось у зв'язку із зверненням державного виконавця до суду із заявою про роз'яснення рішення суду та із заявою про спосіб і порядок виконання рішення суду (зупинено 10.04.2012 - поновлено 18.05.2012, зупинено 04.07.2012 - поновлено 24.09.2012, відкладення провадження виконавчих дій за заявою сторони з 21.06.2012 - 01.07.2012, зупинено 27.12.2013 - поновлено 17.01.2014, зупинено 20.01.2014 - поновлено 25.02.2014). З 08.07.2014 по 30.09.2014 виконавчі дії не проводилися так як виконавчий лист не був наданий до відділу. Слід також зазначити, що строки виконавчого провадження порушені і з вини самого стягувача, оскільки кожна процесуальна дія державного виконавця оскаржувалась стягувачем у судах різних інстанцій. В діях самого скаржника вбачається факт перешкоджання провадженню виконавчих дій, що відповідно може стати підставою для завершення виконавчого провадження згідно п.4 ч.1ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначила, що виконавче провадження на третину складається з скарг стягувача, що в свою чергу перешкоджає нормальній роботі суду, відділу ДВС та інших органів. Скаржник не проявляє ініціативу у сприянні виконання на його користь рішення суду. Також скаржник вийшов за межі поданої первісної скарги, оскільки продовжує рахувати строк виконавчого провадження станом на 03.04.2015 року.

Зазначила, що ОСОБА_1 зазначає недотримання вимог ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» - участь експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання у виконавчому провадженні. Дана стаття вищевказаного закону передбачає, що експерти, спеціалісти та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання мають право на винагороду, що належить до витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження включають в себе також авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій. Тоді як в матеріалах виконавчого провадження не має згоди стягувача на авансування проведення виконавчих дій. Не можна вважати допущеною тут бездіяльсть виконавця, коли стягувач теж жодним чином не сприяє виконанню рішення, ігноруючи дану норму закону. Більш того виготовлення цих документів, як зазначає скаржник, передбачено Кодексом цивільного захисту України, тоді ж як застосування вимог цього кодексу за загальним правилом щодо актів цивільного законодавства не можуть поширюватися в часі на правовідносини, встановлені винесеним до набуття чинності вказаним кодексом судовим рішенням, на підставі якого відкрито відповідне виконавче провадження, що потребує додаткового судового врегулювання щодо порядку та способу відповідного судового рішення.

Також в ході виконання рішення суду виконавцями було дотримано вимог ст. 75 п.п.в) ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки перевірялось виконання рішення та на керівника юридичної особи накладались штрафи, направлялись звернення до правоохоронних органів, зокрема і в період знаходження виконавчого провадження у неї - 06.11.2014 року.

