Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/6693/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/6693/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»

до Дочірнього підприємства «Долмарт Україна»

про стягнення 4 437 109, 58 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Шох С.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» про стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. нараховану за період з 16.09.2014 р. до 02.03.2015 р. у розмірі 524 651,10 грн.; стягнення заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р. нараховану за період з 05.08.2014 р. до 02.03.2015 р. у розмірі 3 912 458, 48 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлена до стягнення сума за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. складається з суми заборгованості за процентами 220 998, 55 грн.; 19 901, 15 грн. - суми пені за несвоєчасну сплату процентів; 131 643, 84 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 027, 27 грн. - 3 % річних від простроченої суми процентів; 13 808, 23 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 16 600, 83 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 119 671, 23 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту.

Крім того, в позові заявлена до стягнення сума за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р., яка складається з: 909 286, 27 грн. - сума заборгованості за процентами; 104 677, 24 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 392 949, 53 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 14 819, 15 грн. - 3 % річних від прострочення суми процентів; 149 881, 86 грн. - 3 % річних від простроченої суми кредиту; 115 810, 16 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 1 225 034, 27 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6693/15-г призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та одержані його представником, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Дочірнім підприємством "Долмарт Україна" укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18Ю/2010/05-658/2-1, за умовами якого позивач зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, на умовах визначених договором та додатковими угодами.

У період 2010-2014 років договору № 18Ю/2010/05-658/2-1 внесено зміни та встановлено, що максимальний ліміт заборгованості відповідача за договором встановлюється у розмірі 8 687и 30, 65 грн., плотв за користування кредитом становить 26 % річних, кінцевий термін повернення кредиту - 17.05.2014 р. або достроково, у випадках, передбачених договором.

Згідно з п. 4.2. договору № 18Ю/2010/05-658/2-1 у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених договором та тарифами, а також прострочення строків повернення траншів кредиту, визначених пп. 1.1.2., 2.13.3, 3.2.5., 4.4., 5.4. договору, відповідач сплачує пеню в розмірі 1 процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період невиконання зобов'язань за договором.

18.03.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» та Дочірнім підприємством "Долмарт Україна" укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 44ю/2011/05-1143/2-1, за умовами якого сторони погодили, що позивач зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, на умовах визначених договором та додатковими угодами.

Протягом 2012-2013 років сторонами вносились зміни до договору № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. та відповідно до договорів про внесення змін надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами (траншами) зі сплатою 26 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку № 1 до Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 1 000 000, 00 грн

Відповідно до п. 1.1.2. договору (в редакції договору про внесення змін № 3 до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №44ю/2011/05-1143/2-1) погашення траншів кредиту буде здійснюватись до 13.03.2014 року на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.5. договору №44ю/2011/05-1143/2-1, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5-го числа місяця, на ступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 4.2. договору № 44ю/2011/05-1143/2-1 визначено, що у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених договором та тарифами, а також прострочення строків повернення траншів кредиту, визначених пп. 1.1.2., 2.13.3, 3.2.5., 4.4., 5.4. договору, відповідач сплачує пеню в розмірі 1 процента, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період невиконання зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 18Ю/2010/05-658/2-1 та № 44ю/2011/05-1143/2-1 позивачем перераховано на поточний рахунок Дочірнього підприємства "Долмарт Україна" грошові кошти в розмірі 9 687 630, 65 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Дочірнього підприємства "Долмарт Україна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. у справі № 910/20969/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» про стягнення 1 676 199, 67 грн. позов задоволено , присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства «Долмарт Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» 1 000 000, 00 грн. - заборгованості за кредитом за договором № 44ю/2011/05-1143/2-1, а також 99 665, 22 грн. - сума заборгованості за процентами, 1 619, 74 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 100 051, 69 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 535, 65 грн. - 3 % річних від простроченої суми процентів, 15 369, 37 грн. - 3 % річних від простроченої суми кредиту, 1 853, 16 грн. - інфляційних нарахувань за час прострочення по сплаті процентів, 107 104, 84 копійок - інфляційних нарахувань за час прострочення о кредиту, 50 000, 00 грн. - штраф за порушення строків повернення кредиту, 300 000, 00 грн. - штраф за порушення строків повернення процентів..

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. у справі № 910/20969/14 залишено без змін.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем допущено порушення умов договору № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. та договору № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р. щодо повернення суми кредиту, а також сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за процентами за договором № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. у розмірі 220 998, 55 грн. та за договором № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р. у розмірі 909 286, 27 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Крім того, Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» заявлено вимоги про притягнення відповідача до відповідальності за порушення грошових зобов'язань та стягнути з відповідача 19 901, 15 грн. - суми пені за несвоєчасну сплату процентів; 131 643, 84 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 027, 27 грн. - 3 % річних від простроченої суми процентів; 13 808, 23 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 16 600, 83 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 119 671, 23 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту у зв'язку з порушенням договору № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. та 104 677, 24 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 392 949, 53 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 14 819, 15 грн. - 3 % річних від прострочення суми процентів; 149 881, 86 грн. - 3 % річних від простроченої суми кредиту; 115 810, 16 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 1 225 034, 27 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту внаслідок прострочення виконання грошових зобов'язань за договором № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд відзначає, що факт заборгованості Дочірнього підприємства "Долмарт Україна" перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит» у розмір 1 000 000, 00 грн. за кредитом за договором № 44ю/2011/05-1143/2-1 встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2014 р. у справі № 910/20969/14 та під час розгляду даного спору сторонами не спростовано, а відтак - визнається судом доведеним.

Також суд відзначає, що відповідачем не спростовані доводи Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» про заборгованість відповідача за договором 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р. та не надано доказів повернення кредитних кошів, перерахованих позивачем на виконання вказаного договору а також сплати процентів за користування кредитом.

Крім того, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 524, 533 Цивільного кодексу України грошовим визнається виражене в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на те, що ст. 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договорів № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р. та № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів щодо уникнення прострочення виконання зобов'язань, суд вважає обґрунтованим притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що заявлені до стягнення суми не перевищують розрахунок суду та розраховані арифметично вірно.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Долмарт Україна" (03067, м. Київ, бульвар Івана Леспе, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 19349691), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» (04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, ідентифікаційний код юридичної особи 20057663) заборгованості за процентами у сумі 220 998, 55 грн.; 19 901, 15 грн. - суми пені за несвоєчасну сплату процентів; 131 643, 84 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2 027, 27 грн. - 3 % річних від простроченої суми процентів; 13 808, 23 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 16 600, 83 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 119 671, 23 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту за договором № 44ю/2011/05-1143/2-1 від 18.03.2011 р.; 909 286, 27 грн. -заборгованості за процентами; 104 677, 24 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 1 392 949, 53 грн. - сума пені за несвоєчасне повернення кредиту; 14 819, 15 грн. - 3 % річних від прострочення суми процентів; 149 881, 86 грн. - 3 % річних від простроченої суми кредиту; 115 810, 16 грн. - індекс інфляції за час прострочення по сплаті процентів та 1 225 034, 27 грн. - індекс інфляції за час прострочення по кредиту за договором № 18Ю/2010/05-658/2-1 від 20.05.2010 р. та 73 080, 00 грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.05.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.