Рішення

від 25.05.2015 по справі 914/1356/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2015 р. Справа№ 914/1356/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»,

м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінолюкс»,

м. Самбір,

про: стягнення 5099,48 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі Н. Григорчук За участю представників:

позивача: Свідрик Г.Р. - довіреність № 502-4157/2 від 19.12.14р.

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінолюкс» про стягнення 5099,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, в порушення умов договору про постачання електричної енергії №49533 від 12.11.2007 р. перевищено споживання електроенергії, внаслідок чого відповідачу нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, яка не оплачена на суму 5 099,48 грн.

Ухвалою від 28.04.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.05.2015 р.

В судове засідання 05.05.2015 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 28.04.2015 р. не виконав.

В судове засідання 05.05.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.04.2015 р. не виконав.

В судовому засіданні 05.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.05.2015 р.

В судове засідання 25.05.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 25.05.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 28.04.2015 р. не виконав без поважних причин.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України . За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторонни зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

12 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго") (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінолюкс» (надалі - відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії №49533 (надалі - Договір).

За умовами цього Договору постачальник електричної енергії (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною у додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач (відповідач у справі) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується: постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток №1 "Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання, схем електропостачання, визначених додатками №11 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на pівні дозволеної потужності зазначеної в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п. 2.3.3. та п. 2.3.4. Договору споживач зобов'язаний: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків» та №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п. 8.3. Договору Додатки до цього Договору №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», №7а (7б) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», №10 «Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача» дійсні у разі їх погодження із електропередавальною організацією.

Згідно з Додатком №1 до Договору №49533 обсяг споживання електроенергії відповідача на грудень 2014 року - 1000 кВт/год.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію врегульовано Додатком №2 до Договору №49533від 12.11.2007 р.

Згідно з Додатком №2, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з Договором. Розрахунковим періодом вважається період з 18 числа поточного місяця до 17 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. (п. 3 Додатку №2)

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. (п.п.3,4 „Порядку розрахунків").(п. 5 Додатку №2)

Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. (п. 7 Додатку №2)

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору. Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.

В порушення умов договору відповідачем було спожито електричну енергію в обсягах 5053 кВт.год., тобто з перевищенням договірних величин споживання електроенергії на 4053 кВт.год., про що вказано в рахунку за активну енергію №318412/56691-1 за грудень 2014 р . (а.с.21)

25.12.2014 р. відповідачу надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії №318-600 та рахунок за рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергію №318412/57395-5 за грудень 2014 р . на суму 5 099,48 грн., що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 25.12.2014 р. (а.с.22, 23, 24)

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 12.11.2007 року між сторонами у справі укладено Договір про постачання електричної енергії №49533.

За умовами цього Договору постачальник електричної енергії (позивач у справі) продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною у додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач (відповідач у справі) оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В порушення умов договору відповідачем було спожито електричну енергію в обсягах 5053 кВт.год., тобто з перевищенням договірних величин споживання електроенергії на 4053 кВт.год.

25.12.2014 р. відповідачу надіслано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії №318-600 та рахунок за рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергію №318412/57395-5 за грудень 2014 р . на суму 5 099,48 грн., що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 25.12.2014 р. (а.с.22, 23, 24)

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору. Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.

На час розгляду справи судом, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, відзиву на позов до суду не надходило, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач щодо заявлених позовних вимог не заперечив, доказів погашення боргу не подав, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" щодо стягнення заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії в сумі 5 099,48 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судові витрати потрібно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34 43, 49, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінолюкс» (адреса: 81400, м. Самбір, пл. Ринок, 15, ідентифікаційний код 34741880 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (адреса: 79026, вул. Козельницька, 3, м. Львів; ідентифікаційний код 00131587 ) 5 099,48 грн. заборгованості, 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.