Нею було вжито всіх заходів на виконання рішення суду: досягнуто згоди на виконання демонтажних робіт з ПП «Фірма Дуумвірат», якою було розроблено локальний кошторис, відповідно до якого вартість робіт становисть 43176 грн. 30.09.2014 підготовлено та направлено службову записку до розпорядника коштів виконавчого провадження (Головне управління юстиції у Вінницькій області) про вирішення питання про внесення змін до кошторису Головного управління юстиції у Вінницькій області на 2014 рік по загальному фонду КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» та проведення виконавчих дій за рахунок витрат на організацію та проведення виконавчих дій. Кошти на проведення демонтажних робіт у бюджеті 2014 рік відсутні, про що свідчить повідомлення бухгалтерсько-фінансового відділу Головного управління юстиції у Вінницькій області. 13.10.2014 року направлено лист ОСОБА_1 з пропозицією здійснити авансування витрат щодо демонтажу. Зроблено запит та отримано відповідь ПАТ «ОСОБА_10 банк Аваль» щодо наявності коштів у ПП «Адіс» на рахунку та накладено арешт на суму 43176 грн., однак вказана постанова скасована. 26.12.2014 року актом із залученням експерта встановлено відсутність наземних ємностей та те, що відстань від дихальних пристроїв та вузлів зливу складає більш, ніж 25 метрів та відповідає державним будівельним нормам. Долучено ухвалу апеляційного суду Вінницької області, якою роз»яснено рішення апеляційного суду від 09.09.2011 року, зокрема визначено конкретні норми ДБН, які слід застосовувати при його виконанні, однак попереднім рішенням суду із розгляду скарги дана ухвала не врахована. 12.02.2015 року за зверненням ПП «Адіс» було винесено постанову про призначення експерта для з»ясування питань відповідності розміщення споруд АЗС ПП «Адіс» нормам ДБН, що визначені в ухвалі апеляційного суду щодо роз»яснення рішення та отримано позитивну відповідь. Таким чином держаний виконавець вважає, що не допустила бездіяльності, а вживала заходів, що передбачені законом «Про виконавче провадження» щодо виконання виконавчого листа, що виданий на виконання рішення апеляційного суду, вважає таке рішення фактично виконаним, оскільки боржник привів розміщення споруд у відповідність до норм ДБН, що вказані в ухвалі апеляційного суду щодо роз»яснення рішення, а тому після усунення недоліків, на які вказано за результатами перевірки УДВС ГУЮ виконавче провадження буде закінчене.

Судом ухвалою суду від 24.03.2015 (а.с.114) до участі у справі як заінтересовану особу залучено ПП «Адіс», яке є боржником у вказаному виконавчому провадженні.

Представник ПП «Адіс» ОСОБА_3 проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечив. Підтримав надані письмові заперечення (а.с. 159-160), додатково пояснив, що державний виконавець, дії якої постійно оскаржуються почала керуватись при здійсненні виконавчого провадження вказівками стягувача, який, не маючи власних коштів, зловживаючи своїми правами не сприяв виконанню рішення суду, а перешкоджав йому. Оскільки на даний час рішення апеляційного суду від 09.09.2011 року роз»яснено, вимоги положень ДБН дотримано, то виконавче провадження підлягає закінченню просив в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши скаржника, його представника, державного виконавця Лапко М.П., представника заінтересованої особи ПП "Адіс" ОСОБА_3, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження № за ЄДРВП 31922893, судом встановлено наступні обставини.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 року вирішено заборонити діяльність АЗС ПП «Адіс», що розташована по вул. Київська, 55 в м.Жмеринка і яка створює загрозу життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї, вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємкостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм, тобто встановлено спосіб виконання рішення.

При винесенні вказаного рішення судом встановлено, що вказана АЗС використовує ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів, відстань між якими та належним позивачу житловим будинком становить 15 метрів, що є порушенням ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень», затверджених наказом Держбуду України від 18.07.2001 року за № 145 та становить загрозу виникнення пожежі і чим створюється небезпека життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї, та винесено рішення на підставі ст.ст. 1163-1164 ЦК України.

На виконання вказаного рішення Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 30.09.2011 року видано виконавчий лист, провадження з виконання якого відкрито ВДВС Жмеринського МРУЮ 29.03.2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22.08.2012 року в задоволенні заяви ВДВС Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області про встановлення порядку виконання рішення суду від 09.09.2011 року, яке не має зобов'язального характеру і виконати його без участі боржника неможливо, зобов'язавши вчинити визначені рішенням суду дії директора боржника - ПП «Адіс», відмовлено, оскільки боржником за змістом виданого виконавчого листа являється ПП «Адіс» (т.1 в.пр. а.с.128).

Згідно матеріалів виконавчого провадження № за ЄДРВП 31922893 вбачається, що під час виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 р., починаючи від 25.02.2014 року головним державним виконавцем Лановим В.В. закінчено виконавче провадження у зв'язку із самостійним виконанням рішення суду боржником, яка скасована ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 03.04.2014 року, яка залишена в силі ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 травня 2014 року.

