Постанова

від 25.05.2015 по справі 5008/223/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа № 5008/223/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- Н.М. Кравчук

Розглядаючи апеляційну скаргу ТзОВ «ФИМ» та ПП «Волліс»

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р.

у справі № 5008/223/2011

за заявою: ТзОВ «ФИМ»

до: ВАТ «Хутро»

про: банкрутство

За участю представників :

від апелянта - не з'явився.

від кредиторів - не з'явився.

від боржника - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р., суддя Івашкович І.В., було визнано поточні вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника ВАТ "Хутро" в наступному складі та розмірі:

- кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі в розмірі 478449,34 грн. із віднесенням до другої черги задоволення;

- кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - в розмірі 38358,43 грн. із віднесенням до другої черги задоволення;

- кредитора ОСОБА_3 в розмірі 2245000,00 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення;

- кредитора ТзОВ „ФИМ" в розмірі 7247423,87 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

Зобов'язано ліквідатора сформувати остаточний реєстр вимог кредиторів, один примірник якого подати господарському суду для долучення до матеріалів справи.

З даною ухвалою не погодився кредитор ТзОВ «ФИМ» і оскаржив її в апеляційному порядку в частині визнання вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі та УПФ України в Рахівському районі Закарпатської області, оскільки вважає, що судом в цій частині було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

УПФ України в Рахівському районі Закарпатської області подало заперечення на апеляційну скаргу в якому просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

22.05.2015р. на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ПП «Волліс» на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. апеляційна скарга ПП «Волліс» була прийнята до провадження та об'єднано в одне провадження розгляд апеляційних скарг ТзОВ «ФИМ» та ПП «Волліс» на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р.

ПП «Волліс» оскаржило ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині визнання вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі та УПФ України в Рахівському районі Закарпатської області, оскільки вважає, що судом в цій частині було порушено норми матеріального та процесуального права.

Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2015р. відбулась заміна судді Марка Р.І. на суддю Данко Л.С.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р. у справі №5008/223/2011 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.03.2011р. було порушено провадження у справі № 5008/223/2011 про банкрутство ВАТ "Хутро", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ракущинець А.А., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Після опублікування в офіційному друкованому органі (газета „Голос України" від 06.04.11 №62(5062)) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хутро" до господарського суду надійшли, зокрема такі заяви з конкурсними вимогами до боржника:

- заява №309/01-6 від 29.04.2011р. кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі Закарпатської області - з вимогами в розмірі 124851,83 грн.;

- заява №2317/07-6 від 05.05.2011 Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - з вимогами в розмірі 17381,93 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.06.11, винесеною за результатами розгляду заяви №309/01-6 від 29.04.11 кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі про визнання конкурсних вимог розмірі 124851,83 грн. до боржника ВАТ "Хутро" у визнанні та затвердженні вимог кредитора відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 11.08.11, винесеною за результатами розгляду заяви №2317/07-6 від 05.05.11 кредитора Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання кредиторських вимог розмірі 17381,93 грн. до боржника ВАТ "Хутро" у визнанні та затвердженні вимог кредитора відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.09.2011р. було припинено процедуру розпорядження майном боржника ВАТ "Хутро" та повноваження розпорядника майна в процедурі розпорядження майном боржника - арбітражного керуючого Ракущинець А.А. Відкрито процедуру санації боржника. Призначено керуючим санацією боржника ВАТ "Хутро" керівника підприємства Бронтерюк М.М. Призначено на період процедури санації боржника ВАТ "Хутро" розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ракущинець А.А.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2013р. було припинено повноваження розпорядника майна боржника ВАТ "Хутро" - арбітражного керуючого Ракущинця А.А., призначено на період санації боржника ВАТ "Хутро" розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ловаса В.О.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 04.11.2014 було визнано ВАТ "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123, і.к. 00310663) банкрутом; відкрито стосовно боржника ВАТ "Хутро" ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, до 04.11.2015; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ловаса В.О.

Після оприлюднення 04.11.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника ВАТ "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123, і.к. 00310663) банкрутом, відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури, до господарського суду подано наступні заяви кредиторів з вимогами до боржника:

- заява №642/01-10 від 14.11.2014р. кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі, з уточненнями, поданими згідно із заявою №15/01-10 від 20.01.2015р., про визнання вимог по капіталізованим платежам, що виникли із зобов'язань банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, в розмірі 478449,34 грн.;

- заява №3711/07.01 від 20.11.2014р. кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області ( з урахуванням заяви №4196/07.01 від 31.12.14 про збільшення кредиторських вимог) про визнання вимог в розмірі 38358,43 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;

- заява від 30.12.14 кредитора ОСОБА_3 про визнання поточних вимог в розмірі 3103000,00 грн.;

- заява від 30.12.14 кредитора ТОВ "ФИМ" про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 7 979 299,29 грн.

