Рішення

від 21.05.2015 по справі 917/897/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 р. Справа №917/897/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар", вул.Маршала Бірюзова, 45 А, м.Полтава, 36007

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", вул.Артема, 60, м.Київ, 04050;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамантверк Україна", вул.Маршала Бірюзова, 45 А, м.Полтава, 36007

про розірвання договору та стягнення грошових коштів у розмірі 842610,60 грн.

Суддя О. А. Киричук

Представники:

від позивача: Пістряк М.С., дов. № б\н від 09.04.2015 року, Брюховецький О.В., Сліпченко Ю.А., дов. № б\н від 09.04.2015 року

від відповідача 1: не з"явився

від відповідача 2: не з"явився

Розглядається позовна заява про (1) розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 року №4029, що укладений між позивачем та відповідачем 1, (2) стягнення з відповідача 1 на користь позивача залишку грошових коштів на рахунку позивача, що відкритий у відповідача 1, що станом на 09.04.2015 р. складає - 834988,62 грн., суму пені у розмірі 6278,84 грн., суму 3% річних від суми боргу у розмірі 343,14 грн., (3) стягнення з відповідача 2 суми у розмірі 1000 грн. 00 коп. солідарно.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач 1 не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, що стало підставою для вимоги про розірвання договору і внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Підставою вимог до відповідача 2 є укладений 08 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем 2 договір поруки, за умовами якого поручитель -відповідач-2 - зобов'язується перед кредитором (позивачем) за виконання зобов'язання відповідачем 1 по договору на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014 р. в обсязі 1000 грн.

В судове засідання 21.05.2015р. позивачем через канцелярію суду подані письмові пояснення по суті спору та додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (вх. № 7457 від 21.05.2015р.).

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» - наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи, а.с. 82) поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамантверк Україна" - свого представника в судове засідання не направив. 21.05.2015р. від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд позов задовольнити повністю (вх. № 7460 від 21.05.2015р.).

Відповідно до пп. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, 08 грудня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» (далі по тексту - позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - відповідач 1, банк) було укладено Договір №4029 на розрахунково-касове обслуговування (надалі за текстом - договір) .

08 грудня 2014 року між ТОВ «Ді-Стар» (Кредитор) та ТОВ «Діамантверк Україна» (Поручитель) був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель (Відповідач-2) зобов'язується перед кредитором (Позивачем) за виконання зобов'язання Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» по договору на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014 р. в обсязі 1000 грн.

Згідно з пунктом 1.1. Договору №4029 на розрахунково-касове обслуговування Банк (Відповідач-1) відкрив Клієнту (Позивачу) поточний рахунок № 260098372401 в гривнях та №260098372401 в доларах США (надалі за текстом - Рахунки) та зобов'язувався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язувався оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно з підпунктом 3.3.2. пункту 3.3. Договору Відповідач-1 зобов'язався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Позивача та виконувати за дорученням Позивача розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до підпункту 3.3.3. пункту 3.3. Договору Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків Позивача у визначений внутрішніми документами Банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Таким чином, з огляду на вищевказані положення Договору, Банк зобов'язаний виконувати розрахункові документи Позивача не пізніше наступного операційного дня після їх отримання.

Позивач вказує, що у січні 2015 р. він отримав від відповідача 1 листа вих. № 2//1 від 05 січня 2015р. про зміну поточного рахунку Позивача №260098372401 в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» на № 26002035482801 з 16 березня 2015р. (копія листа додана позивачем до позову, а.с.26).

02 квітня 2015 року Позивач направив Відповідачу-1 платіжне доручення №15 від 2 квітня 2015 р. на суму 784988,62 грн. про перерахування грошових коштів на свій поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Направлення Позивачем відповідачу вищевказаного платіжного доручення підтверджується описом вкладення в цінний лист та поштовою квитанцією від 02.04.2015 р. (копії додані позивачем до позову, а.с.27-28).

Відповідач-1 отримав платіжне доручення № 15 від 2 квітня 2015 р. на суму 784988,62 грн. 03 квітня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (копія додана позивачем до позову, а.с.29).

Згідно умов Договору Банк повинен був виконати платіжне доручення Клієнта № 15 від 2 квітня 2015 р. на суму 784988,62 грн. в операційний день 6 квітня 2015 року, однак, як вказує позивач, переказ грошових коштів згідно цього платіжного доручення Відповідач-1 не здійснив.

Позивач зазначає, що на його рахунку у Банку коштів для виконання платіжних доручень, достатньо. В підтвердження цього позивачем надані виписки по особовому рахунку Позивача у Банку № 260098372401 за період з 08.12.2014 по 13.03.2015, по особовому рахунку Позивача у Банку № 26002035482801 за період з 13.03.2015 по 31.03.2015 та по особовому рахунку Позивача у Банку №26002035482801 за період з 01.04.2015 по 08.04.2015 (копії додані позивачем до позову, а.с.30-51) .

