Рішення

від 25.05.2015 по справі 909/362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 р. Справа № 909/362/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Левицький Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ПАТ "Прикарпаттяобленерго"

вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014

в особі філії Рогатинської РЕМ

вул.Угрина Безгрішного, м.Рогатин, 77000

до відповідача: Дочірнього підприємства "Рогатин-Водоканал"

вул.Галицька, 102, м.Рогатин, 77000

про стягнення 78 132,50 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Дмитрук О.І. - юрисконсульт, (довіреність №827 від 26.08.14); Падучак І.І. - юрисконсульт, (довіреність №851 від 06.10.14);

від відповідача: Іваськевич Ю.С. - представник, (довіреність №113 від 22.05.15).

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Рогатинської РЕМ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Рогатин-Водоканал" про стягнення 78 132,50 грн. заборгованості, з яких 35 038,55 грн. - борг за перетікання реактивної електроенергії, 7 739,30 грн. - пені, 16 374,82 грн. - інфляційних збитків, 18979,82 грн. - 10% річних.

Ухвалою суду від 15.04.15 розгляд справи відкладено на 30.04.15, ухвалою суду від 30.04.15 відкладено розгляд справи на 25.05.15.

Представник позивача в судовому засіданні 25.05.15 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, відзив на позов не подав, однак, позовні вимоги визнав частково. Так, представник відповідача визнав заборгованість за перетікання реактивної електроенергії у сумі 35 038,55 грн., в решті позовних вимог просив суд позивачу відмовити, посилаючись на те, що під час дії мораторію в справі про банкрутство відповідача штрафні санкції не нараховуються.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" в особі директора філії "Рогатинський РЕМ" та Дочірнім підприємством "Рогатин-Водоканал" укладено договір № 70 від 28.10.08 про постачання електричної енергії.

Згідно п.1 договору постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 857 (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п. п. 2.3.3., 2.3.4. договору, відповідач зобов'язався: оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків" та додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком 11 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Згідно п. 2 додатку № 2 до договору, щомісячно 20 числа календарного місяця наступного за розрахунковим відповідач направляє уповноваженого представника у відділ збуту позивача для подання додатку № 6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків на оплату та надання позивачу документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді.

Згідно п. 3 додатку 2 (Порядок розрахунків) до договору, щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним договором протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку.

Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 20 числа місяця та триває до 19 числа (включно) поточного (наступного) місяця. Назва розрахункового періоду вказана у додатку 1 "Обсяги постачання електричної електроенергії споживачу та субспоживачу" визначається назвою календарного місяця, у якому закінчився розрахунковий період.

На виконання умов договору, відповідно до даних приладу обліку електроенергії за період з січня 2013р. по лютий 2015р. позивачем нараховано відповідачу оплату за перетікання реактивної енергії на загальну суму 35 038,55 грн. (Методика обчислення плати за перетікання реактивної енергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02 №19). На підтвердження даного факту позивачем надано акти про перетікання реактивної електричної енергії за період січень 2013р. - лютий 2015р. та рахунки за перетікання реактивної електричної енергії за вказаний період.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за вказаними рахунками за перетікання реактивної електроенергії розрахунків не провів, внаслідок чого станом на день розгляду справи у відповідача утворився борг за перетікання реактивної електроенергії в сумі 35 038,55 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача щодо неналежного виконання зобов'язання по оплаті за перетікання реактивної електроенергії.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 35 038,55 грн. за перетікання реактивної електроенергії обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 7739,30 грн., 16374,82 грн. - інфляційних збитків, 18979,82 грн. - 10% річних. Як вбачається із додаткових пояснень до позовної заяви (вх.№8008/15 від 25.05.15), вказані суми пені, інфляційних збитків та 10% річних розраховано на суму заборгованості позивача по оплаті вартості використаної електроенергії, що виникла у періоди: з 01.08.14 по 29.01.15 (пеня), з 01.02.12 по 29.01.15 (річні), з 01.02.12 по 29.01.15 (інфляційні) за договором № 70 від 28.10.08 про постачання електричної енергії. Позивач вказує на те, що відповідач здійснював оплату за використану електроенергію із простроченням строків, встановлених договором, на підтвердження чого подано розрахунок, а тому просить стягнути вищевказані суми.

Так, п.4.2.1 договору № 70 від 28.10.08 про постачання електричної енергії передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10% річних та інфляційні збитки. Дана сума зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторонами визначено договірний розмір річних відсотків за прострочення платежу, а саме 10 % річних.

Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 10% річних за заявлений позивачем період нарахування лютий 2012р. - січень 2015р.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 18 979,82 грн. - 10 % річних підлягають задоволенню.

Стосовно нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 7 739,30 грн. та 16 374,82 грн. інфляційних збитків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.11 у справі №5010/2300/2011-Б-23/82 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Рогатин-Водоканал" (відповідача), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, які виникли до 07.11.11.

Слід зауважити, що справа про банкрутство Дочірнього підприємства "Рогатин-Водоканал" була порушена та на даний час розглядається за редакцією ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99, частиною 4 статті 12 якого передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Необхідно спростувати доводи позивача щодо того, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових забов"язань і зобов"язань щодо податків і зборів, які виникли після введення мораторію, а отже відповідач зобов"язаний сплатити пеню позивачу, як поточному кредитору. Так, дійсно, новою редакцією ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів (ч.5 ст.19). Однак, справа про банкрутство ДП "Рогатин-Водоканал" була порушена за редакцією ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.99 (за старою редакцією), якою такого розмежування щодо конкурсних та поточних кредиторів у питанні нарахування штрафу і пені не передбачено. Натомість, передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Одночасно суд не бере до уваги заперечення відповідача, який стверджував, що на підставі зазначеної норми Закону про банкрутство не нараховуються також проценти річних та інфляційні втрати на прострочену суму заборгованості. При цьому, слід вказати на помилковість твердження відповідача, оскільки вказані положення Закону про банкрутство обмежують нарахування неустойки (штрафу, пені), одночасно передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК наслідки порушення боржником грошового зобов'язання не є неустойкою, носять компенсаційний характер, а тому можуть нараховуватись в загальному порядку.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки при їх обрахуванні позивачем не враховано методику нарахування визначену у рекомендаціях Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Позивач не враховано, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, індекс інфляції розраховується не за кожен день прострочення, а в середньому за місяць.

Так, відповідно до пункту 3.2. Постанови ВГСУ №14 від 17.12.14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць . Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Дослідивши детальний розрахунок інфляційних збитків за спожиту електроенергію за період з лютого 2012р. по січень 2015р. вбачається, що за вказаний період є прострочення платежів від одного до двадцяти п"яти днів, проте немає жодного періоду у якому б можна було розрахувати індекс інфляції в середньому на місяць.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні суми пені та інфляційних втрат, заявлених до стягнення, слід відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 35 038 гривень 55 копійок боргу за перетікання реактивної електроенергії, 18 979 гривень 82 копійки - 10% річних. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 610, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рогатин-Водоканал" (вул.Галицька, 102, м.Рогатин, 77000; 31619337) на користь ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014; 00131564) в особі філії Рогатинської РЕМ (вул.Угрина Безгрішного, м.Рогатин, 77000; і.к. 25683402) 35 038 гривень 55 копійок боргу, 18 979 гривень 82 копійки 10% річних та 1 260 гривень 63 копійки судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.15

Суддя Кобрин О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"