Постанова

від 13.05.2015 по справі 904/9560/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015 року Справа № 904/9560/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідача)

суддів: Березкіної О.В., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українського агропромислового Холдингу" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі № 904/9560/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Українського агропромислового Холдингу", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 204 021 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі № 904/9560/14 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Українського агропромислового Холдингу" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" 1 532 702 грн. 58 коп. - заборгованості, 113 262 грн. 17 коп. - штрафу, 22 675 грн. 59 коп. - річних та 33 372 грн. 81 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції виходив з того, що з моменту підписання специфікації вартості товару до звернення позивачем з позовом до суду, офіційний курс гривні до Євро змінився відносно офіційного курсу гривні до Євро, що визначений у специфікації вартості товару до договору купівлі - продажу на момент її підписання, на підставі чого заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням пункту 3.1 договору купівлі - продажу була перерахована, в результаті сума заборгованості склала - 1 532 702 грн. 58 коп. Рішення господарського суду першої інстанції прийнято на підставі норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до вимог договору.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українського агропромислового Холдингу" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі № 904/9560/14 скасувати та прийняти нове, яким відстрочити виконання вказаного рішення в частині стягнення 1 668 640 грн. 34 коп. на строк 1 рік : до 01.03.2016 року та розстрочити виконання цього рішення на 1 рік відповідно до графіку погашення заборгованості. Скаржник посилається на те, що він має намір погасити заборгованість в повному обсязі та виконати рішення господарського суду, але з відстрочкою та розстрочкою суми виплат відповідно до графіку погашення заборгованості. Сплата суми 1 668 640 грн. 34 коп. одразу може призвести до зупинки його діяльності та неплатоспроможності, арешт рахунків та майна унеможливить виконання боргового зобов"язання та призведе до банкрутства, що ускладнить виконання рішення суду. Апеляційна скарга мотивована збитковістю товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Українського агропромислового Холдингу", тяжким фінансовим становищем та відсутність вказаної суми на відкритих банківських рахунках.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2015р. апеляційна скарга прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 15.04.2015р. колегією суддів у складі : головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Чус О.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 15.04.2015р. у зв"язку з відпусткою судді Чус О.В, розгляд справи призначено у складі колегії суддів : головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Подобєд І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. розгляд справи відкладено на 13.05.2015р. у зв"язку з неявкою у судове засідання повноважних представників сторін.

Розпорядженням заступника голови суду від 13.05.2015р. відбулась зміна колегії суддів у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Чус О.В. та зайнятістю у судових засіданнях судді Подобєда І.М., розгляд справи призначено у складі колегії суддів : головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Крутовських В.І.

В судове засідання 13.05.2015р. представники позивача та відповідача не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. (а.с. 115-116)

Беручи до уваги, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у відсутність представників сторін.

У судовому засіданні 13.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією :

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі - продажу № 3193 АТ від 25.04.2012 р. (надалі - Договір), який було укладено між позивачем та відповідачем, позивач (продавець) зобов'язується продати, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити систему АМS (надалі - товар). Згідно Додатку №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною, сторони погодили комплектацію товару, його вартість та графік оплати. (а.с. 9-13)

Відповідно до умов Специфікації вартості товару, яка є додатком №1 та невід"ємною частиною Договору, сторони узгодили найменування, кількість, ціну та вартість товару, який продається покупцеві.

Загальна вартість товару становить 942 997 грн. 20 коп., що в еквіваленті за курсом продажу Євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі „УкрДілінг", сформований на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладення цього договору, становить 89 228,00 Євро (пункт 3.2 Договору).

Згідно Специфікації підсумкова сума товару у гривні - 942 997 грн. 20 коп., сума товару у Євро - 89 228,00 Євро; курс продажу Євро, встановлений у міжбанківській інформаційній системі „УкрДілінг", на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті укладання цього договору, складає 1 056 грн. 84 коп. за 100 Євро.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, поставка товару покупцю здійснюється продавцем на умовах EXW, згідно правил Інкотермс в редакції 2000 року; строк поставки товару - протягом 7-ми робочих днів після 15% оплати товару, але не раніше 26.04.2012р.