Крім того, позивач повідомив, що з 20 лютого 2015 р. по 11 березня 2015р. Відповідач-1 проводив платежі з поточного рахунку Позивача № 260098372401. В підтвердження цього позивачем надані платіжні доручення № 7 від 20 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., № 8 від 23 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., № 10 від 26 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., № 10 від 11 березня 2015 р. на суму 15000, 00 грн. (копії додані позивачем до позову, а.с.52-55).

В матеріали справи позивачем також надана копія доповідної записки від 31.03.2015 р., що подана заступником головного бухгалтера Лукашовою О.В. генеральному директору ТОВ «Ді-Стар» Арустамяну А.С. про те, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не виконує умови договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08.12.2014 р., працівниками банку не виконуються платіжні доручення ТОВ «Ді-Стар» по списанню грошових коштів на користь зовнішніх одержувачів в інших банках (а.с.56).

За даними позивача, Відповідач-1 не виконав платіжне доручення Позивача №15 від 2 квітня 2015 р. на суму 784988,62 грн. у встановлений строк.

07 квітня 2015 року Позивач надіслав Відповідачу-1 заяву про закриття поточного рахунку № 260098372401 в гривнях та поточного рахунку № 260098372401 в доларах США та розірвання договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 р. (копії заяви та доказів її направлення додані позивачем до позову, а.с.57-58).

Відповідач-1 08.04.2015 р. отримав заяву про закриття поточного рахунку № № 260098372401 в гривнях та поточного рахунку № 260098372401 в доларах США та розірвання договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014р., що підтверджується роздруківкою відстеження поштових пересилань з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с.59).

08 квітня 2015р. Позивач надіслав Відповідачу-1 заяву про закриття поточного рахунку №26002035482801 в гривнях та поточного рахунку № 26002035482801 в доларах США у зв'язку з розірванням договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 р. (копії заяви та доказів її направлення додані позивачем до позову, а.с.60-61).

Відповідач-1 09.04.2015р. отримав заяву про закриття поточного рахунку №26002035482801 в гривнях та поточного рахунку № 26002035482801 в доларах США у зв'язку з розірванням договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 р., що підтверджується роздруківкою відстеження поштових пересилань з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"(а.с.62) .

Позивач вказує, що Відповідач-1 не здійснив перерахування залишку коштів на поточний рахунок Позивача в АТ «Райффафзен Банк Аваль», не зважаючи на таку вимогу Позивача.

Позивач також вказує, що Відповідач-1 не визнає договір на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014 р. розірваним, в підтвердження чого позивачем надані виписки по особовому рахунку Позивача у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» № 26002035482801 за період з 08.04.2015 по 19.05.2015 р. (надані в судове засідання 21.05.2015р. разом з поясненнями).

Так, з наданих позивачем виписок вбачається, що не зважаючи на отримання від позивача заяв про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування та закриття поточного рахунку № 26002035482801, Відповідач-1 продовжує перераховувати на вказаний поточний рахунок кошти Позивача з депозитного рахунку Позивача у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит».

Згідно даних позивача, залишок коштів на його рахунку в Банку станом на 09.04.2015р. становив 834988,62 грн. Вказаний позивачем розмір грошових коштів підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача у Банку № 26002035482801 за період з 01.04.2015 р. по 08.04.2015 р .

У зв"язку з не виконанням відповідачем 1 належним чином своїх договірних зобов'язань позивач за період з 07.04.2015р. по 14.04.2015 р. нараховав пеню в сумі 6278,84 грн., а також суму 3% річних від суми боргу у розмірі 343,14 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо (1) розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 року №4029, що укладений між позивачем та відповідачем 1, (2) стягнення з відповідача 1 на користь позивача залишок грошових коштів на рахунку позивача, що відкритий у відповідача 1, що станом на 09.04.2015 р. складає - 834988,62 грн., суму пені у розмірі 6278,84 грн., суму 3% річних від суми боргу у розмірі 343,14 грн., (3) стягнення з відповідача 2 суму у розмірі 1000 грн. 00 коп. солідарно.

Підставою вимог до відповідача 2 є укладений 08 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем 2 договір поруки.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк (ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України). У відповідності до ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору та від зобов'язання не допускається.

Ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по договору банківського рахунка.

У відповідності до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний вчинити для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з підпунктом 3.3.2. пункту 3.3. Договору Відповідач-1 зобов'язався вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків Позивача та виконувати за дорученням Позивача розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Аналогічні положення щодо строків виконання Відповідачем-1 розрахункових документів Позивача містяться і в Договорі.

Так, відповідно до підпункту 3.3.3. пункту 3.3. Договору Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків Позивача у визначений внутрішніми документами Банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Таким чином, з огляду на вищевказані положення чинного законодавства та Договору, Банк зобов'язаний виконувати розрахункові документи Позивача не пізніше наступного операційного дня після їх отримання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що:

- відповідачем 1 після укладення договору проводилися платежі з поточного рахунку Позивача № 260098372401, що підтверджується платіжним доручення № 7 від 20 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., платіжним доручення № 8 від 23 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., платіжним доручення № 10 від 26 лютого 2015 р. на суму 15000, 00 грн., платіжним доручення № 10 від 11 березня 2015 р. на суму 15000, 00 грн ..