Постановою від 08.07.2014 року виконавче провадження ОСОБА_8 поновлено (а.с.177 т.2). 10.07.2014 року згідно акту приймання-передавання, виконавче провадження прийняла ст.державний виконавець Лапко М.П. (а.с.180 т.2).

30.09.2014 до відділу ДВС надійшов виконавчий документ із Жмеринського міськрайонного суду (а.с.188-189 т.3)

30.09.2014 відділ ДВС звернувся до Головного управління юстиції у Вінницькій області з проханням проплатити за рахунок витрат на організацію та проведення виконавчих дій 43 176 грн. на рахунок виконавця робіт - ПП «Фірма «Дуумвірат», а 13.10.2014 відповідного листа з пропозицією здійснити авансування витрат щодо здійснення демонтажу на суму 43176 грн. направлено стягувачу ОСОБА_1 (т.3 а.с.191-190)

04.11.2014 на виконання клопотань стягувача керуючому ПАТ «ОСОБА_10 Аваль» м. Київ направлено запит про наявність коштів на рахунку боржника АЗС ПП «Адіс». (т.3 а.с.201)

05.11.2014 на адресу керівника АЗС ПП «Адіс» було направлено лист - зобов"язання виконати рішення суду та з"явитись до відділу в строк до 17.11.2014 для вирішення питання про притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності. (а.с.202 т.3)

06.11.2014 направлено до правоохоронних органів подання про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника ОСОБА_9 (а.с.205-203 т.3)

10.11.2014 до Головного управління юстиції у Вінницькій області направлено нагадування щодо фінансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій (т.3 а.с.207);

19.11.2014 до Жмеринського міськрайонного суду направлено матеріали про вчинення керівником АЗС ПП «Адіс» адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-13 КУпАП (а.с.210 т.3).

27.11.2014 до відділу ДВС надійшла відповідь з ПАТ «Аваль ОСОБА_10 Аваль»» м. Київ про наявність коштів на рахунку боржника (а.с.221 т.3).

28.11.2014 постановою державного виконавця було накладено арешт на кошти боржника в сумі 43176 грн ( а.с.222 т.3),15.12.2014 надійшла відповідь про відсутність коштів на проведення демонтажних та монтажних робіт АЗС (а.с.233 т.3), 11.12.2014 надійшов лист про виконання арешту коштів боржника (а.с.232 т.3).

Постановою від 18.12.2014 року державним виконавцем Лапко М.П. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у зв»язку із поданням скарги ПП «Адіс» на постанову про арешт коштів (т. а.с.255) В результаті розгляду скарги ПП «Адіс» на постанову державного виконавця від 28.11.2014 року про арешт коштів боржника ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області вказану постанову скасовано (т.3 а.с.433-431) та постановою від 28.04.2015 року рахунок в межах 43176 грн. звільнено з-під арешту (т.3 а.с.438)

Актом державного виконавця Лапко М.П. від 26.12.2014 року за клопотанням ПП «Адіс» із залученням експерта ОСОБА_11 було здійснено вихід та встановлено в ході візуального огляду, що на території АЗС ПП «Адіс» по вул. Київській, 55 в м.Жмеринці відсутні наземні ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів, відстань від дихальних пристроїв підземних резервуарів та вузлів зливу палива у підземні резервуари до паркану будинковолодіння стягувача ОСОБА_1 складає більш, ніж 25 метрів, що відповідає нормам ДБН щодо санітарних розривів та протипожежних відстаней (т.3 а.с.272)

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 16.01.2015 року (а.с. 59-60) роз»яснено резолютивну частину рішення апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 року в частині «вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_1 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм», яку слід розуміти, виходячи із пункту 7.61* та таблиці 7.9* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень».

В задоволенні іншої частини заяви представника ПП «Адіс» про роз'яснення рішення апеляційного суду Вінницької області від 09.09.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Адіс» про заборону діяльності, демонтаж ємкостей автозаправної станції ПП «Адіс» та відшкодування моральної шкоди - відмовлено із тих підстав, що підтвердження факту виконання рішення суду не регламентується положеннями цивільно-процесуального закону про роз'яснення рішення суду.

