Рішення

від 12.05.2015 по справі 909/15/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015 р. Справа№ 909/15/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва при секретарі судового засідання Д.Зубкович розглянув матеріали

позивача : Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермікст", с. Ямельня, Яворівський район, Львівська область;

про: стягнення 235 303 грн. 38 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Яцинич Я.Я. - представник на підставі довіреності № 7452 від 21.08.2014 року;

відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи. 11.03.2015 року до господарського суду Львівської області у відповідності до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України надійшли матеріали справи № 909/15/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" про стягнення 235 303 грн. 38 коп.

Ухвалою суду від 13.03.2015 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" про стягнення 235 303 грн. 38 коп. Розгляд справи призначено на 31.03.2015 року.

У зв'язку з перебуванням судді у відпустці 31.03.2015 року судове засідання не відбулося. Ухвалою суду від 01.04.2015 року розгляд справи відкладено на 14.04.2015 року.

У судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, на виконання вимог попередньої ухвали подав оригінали документів долучених до позовної заяви для огляду судом та супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи. Судом оглянуто оригінали документів. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 23.04.2015 року.

У судовому засіданні 23.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, усно заявив про відкладення розгляду справи для забезпечення можливості вирішення спору в позасудовому порядку. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, причин не явки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладено на 12.05.2015 року.

У судовому засіданні 12.05.2015 року з'явився представник позивача. Відповідч явки представника у засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Відповідно до даних з Витягу з ЄДР на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" місцезнаходженням відповідача є Львівська обл., Яворівський район, с. Ямельня, вул. Шевченка, будинок 1-А. Один із конвертів, надісланих на вказану адресу, повернувся з відміткою «за зазначеною адресою знаходиться сільська рада». Наступні ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися на аналогічну адресу юридичної особи відповідача, а також на адресу засновника Дахновича Дмитра Ярославовича, відомої із витягу з ЄДР. Повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи. Відтак, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, явки представника у судові засідання не забезпечив.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони не заявляв.

Представнику сторони, що брав участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 12.05.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (надалі по тексту рішення - позивач, банк згідно з договором) звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" (надалі по тексту рішення - відповідач, позичальник згідно з договором) про стягнення 235 303 грн. 38 коп., з яких 189 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 43 714 грн. 63 коп. заборгованість по прострочених процентах, 3 грн. заборгованість по комісії, 2 585 грн. 75 коп. заборгованість по пені.

Відповідачем було укладено договір про надання овердрафту, відповідно до якого відповідач зобов'язався у термін включно до 01.09.2014 року повернути отримані кошти та сплатити проценти у передбаченому договором розмірі. Однак, станом на 01.09.2014 року відповідач своїх договірних обов'язків по поверненню коштів не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у описаному вище розмірі.

Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 02.09.2013 року Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" укладено договір про надання овердрафту № 105/13-о (надалі по тексту рішення - договір) про наступне: банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно з п. 2.1 договору максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 200 000 грн. та встановлюється на поточний рахунок позичальника № 2600801446816 у відділенні № 13 у м. Львів Центральної філії банку; процентна ставка встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, а саме: 20.5% від 1 до 3 днів, 24,0% від 4 до 7 днів, 25,5% від 8 до 15 днів, 26,0% від 16 до 30 днів, 26,5% від 31 до 45 днів, 27,0% від 46 до 60 днів, 27,5% від 61 дня; дата остаточного повернення кредиту - 01.09.2014 року.

Підставою надання банком овердрафту є подання позичальником в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку. Датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку) (п. п. 2.8, 2.9 договору).

У відповідності до умов договору, як підтверджується меморіальним ордером № 27452464 від 02.09.2014 року, позивачем було надано відповідачу в межах встановленого овердрафту суму кредитних коштів у розмірі 189 000 грн.

27.10.2014 року банком надіслано позичальнику повідомлення-вимогу про наявність станом на 18.09.2014 року заборгованості на суму 235 303 грн. 38 коп. та необхідність її негайного погашення, однак належні докази надіслання (поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист) у матеріалах справи відсутні.

Станом на 07.05.2015 року банком складено і підписано акт звірки взаємних розрахунків по договору та надіслано такий позичальнику (докази надіслання знаходяться в матеріалах справи), однак, підписаного акту звірки взаєморозрахунків чи відповіді на його надіслання відповідачем не надано.