Згідно з Актом приймання - передачі № 2 від 27.04.2012 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар. Сторони погодили, що з моменту підписання цього акту зобов"язання позивача з передачі товару відповідачу вважаються виконаними. Цей акт підписаний відповідачем. (а.с.14)

Таким чином, позивач виконав свій обов"язок за Договором та поставив товар відповідачу, а відповідач прийняв товар, але оплатив не повну вартість товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони узгодили графік оплати товару, згідно яким відповідач повинен був оплатити поставлений товар: перший платіж у сумі 141 449грн. 58 коп. до 26.04.2012р.; другий платіж у сумі 377 198 грн. 89 коп. до 20.10.2012р.; сума, що залишилася 424 348 грн. 73 коп. до 20.11.2012р.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що до звернення позивача з позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість у сумі 141 449 грн. 59 коп. (26.04.2012р. у сумі 80 000 грн. 00 коп. та 28.04.2014р. у сумі 61 449 грн. 59 коп.), що в еквіваленті станом на дату оплати становить 13 303,90 Євро. Тобто відповідач виконав лише перший платіж, відповідно графіку оплати товару.

Відповідач не надав суду доказів того, що інша частина боргу виплачена.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови :

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне :

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором та не оплатив в повному обсязі отриманий товар. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач визнає, що борг існує та він має намір його сплатити.

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна на товар формується виходячи з вартості товару в Євро (в еквіваленті по курсу, передбаченому цим договором) і встановлюється в українських гривнях відповідно до базису поставки EXW (Франко-склад продавця) та вказується в додатку №1 до Договору.

Згідно з додатком №1 до Договору сторонами було визначено курс продажу української гривні по відношенню до Євро у розмірі 1 056 грн. 84 коп. за 100 Євро.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту підписання специфікації до звернення позивачем з позовом до суду офіційний курс гривні до Євро змінився відносно офіційного курсу гривні до Євро, визначеного у додатку №1 до Договору на момент її підписання.

З урахуванням викладеного, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 532 702 грн. 58 коп. (еквівалент 75 924,10 Євро) із розрахунку курсу Євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі „УкрДілінг" станом на 11.11.2014р. - 20,1873 грн. за 1 Євро.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених договором, він сплачує продавцю штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен випадок невиконання зобов'язань по оплаті товару; кожним випадком невиконання зобов'язань по платі товару є кожен день порушення покупцем строків оплати. Таким чином, визначений сторонами у Договорі штраф за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарський суд першої інстанції правильно перерахував розмір штрафу за період з 27.05.2012р. по 19.05.2013р., який відповідач повинен сплатити в сумі - 113 262 грн. 17 коп. та розмір річних за період з 21.12.2012р. по 18.04.2014р. в сумі - 22 675 грн. 59 коп.

Апеляційна інстанція погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині безпідставного нарахування позивачем інфляційних втрат у сумі 302 614 грн. 53 коп., оскільки індексації, внаслідок знецінення, підлягає лише грошова одиниця України гривня, а не іноземна валюта, відносно якої передбачені розрахунки за Договором, що узгоджується зі статтею 625 Цивільного кодексу України щодо порядку сплати боргу, визначеного договором у гривні, з Рішенням Верховного суду України від 28.03.2012р. у справі № 6-36736вов10 та з пунктом 8.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Прохання відповідача в апеляційній скарзі щодо скасування рішення господарського суду не підлягає задоволенню, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі № 904/9560/14 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник, звернувшись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, визнає свою заборгованість за даним позовом та клопоче про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області. Фактично апеляційна скарга є заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українського агропромислового Холдингу" про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі № 904/9560/14. Колегія суддів дійшла висновку, що такі вимоги відповідача не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

П.п. 7.1.1.- 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз"яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, а розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

П. 7.2 вказаної Постанови встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до п. 7.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" заяву про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Відповідач не надав суду доказів, які унеможливлюють належне ним виконання рішення господарського суду по цій справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українського агропромислового Холдингу" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року у справі №904/9560/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 21.05.2015р.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя В.І. Крутовських