Тобто вказаною ухвалою не змінено раніше встановлений порядок виконання рішення суду шляхом зобов»язання вчинення дій- шляхом демонтажу та перенесення ємностей, а лише вказано пункт та таблиці ДБН, відповідно до яких такі дії слід вчинити.

Головним державним виконавцем Троцькою К.Г. постановою від 12.02.2015 року (т.3 в.пр. а.с.369) за клопотанням ПП «Адіс» (т.3 в.пр. а.с.368) призначено експертом (спеціалістом) у виконавчому провадженні ВВ КНДІСЕ та зобов»язано експерта надати письмовий висновок щодо питань відповідності розміщення споруд (підземних резеруарів, технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузлів зливу палива у резервуари) АЗС ПП «Адіс» відносно межі земельної ділянки та будинковолодіння ОСОБА_1, розташованих в м.Жмеринка по вул.. Київській, 53 а вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність?

Винесення вказаної постанови іншим державним виконавцем Лапко М.П. пояснила її тривалим лікарняним.

Відповідно до постанові від 21 травня 2015 року начальника управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області ОСОБА_12 (т.3 в.пр. а.с.450-443) встановлено порушення у діях державних виконавців щодо виконання виконавчого листа 2-539/11/0205 від 30.09.2011 року, в т.ч. і виконавця ОСОБА_4, а саме: направлення запиту до банківської установи із порушеням вимог ст. 11 ЗУ «Про виконаче провадження», винесення постанови від 28.11.2014 року про арешт коштів боржника в порушення ст.ст.52, 57 закону, винесення постанови від 18.12.2014 року про відкладення проведення виконавчих дій до 31.12.2014 року. Також вказаною постановою вказано про необхідність вжиття заходів для усунення вказаних порушень.

Тобто вказаною перевіркою встановлено та підтверджено рішення судів щодо бездіяльності та незаконності рішень державних виконавців, що також містяться в матеріалах справи (а.с.14, 15-17, 18-20, 21-22, 23-24, 25-26, 27-30)

07.05.2015 року до ВДВС Жмеринського МУЮ надійшов висновок №257/15-21 від 28.04.2015 року ВВ КДНІСЕ, із якого вбачається, що розміщення споруд АЗС ПП «Адіс» по вул.. Київській,55 в м.Жмеринка відносно об»єктів житлової забудови, а саме доволодіння №53а по вул.. Київській в м.Жмеринка Вінницької області відповідає вимогам пункту 7.61* та таблиці 7.9* , п. 7.62* ДБН 360-92** щодо дотримання санітарних розривів та протипожежних відстаней для малих АЗС. Відповіді щодо встановлення загрози життю, здоров»ю, майну ОСОБА_1 та його сім»ї не відноситься до завдань будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до частини пятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобовязаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (стаття 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобовязані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби; скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як видно з виконавчого провадження, з 10 липня 2014 р. безпосередньо державним виконавцем Лапко М.П. не було здійснено всіх передбачених ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення, неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій, вжиття заходів, передбачених щодо реального виконання рішення апеляційного суду визначеним ним способом, тобто шляхом демонтажу та перенесення ємностей, в тому числі і щодо процедури демонтажу ємкостей АЗС ПП Адіс, залучення до цих робіт спеціалістів, підрядних будівельних організацій, оскільки суд вважає недостатніми заходами: звернення 30.09.2014 до Головного управління юстиції у Вінницькій області з проханням проплатити за рахунок витрат на організацію та проведення виконавчих дій 43 176 грн. на рахунок виконавця робіт - ПП «Фірма «Дуумвірат», а 13.10.2014 відповідного листа з пропозицією здійснити авансування витрат щодо здійснення демонтажу на суму 43176 грн. стягувачу ОСОБА_1, направлення 05.11.2014 на адресу керівника АЗС ПП «Адіс» листа - зобов"язання виконати рішення суду та з"явитись до відділу у встановлений в строк, направлення 06.11.2014 до правоохоронних органів подання про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника ОСОБА_9, направлення 10.11.2014 до Головного управління юстиції у Вінницькій області нагадування щодо фінансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, направлення 19.11.2014 до Жмеринського міськрайонного суду матеріалів про вчинення керівником АЗС ПП «Адіс» адміністративного правопорушення передбаченого ст.188-13 КУпАП , складання акту від 26.12.2014 року, оскільки вказані дії не вчинялись своєчасно і в повному обсязі, не було здійснено запитів щодо отримання відповідей на звернення до правоохоронних органів, запитів щодо авансування витрат на 2015 рік, в чому якраз і проявляється бездіяльність державного виконавця Лапко М.П. у виконавчому провадженні із пропущеними строками виконання.