Із наявних у матеріалах справи довідок про рух коштів по рахунку позичальника за періоди з 02.09.2013 року по 07.04.2015 року, по 24.09.204 року, по 23.04.2014 року вбачається здійснення банківських операцій та користування коштами за відповідні періоди, а також наявність дебетового сальдо станом на 02.09.2014 року у розмірі 189 000 грн.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про надання овердрафту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором сторони обумовили порядок повернення кредиту. Так, відповідно до п. 4 позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені договором. Повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок позичальника. Позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання банком з усіх його поточних рахунків, відкритих в банку, грошових коштів і спрямовувати їх на погашення заборгованості за овердрафтом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливої неустойки (штрафу, пені) за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позичальником не виконано договірних зобов'язань по вчасному (включно до 01.09.2014 року) поверненню коштів, оскільки згідно з меморіальним ордером, довідками про рух коштів, описаними вище, а також згідно з розрахунком заборгованості станом на 02.09.2014 року залишок на рахунку позичальника становив 189 000 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов договору за користування овердрафтом позичальник сплачує проценти. Так, згідно з п. 3.2 договору проценти нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом «факт/360», за ставкою, вказаною в п. 2.2 цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту до терміну, вказаному в п. 2.4 договору (01.09.2014 року) або до дати звернення банку із заявою до суду з вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших, належних до сплати платежів. Позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісія. У випадку відсутності коштів на поточному рахунку протягом операційного дня, позичальник може сплатити проценти/комісії за цим договором та іншими договорами, укладеними з банком, за рахунок овердрафту, надавши до банку відповідне платіжне доручення. У випадку неповернення позичальником овердрафту в термін, зазначений в п. 2.4 договору, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п. п. 6.1, 6.2, 6.4 цього договору.

Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи умови п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2 договору, процентна ставка є змінюваною. Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору.

Як встановлено судом вище, неповернутими у позичальника станом на 02.09.2014 року (наступний після закінчення терміну дії договору день) залишись кошти у розмірі 189 000 грн. Враховуючи наведені вище положення Цивільного кодексу та умови договору, позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитними коштами з моменту надання овердрафту до 01.09.2014 року, оскільки факту звернення банку із заявою до суду з вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів місця не мало. Проте, як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості, який здійснено станом на 18.09.2014 року, станом на вересень, після закінчення дії договору, овердрафт вчасно повернутий не був, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 189 000 грн., а за період користування овердрафтом протягом дії договору нараховувались у відповідності до п. п. 2.2, 3.2 відсотки, які станом на вересень, після закінчення дії договору, становили 43 714 грн. 63 коп.

Відповідно до п. 6.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредиту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі, визначеному п. 2.6 договору (пеня - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки).

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

Суд погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком пені на прострочену основну суму кредиту за період 02.09.2014-17.09.2014 року в межах подвійної облікової ставки, на прострочені відсотки, так як зі встановлених вище обставин справи вбачається неповернення грошових коштів станом на дату закінчення договору.

Позивач також заявляв до стягнення 3 грн. заборгованості по комісії, яка підлягала сплаті у відповідності до п. 2.3.3 договору: за управління кредитом (овердрафтом) - 0,035% від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня, яка нараховується щоденно при закритті операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальник, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована, а також 0,03 грн. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Наявність вини позичальника, який одержав кредитні кошти за договором овердрафту та не довів, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за цим договором згідно зі ст. 614 ЦК України, є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань (правовий висновок Верховного суду України у постанові від 14.11.2012 року).

Враховуючи належне виконання банком своїх обов'язків по виконанню договору про надання овердрафту, відсутність доказів належного виконання зобов'язань та спростування наявності заборгованості позичальником, суд приходить до висновку про порушення договірних зобов'язань відповідачем, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермікст" (81082, Львівська обл., Яворівський район, село Ямельня, вул. Шевченка, будинок 1-А, код ЄДР 36251933) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 78, код ЄДР 09807862) 189 000 грн. 00 коп. основного боргу, 43 714 грн. 63 коп. процентів, 3 грн. заборгованості по комісії, 2 585 грн. 75 коп. пені та 4 706 грн. 07 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 18.05.2015 року.

Суддя Матвіїв Р.І.