Рішення

від 25.05.2015 по справі 923/622/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 р. Справа № 923/622/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-АЙС", м. Таврійськ Херсонської області

про стягнення 3500 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Гриневич С.І., представник, дов. від 03.01.2015 року;

від відповідача - не прибув.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-АЙС" (відповідач) про стягнення 3500 грн. заборгованості за договором-заявкою № 12.11/1 від 12.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 16, 20, 509, 525, 526, 624, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 199, 222, 232, 234 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 22.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.05.2015 р. Ухвалою суду від 07.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 25.05.2015 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується копіями витягів з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 22.04.2015 р., від 07.05.2015 р., копіями списків згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 163 від 23.04.2015 р. та № 164 від 08.05.2015 р., явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

На день розгляду справи ухвали суду від 22.04.2015 р. та від 07.05.2015 р., надіслані на адресу відповідача, підприємством зв'язку до суду не повернуті.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями) сформульована правова позиція відповідно до якої за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Неявка представника відповідача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" та товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-АЙС" було укладено договір-заявку № 12.11/1 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати послуги з перевезення автомобільним транспортом 15 т. овочів по маршруту м. Каховка - с. Мартусовка, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно погодженої договірної ціни.

При укладанні договору сторонами була погоджена ціна в розмірі 3500 грн.

Позивач належним чином виконав умови договору, що підтверджується копією товаро-транспортної накладної № 98 від 12.11.2013 р., підписаної сторонами та скріпленої печатками (а.с. 36).

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався за фактично надані послуги з перевезення вантажів, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

19.09.2014 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо сплати вартості послуг транспортного перевезення б/н від 17.09.2014 р., однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, у відповідача існує заборгованість в сумі 3500 грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3500 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-АЙС" (74988, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Промислова, буд. 4 В, ідентифікаційний код 36463036) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, ідентифікаційний номер - 36040006) - 3500 грн. основного боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова