Рішення

від 22.05.2015 по справі 911/1706/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-77-29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2015 р. справа №911/1706/15

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Шапаренко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Електрон - Прилад"

про стягнення заборгованості у сумі 110 279,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лушко Т.А. - представник (довіреність №7 від 08.11.14.);

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2015 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Електрон - Прилад" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 110 279,02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору поставки №27/09/12 від 27.09.12., згідно з якими позивач зобов'язувався поставити (передати) товар у власність відповідачу для використання його в підприємницькій діяльності, а відповідач зобов'язувався прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах договору.

Проте відповідач товар, переданий позивачем у період з 16.10.13. до 05.05.14., оплатив частково, а саме в розмірі 1 800,71 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 75 000,00 грн., 7 488,78 грн. пені, три проценти річних у розмірі 2 079,97 грн. та 25 710,27 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.15., розгляд справи призначено на 08 травня 2015 року.

До господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення участі його представника у судовому засіданні 08.05.15. в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою суду від 30.04.15.

07 травня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність спору та рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав №223 від 07.05.15. та супровідний лист про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів №224 від 07.15.15.

08 травня 2015 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 22 травня 2015 року.

До господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення участі його представника у судовому засіданні 22.05.15. в режимі відеоконференції, яке було задоволено ухвалою суду від 18.05.15.

18 травня 2015 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо обставин справи №233 від 15.05.15.

22 травня 2015 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

27 вересня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сонар» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Електрон - Прилад» (далі - відповідач) був укладений договір поставки №27/09/12 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався поставляти (передати) товар у власність відповідачу для використання його в підприємницькій діяльності, а відповідач зобов'язувався прийняти зазначений товар і оплатити його.

Відповідач товар, переданий позивачем у період з 16.10.13. до 05.05.14., оплатив частково, а саме в сумі 1 800,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №73 від 01.07.14., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача №233 від 15.05.15., сума боргу у розмірі 69 913,10 грн. була оплачена відповідачем згідно з платіжним дорученням №73 від 01.07.14. на суму 71 713,81 грн. відповідно до умов цього договору за період з 04.09.13 до 14.10.13., а сума 1 800,71 грн. згідно з цим платіжним дорученням була оплачена за період з 16.10.13. до 05.05.14.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 75 000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 7 488,78 грн., три проценти річних у розмірі 2 079,97 грн. та 25 710,27 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату: на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України закріплено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,6% від простроченої суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд вважає, що розмір пені складає:

за рахунком - фактурою №СФ-0003156 від 23.04.14. враховуючи період заборгованості з:

26.05.14. до 16.07.14. суму боргу в розмірі 18 200,23 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,5% (Постанова НБУ від 14.04.14. №212), складає 492,65 грн.;

17.07.14. до 12.11.14., суму боргу в розмірі 18 200,23 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 1 483,44 грн.;

13.11.14. до 24.11.14., суму боргу в розмірі 18 200,23 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14,0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 1 483,44 грн.;

за рахунком - фактурою №СФ-0003209 від 24.04.14. враховуючи період заборгованості з:

27.05.14. до 16.07.14. суму боргу в розмірі 29 334,12 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,5% (Постанова НБУ від 14.04.14. №212), складає 492,65 грн.;

17.07.14. до 12.11.14., суму боргу в розмірі 29 334,12 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 2 390,93 грн.;

13.11.14. до 25.11.14., суму боргу в розмірі 29 334,12 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14,0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 292,54 грн.;

за рахунком - фактурою №СФ-0003389 від 05.05.14. враховуючи період заборгованості з:

05.06.14. до 16.07.14. суму боргу в розмірі 15 175,61 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 9,5% (Постанова НБУ від 14.04.14. №212), складає 331,78 грн.;

17.07.14. до 12.11.14., суму боргу в розмірі 15 175,61 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,5% (Постанова НБУ від 15.07.14. №417), складає 1 236,92 грн.;

13.11.14. до 04.12.14., суму боргу в розмірі 15 175,61 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 14,0% (Постанова НБУ від 12.11.14. №719), складає 256,11 грн.;

а разом 7 430,67 грн., що підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з:

19.11.13. до 01.04.15. складає 499 днів, тому три проценти річних від суми 9 022,08 грн. становлять 370,03 грн.;

27.11.13. до 01.04.15. складає 491 день, тому три проценти річних від суми 2 624,70 грн. становлять 105,92 грн.;

08.01.14. до 01.04.15. складає 449 днів, тому три проценти річних від суми 207,17 грн. становлять 7,65 грн.;

08.01.14. до 01.04.15. складає 449 днів, тому три проценти річних від суми 253,44 грн. становлять 9,36 грн.;

09.01.14. до 01.04.15. складає 448 днів, тому три проценти річних від суми 105,60 грн. становлять 3,89 грн.;

26.05.14. до 01.04.15. складає 311 днів, тому три проценти річних від суми 18 200,23 грн. становлять 465,23 грн.;

27.05.14. до 01.04.15. складає 310 днів, тому три проценти річних від суми 29 334,12 грн. становлять 747,42 грн.;

04.06.14. до 01.04.15. складає 302 днів, тому три проценти річних від суми 15 175,61 грн. становлять 376,69 грн.;

а разом 2 086,19 грн. (за розрахунком суду).

Враховуючи те, що позивачем три проценти річних визначені в сумі 2 079,97 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 19.11.13. до 01.04.15. у 2013 році: у грудні - 100,5% (УК №3 від 09.01.14.); у 2014 році: у січні - 100,2% (УК №25 від 08.02.14.), лютому - 100,6% (УК №45 від 12.03.14.), березні - 102,2% (УК №65 від 09.04.14.), квітні - 103,3% (УК №83 від 13.05.14.), травні - 103,8% (УК №103 від 11.06.14.), червні - 101,0% (УК №121 від 09.07.14.), липні - 100,4% (УК №144 від 09.08.14.), серпні - 100,8% (УК №164 від 09.09.14.), вересні - 102,9% (УК №185 від 08.10.14.), жовтні - 102,4% (УК №208 від 08.11.14.), листопаді - 101,9% (УК №229 від 09.12.14.), грудні - 103,0% (УК №5 від 14.01.15.); у 2015 році: у січні - 103,1% (УК №24 від 10.02.15.), лютому - 105,3% (УК №44 від 11.03.15.?), березні - 110,8% (УК №65 від 09.04.15.), складає 25 710,27 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» до товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон - Прилад» про стягнення заборгованості у сумі 110 279,02 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон - Прилад» (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Промислова, будинок 6, ідентифікаційний код 37360982) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» (56500, Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Кірова, будинок 11, ідентифікаційний код 24790030) борг у сумі 75 000,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.); 7 430,67 грн. (сім тисяч чотириста тридцять грн. 67 коп.) пені, 2 079,97 грн. (дві тисячі сімдесят дев'ять грн. 97 коп.) трьох процентів річних; 25 710,27 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот десять грн. 27 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 204,34 грн. (дві тисячі двісті чотири грн. 34 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 27.05.15.

Суддя С. Грабець