- платіжне доручення Позивача №15 від 2 квітня 2015 р. на суму 784988,62 грн. відповідачем 1 отримане, однак у встановлений строк не виконане. Дана обставина відповідачем не спростована.

- наявність на рахунку Позивача у Банку коштів достатніх для виконання платіжних доручень підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача у Банку № 260098372401 за період з 08.12.2014 по 13.03.2015, випискою по особовому рахунку Позивача у Банку № 26002035482801 за період з 13.03.2015 по 31.03.2015 та випискою по особовому рахунку Позивача у Банку №26002035482801 за період з 01.04.2015 по 08.04.2015.

Відповідно до п. 22.7 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Згідно з п. 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, з наступними змінами та доповненнями, порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Відповідач-1 доказів переказу коштів за платіжним дорученням № 15 від 2 квітня 2015 р. позивача на суму 784988,62 грн. чи здійснення дій щодо повернення позивачу даного розрахункового документу та супровідних документів суду не надав.

Матеріалами справи підтверджено направлення позивачем відповідачу 1 та отримання відповідачем 1 заяви про закриття поточного рахунку № 260098372401 в гривнях та поточного рахунку № 260098372401 в доларах США та розірвання договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 р. та заяви про закриття поточного рахунку №26002035482801 в гривнях та поточного рахунку № 26002035482801 в доларах США у зв'язку з розірванням договору № 4029 на розрахунково-касове обслуговування від 08 грудня 2014 р.

Підтвердженням того, що Відповідач-1 не визнає договір на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014 р. розірваним, є виписки по особовому рахунку Позивача у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» № 26002035482801 за період з 08.04.2015 по 19.05.2015 р., які надані представниками в судовому засіданні 21.05.2015 р., в яких відображено що Відповідач-1 продовжує перераховувати на поточний рахунок кошти Позивача з депозитного рахунку Позивача у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит», чим порушує законні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар».

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору банківського рахунка на вимогу клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інших рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з підпунктом 20.6. пункту 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003р., з наступними змінами та доповненнями, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Твердження позивача про те, що відповідач-1 не здійснив перерахування залишку коштів на поточний рахунок Позивача в АТ «Райффафзен Банк Аваль», не зважаючи на таку вимогу Позивача, відповідачем 1 не спростовано.

З урахуванням ч. 2 ст. 651 та ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України та того, що право власності є непорушним (ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України), а Відповідач-1 не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права Позивача розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України), обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом, є вимоги Позивача про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», та стягнення з Відповідача-1 залишків коштів на рахунку Позивача у Банку в сумі 834988,62 грн.

Згідно з п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Керуючись вказаною нормою позивач за період з 07.04.2015р. по 14.04.2015 р. за 8 днів нарахував Відповідачу-1 пеню в сумі 6278,84 грн. (розрахунок наведений у позові, а.с.7).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6278,84 грн. пені за період з 07.04.2015р. по 14.04.2015 р., суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний обов'язок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного утримання суми боргу, його неповернення.

Керуючись вказаною нормою позивач за період за період з 10.04.2015 р. по 14.04.2015 року за 5 днів нарахував Відповідачу-1 3% річних в сумі 343,14 грн. (розрахунок наведений у позові, а.с.9).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 343,14 грн. 3% річних за період з 10.04.2015 р. по 14.04.2015 року, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суми 3% річних здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

08 грудня 2014 року між ТОВ «Ді-Стар» (Кредитор) та ТОВ «Діамантверк Україна» (Поручитель) був укладений договір поруки , за умовами якого поручитель (Відповідач-2) зобов'язується перед кредитором (Позивачем) за виконання зобов'язання Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» по договору на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014 р. в обсязі 1000 грн.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У відповідності з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У зв'язку з порушенням Відповідачем-1 зобов'язання щодо переказу коштів Позивача згідно договору на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014р., Позивач заявляє про стягнення з Поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантверк Україна» (Відповідач-2) 1000 грн. на підставі договору поруки від 08 грудня 2014 р.

Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

2. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантверк Україна» задовольнити.

3. Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 4029 від 08 грудня 2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, Код ЄДРПОУ та ідентифікаційний код юридичної особи: 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» (36007, м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 45А, Код ЄДРПОУ та ідентифікаційний код юридичної особи: 25169355) залишок коштів на рахунку в сумі 834988 грн. 62 коп., пеню у розмірі 6278 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 343 грн. 14 коп., 18050 грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамантверк Україна» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 45А, Код ЄДРПОУ та ідентифікаційний код юридичної особи: 37958989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Стар» (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 45А, Код ЄДРПОУ та ідентифікаційний код юридичної особи: 25169355) суму у розмірі 1000 грн. 00 коп., 20 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено ___.05.2015 р.

Суддя Киричук О.А.