Рішення

від 06.04.2015 по справі 910/2547/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015Справа №910/2547/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотей-А"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Хомяков С.М. - за довіреністю від 23.10.2014р.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

06 лютого 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 30 січня 2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотей-А" (відповідач) про стягнення основної заборгованості в розмірі 4 088,88 грн., 433,42 грн. інфляційних втрат, 51,96 грн. 3% річних, 459,91 грн. пені, 817,78 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як покупець, не виконав взяті на себе зобов'язання, зокрема, у визначені строки не здійснив оплату поставленої продукції, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/2547/15-г. Розгляд справи призначено на 23.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року розгляд справи відкладено на 06.04.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2014 року між ТОВ «Хотей-А» (надалі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі - постачальник) (разом - сторони) було укладено Договір поставки № 005813 (належним чином завірена копія договору в справі, далі по тексту - Договір або Договір поставки), згідно з п. 1.1. якого, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі - продукція) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових та товарно-транспортних (ТТН Форма №1-ТН/алкогольні напої/) накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Позивач стверджує, що відповідач, як покупець, не виконав взяті на себе зобов'язання, зокрема, у визначені строки не здійснив оплату поставленої продукції, внаслідок чого у останнього виникло зобов'язання сплатити основну заборгованість в розмірі 4 088,88 грн., 433,42 грн. інфляційних втрат, 51,96 грн. 3% річних, 459,91 грн. пені, 817,78 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 02.04.2014 року між сторонами було укладено Договір поставки № 005813, згідно з п. 1.1. якого, постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових та товарно-транспортних (ТТН Форма №1-ТН/алкогольні напої/) накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору, всі поставки продукції за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного Договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний договір.

Згідно з п.п. 2.1.-2.4. Договору поставки, ціна, асортимент, найменування, кількість продукції, що продається за договором вказується в додатковій угоді (додатку/специфікації до договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної (их) і вказується в ній (них). Ціна, асортимент, найменування, кількість продукції, місце і терміни поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (них). Продукція поставляється партіями. Партією продукції є продукція, зазначена в одній видатковій накладній. Ціна Договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом терміну дії Договору. Продукція поставляється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року) - адреса торгівельної точки покупця.

Відповідно до п. 2.7. Договору, покупець оплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника. Підстава для оплати продукції, отриманої покупцем за договором є видаткова накладна, або ТТН Форма №1-ТН/алкогольні напої/, або цей договір.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 4 088,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-60-020352 від 8 серпня 2014 року на суму 2 955,48 грн. та видатковою накладною № РН-60-020971 від 13 серпня 2014 року на суму 1 133,40 грн. (належним чином завірені копії видаткових накладних в справі).

Крім того, поставка продукції за вказаними накладним також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01 жовтня 2014 року, підписаним сторонами та скріплений їх печатками, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 088,88 грн. (копія документу в справі).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 2.9. Договору поставки, Покупець зобов'язується сплатити кожну придбану за договором партію продукції не пізніше 21 (двадцять один) календарних днів з моменту її передачі.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за Договором поставки № 005813 від 02.04.2014 року в розмірі 4 088,88 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 51,96 грн. 3% річних та 433,42 інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1. Договору у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9. Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, з урахуванням умов Договору, визначеного порядку розрахунків, господарський суд приймає розрахунок пені, наданий позивачем, та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 459,91 грн. /п. 4.1. Договору/.

Крім того, як вбачається з позовних матеріалів, позивачем наведено розрахунок штрафу, відповідно до якого ним нараховується 20% штрафу на суму заборгованості за всіма видатковими накладними одночасно, що суперечить п. 4.1. Договору, а тому суд провів власний розрахунок суми штрафу по кожній видатковій накладній окремо, і зважаючи на те, що сума штрафу не змінилась, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 817,78 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в розмірі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотей-А» (ідентифікаційний код 37590282, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, будинок 97/15, квартира 89, п/р 26000966037790 Київська філія АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300959), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (ідентифікаційний код 38679874, адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська 6-В), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 4 088,88 грн. (чотири тисячі вісімдесят вісім гривень 88 копійок) заборгованості за придбану продукцію, 459,91 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 91 копійка) пені, 817,78 грн. (вісімсот сімнадцять гривень 78 копійок) штрафу, 51,96 грн. (п'ятдесят одна гривня 96 копійок) 3% річних, 433,42 грн. (чотириста тридцять три гривні 42 копійки) інфляційних збитків та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судових витрат. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/2547/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.05.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало