Рішення

від 22.05.2015 по справі 910/10543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2015Справа №910/10543/15

За позовомУкраїнсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» простягнення 166803 грн. 33 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Полупан Д.А. - представник за довіреністю № 01/04/15/4 від 01.04.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» про стягнення 166803 грн. 33 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013, не в повному обсязі здійснив оплату за об'єкт нерухомості, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 166803 грн. 33 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10543/15 та справу призначено до розгляду на 22.05.2015.

У судовому засіданні 22.05.2015 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.05.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20486286 від 25.04.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою підприємства зв'язку про повернення поштового відправлення із зазначено причиною повернення «адресата не розшукано».

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 22.05.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 між Українсько-польським товариством з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Тіщенком О.М., зареєстрований в реєстрі за № 1601.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, продавець оплатно передав у власність покупця (продав) об'єкт нерухомого майна: корпус № 5 з галереєю надземною пішохідною, а покупець прийняв у власність (купив) та сплатив за неї ціну продажу на умовах, зазначених у п. 2 Договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Договору, нерухомість розташована за адресою: Україна, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, № 2-м, на земельній ділянці кадастровий номер 4412900000:07:001:0036; нерухомість є власністю продавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Сєвєродонецькою міською радою 08.12.2011.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна продажу нерухомості становить 200164 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ. Ціна договору дорівнює ціні продажу нерухомості.

Згідно з п. 2.3 Договору, продаж здійснюється у безготівковому вигляді шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або у іншому порядку, відповідно до чинного законодавства. Покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу нерухомості у розмірі 200164 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, в строк до сьомого квітня дві тисячі чотирнадцятого року.

Відповідно до п. 5.1 Договору, цей правочин є чинним з моменту його державної реєстрації. Право власності у набувача нерухомого майна - корпусу № 5 з галереєю надземною пішохідною - виникає відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з моменту державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частин 1 та 4 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що 07.10.2013 за Товариством з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» зареєстровано право приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013 на об'єкт нерухомого майна - корпус № 5 з галереєю надземною пішохідною, літ. Г-2-4,г, г 1 -г 8 , ПД, замощення - № І, загальною площею 14165,9 кв.м. за адресою: Україна, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, № 2-м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2013 № 10423659, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, 10.10.2013 за актом приймання-передачі нерухомого майна до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013 Українсько-польське товариство з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» об'єкт нерухомого майна: корпус № 5 з галереєю надземною пішохідною, літ. Г-2-4,г, г 1 -г 8 , ПД, замощення - № І, загальною площею 14165,9 кв.м. за адресою: Україна, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, № 2-м, а Товариство з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» прийняло у власність зазначену нерухомість за вартістю 200164 грн. 00 коп. (належним чином засвідчена копія акту приймання-передачі знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.3 Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну продажу нерухомості у розмірі 200164 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, в строк до сьомого квітня дві тисячі чотирнадцятого року.

Однак, судом встановлено, що свій обов'язок з оплати за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013 у погоджені сторонами розмірі і строки відповідач здійснив частково на суму 33360 грн. 67 коп., що підтверджується належним чином засвідченою банківською випискою за 07.10.2013, та наданою позивачем у судовому засіданні 22.05.2015 оборотно-сальдової відомістю по рахунку 361, сформованою станом на 19.05.2015, та не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 166803 грн. 33 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» у розмірі 166803 грн. 33 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів споати грошових коштів у розмірі 166803 грн. 33 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» про стягнення 166803 грн. 33 коп. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РБФ «РЕМ» (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 47; ідентифікаційний код: 37355679) на користь Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Віко-Україна» (92900, Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, вул. Куйбишева, буд. 161; ідентифікаційний код: 30695506) грошові кошти у розмірі 166803 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот три) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 3336 (три тисячі триста тридцять шість) грн. 07 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.05.2015

Суддя І.М. Отрош