Крім того вбачається безпідставне винесення ОСОБА_4 постанови від 18.12.2014 року про відкладення проведення виконавчих дій до 31.12.2014 року, що доводиться постановою від 21 травня 2015 року начальника управління ДВС ГУЮу Вінницькій області ОСОБА_12

Суд не погоджується із позицією державного виконавця, яка вважає, що приведення боржником споруд у відповідність до норм пункту 7.61* та таблиці 7.9* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» може вважатись належним виконанням вказано вище рішення суду, як роз»яснено відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 16.01.2015 року, оскільки спосіб виконання рішення вказаного суду - шляхом демонтажу та перенесення ємностей- не змінено і до часу розгляду скарги суддею.

Також суд вважає за можливе в порядку положень ст. 27 ЦПК України збільшення скаржником свої вимог до початку розгляду скарги по суті, що ним і було зроблено шляхом подачі заяви від 03.04.2015 року (а.с.122-123), яка направлена судом іншим учасникам справи та вони скористались своїм правом подати заперечення.

Щодо виконання вказівки апеляційного суду, що викладена в ухвалі апеляційного суду Вінницької області від 13.03.2015 року (а.с.107-108), то суд позбавлений процесуальної можливості оцінки того, яким чином ухвала апеляційного суду Вінницької області від 16.01.2015 року про роз»яснення рішення може вплинути на виконання рішення суду в межах розгляду скарги на дії держаного виконавця у незакінченому виконавчому провадженні, оскільки прийняття рішення про закінчення виконачого провадження знаходиться в межах компетенції органу, що законом уповноважений здійснювати виконання рішень судів, а суд лише здійснює контроль за виконанням судових рішень в межах поданих заяв та скарг.

Однак суд вважає надуманими та необґрунтованими твердження скаржника про не перенесення АЗС ПП «Адіс» люків для обслуговування підземних резервуарів, які мають бути на автозаправних станціях відповідно до норм ГОСТУ 1510-86 «Нафта і нафтопродукти» і саме від яких мають відраховуватись відстані до домоволодіння ОСОБА_1, а дії ПП «Адіс» щодо перенесення дихальних пристроїв здійснені без дотримання протоколу громадських слухань та норм чинного законодавства, не звернення ОСОБА_4 до фахових спеціалістів стосовно з»ясування того, чи наявність перемичок зменшує загальним об»єм резервуарів, бо на думку скаржника такі перемички лише створюють секційні резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, оскільки це є лише припущеннями, які не підтверджені будь-якими фактичними даними.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Розглядаючи скаргу суд прийшов до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209-210, 293, 294, 386, 387 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 в період здійснення нею виконавчого провадження (з 10.07.2014 р. по 03.04.2015) , що призвело до порушення загальних строків здійснення виконавчого провадження.

В задоволенні решти скарги - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області на протязі п'яти днів з моменту її оголошення через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, а особами, що не були присутні при її постановленні у цей же строк з часу отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/

Копія вірна.

Суддя

Секретар