Рішення

від 20.05.2015 по справі 910/8481/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015Справа №910/8481/15-г

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ"

про стягнення 2 542,85 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Калінчук В.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 20.05.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" 2 542,85 грн. заборгованості за договором оренди житлового приміщення № 4845 від 30.12.2009 року та договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання № 4845к від 30.12.2009 року у розмірі 2542,85 грн. з них: заборгованість за фактичне користування житловим приміщенням у розмірі 661,08 грн., заборгованість по неустойці у розмірі 1323,52 грн. та заборгованість за постачання комунальних послуг 558,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 порушено провадження у справі № 910/8481/15-г та призначено її до розгляду на 22.04.2015.

В судове засідання 22.04.2015 з'явився представник позивача - Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", надав суду документи по справі, просив долучити їх до матеріалів справи, однак, не надав всіх витребуваних судом документів.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" в судове засідання 22.04.2015 не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва №910/8481/15-г від 06.04.2015 не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 розгляд справи №910/8481/15-г відкладено на 20.05.2015.

Представник позивача - Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", в судовому засіданні 20.05.2015 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" в судове засідання 20.05.2015 не з'явився, відзив на позов та витребувані ухвалою про порушення провадження у справі докази до суду не надав, про причини неявки суду не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 відправленою на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 20.05.2015 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2009 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди житлового приміщення № 4845 (договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1. строк, приймає в користування кімнату № 322 у буд. № 34 на вул. Празькій. Житлова площа - 13,10 кв. м., загальна площа - 15,04 кв. м.

На підставі Акту прийому-передачі житлового приміщення б/н від 30.04.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду кімнату № 322 у буд. № 34 на вул. Празькій для тимчасового проживання.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди, за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно із п. 2.2 договору оренди, на підставі рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар у сумі 11,00 грн. за 1 кв. м загальної площі, що складає 165,44 грн. (сто шістдесят п'ять грн. 44 коп.) на місяць, у т.ч. ПДВ 27,58 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди, орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без виставлення орендарем орендодавцю рахунків-фактур на оплату орендних платежів), зазначений у розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити сторін", або на рахунок повідомлений орендарю орендодавцем у порядку визначеному 7.1. договору.

Пунктом 2.6 договору оренди, сторони домовились, що орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Додатковою угодою № 3 від 06.10.2011 до договору зміст договору було доповнено п. 2.7., яким визначено, що розмір місячної орендної плати орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В подальшому додатковими угодами до договору сторони продовжували строк дії договору. Так, додатковою угодою № 4 від 26.10.2010 визначено, що договір оренди №4845 продовжено на строк з 01.10.2012 по 31.03.2013.

Пунктом 4.1 договору оренди передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно і повного внесення плати за оренду приміщення.

Позивач зазначає, що відповідач після закінчення строку дії договору об'єкт оренди не повернув, свої зобов'язання щодо погашення заборгованості у період дії договору та сплати орендних платежів за фактичне користування приміщенням не виконав.

Відповідно до п. 3.2.5 договору оренди, орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору, або в разі його (договору) розірвання, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом прийому - передачі. Обов'язок складання акту прийому - передачі приміщення при поверненні його орендодавцю покладається на орендаря. Акт приймання - передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками. У іншому разі після звільнення орендарем приміщення, орендодавець має право в односторонньому порядку скласти акт про звільнення приміщення. Сторони визнають, що складений орендодавцем в односторонньому порядку акт про звільнення приміщення підтверджує встановлений у ньому факт звільнення житлового приміщення для сторін цього договору.

01.12.014 комісією у складі представників орендодавця складено акт про звільнення житлового приміщення, відповідно до якого орендоване приміщення звільнене з 01.12.2014, по акту приймання-передачі орендодавцю не передане.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди, а саме, у визначені договором строки орендоване приміщення не повернув та не здійснив сплату по орендним платежам за фактичне користування житлом за період з 01.08.2014 по 30.11.2014, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 661,76 грн.

Також, позивачем нарахована неустойка за неналежне виконання умов договору оренди у розмірі 1323,52 грн.

Також, 30.12.2009 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" (споживач, відповідач) було укладено договір № 4845к про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання для мешканця кімнати №322 у гуртожитку на вул. Празькій, 34 - гр. Остапенко В.В.

Відповідно до п. 1.1. договору № 4845к від 30.12.2009, виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1.1 договору № 4845к від 30.12.2009, споживач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених даним договором, на розрахунковий рахунок Виконавця згідно з рахунками-фактурами виконавця.

За період з 01.08.2014 по 30.11.2014 позивачем нараховані відповідачу 558,25 грн. плати за спожиті комунальні послуги по договору № 4845к від 30.12.2009.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення викладені у ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем орендованим приміщенням переданим відповідачу відповідно до договору оренди у період з 01.08.2014 по 31.11.2014.

За розрахунком позивача у період з 01.08.2014 по 31.11.2014 у відповідача утворилась заборгованість за фактичне користування приміщенням у розмірі 661,08 грн.

Також, за період з 01.08.2014 по 31.11.2014 позивачем нараховані відповідачу 558,25 грн. плати за спожиті комунальні послуги по договору № 4845к від 30.12.2009.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 661,08 грн. за фактичне користування орендованим приміщенням та у сумі 558,25 за комунальні послуги належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позов у даній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/3318/14, за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" про стягнення 2273,74 грн., позовні вимоги судом задоволено повністю. У вказаному рішенні судом встановлено, що строк дії договору оренди житлового приміщення від 30.12.2009 № 4845 вважається припиненим з 01.10.2013 та встановлено факт користування відповідачем орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору.

Отже, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/3318/14 обставини щодо припинення договору оренди з 01.10.2013 та фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням не потребують доказування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 6.4 договору визначено, що у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п. 3.2.5 договору (звільнення та повернення приміщення після закінчення строку дії договору) орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених у п. 4.1.4 договору.

За розрахунком позивача розмір неустойки за невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо звільнення та повернення приміщення в порядку, визначеному договором, нарахованої у період з 01.08.2014 по 31.11.2014 становить 1323,52 грн. Розрахунок позивача є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 1323,52 грн.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМ" (03146, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414; код ЄДРПОУ 31904478) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; код ЄДРПОУ 31454734) заборгованість за фактичне користування житловим приміщенням у розмірі 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 08 коп., заборгованість по неустойці у розмірі 1323 (одну тисячу триста двадцять три) грн. 52 коп., заборгованість за постачання комунальних послуг у розмірі 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.05.2015

Суддя О.В. Гулевець