Вимоги кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі обґрунтовано з посиланням на обставини отримання працівниками ВАТ "Хутро" ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві щомісячних страхових витрат.

Кредитор зазначає, що боржник ВАТ "Хутро" є страхувальником, зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі 11.02.2001 року на підставі поданої ним заяви за номером 0706000109.

Нормами ч.2 ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", „Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000р. №765 (далі - Порядок), ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Капіталізація платежів здійснюється з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. На підставі цього, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Відповідно до пункту 3 Порядку, капіталізація платежів розраховується як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі даних Державної служби статистики України щодо середньо очікуваної тривалості життя осіб, Фондом було визначено період, на який розраховується капіталізація та встановлено, що сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_10 становить 300182,76 грн., з них 271346,76 грн. (1411,50*192,24 міс.) потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди та 28836,00 грн. потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню пенсії (150*192,24 міс.). Сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_9 становить 176062,14 грн., з них 112222,14 грн. (392,44*285,96 міс.) потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди та 63840,00 грн. (7 путівок*9120,00 грн.) на забезпечення санаторно курортного лікування.

Ліквідатор письмовим запереченням від 06.01.2015 р. №1-34/5008/1в визнав вимоги кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі частково, а саме - перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю щодо інваліда ОСОБА_10 у розмірі 92 152, 93 грн., щодо інваліда ОСОБА_11 - у розмірі 28 705, 36 грн.

Вимоги кредитора УПФ України в Рахівському районі Закарпатської області мотивовано наявністю заборгованості боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що згідно картки особового рахунку станом на 29.12.2014 становить 38358,43 грн., яка виникла внаслідок неоплати нарахувань за період з 01.04 2013 по 29.12.2014.

Згідно із заявою №3711/07.01 від 20.11.2014р. кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області викладено нормативне обгрунтування підстав проведених нарахувань по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які працювали на ВАТ "Хутро" у шкідливих умовах праці з повним трудовим днем. Зазначено, що станом на 05.11.2014 борг ВАТ „Хутро" перед управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаних громадян становить 23377,35 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області подано заяву №4196/07.01 від 31.12.14, згідно з якою збільшено розмір кредиторських вимог на суму 18705,32 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_16. Згідно з поданою заявою зазначена сума донарахована після виявленні помилки в довідці ВАТ" Хутро" №63 від 01.08.2011, яка була врахована при призначенні пільгової пенсії.

Враховуючи вищенаведене, кредитором управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області заявлено про визнання вимог в розмірі 38358,43 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вимоги в частині донарахованої суми 18705,32 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_16, що заявлені кредитором згідно з заявою №4196/07.01 від 31.12.14 про збільшення розміру кредиторських вимог, ліквідатором не визнаються через відсутність підтверджуючих документів та не включено до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Хутро".

Вимоги кредитора ОСОБА_3 на суму 3103000,00 грн. грунтуються на обставинах виникнення зобов'язань боржника ВАТ "Хутро" за різними договорами безвідсоткової цільової позики, на підтвердження таких вимог додано копії договорів, а саме: договір безвідсоткової цільової позики № 27 від 30.05.2007, договір безвідсоткової цільової позики № 35 від 20.06.2007, договір безвідсоткової цільової позики № 32 від 18.12.2013, договір безвідсоткової цільової позики № 33 від 20.12.2013, договір безвідсоткової цільової позики №6 від 03.01.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 7 від 21.02.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 8 від 01.04.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 10 від 07.05.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 11 від 01.06.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 18 від 01.07.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 20 від 15.07.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 21 від 07.08.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 22 від 22.08.2014,договір безвідсоткової цільової позики № 23 від 28.08.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 24 від 12.09.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 25 від 25.09.2014, договір безвідсоткової цільової позики №26 від 01.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 28 від 17.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 29 від 27.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики №30 від 28.10.20174, договір безвідсоткової цільової позики № 32 від 30.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 34 від 03.11.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 35 від 21.11.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 36 від 25.11.2014;та банківських виписок, квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Ліквідатором подано повідомлення №1-34/5008/4в від 06.01.2015 про результати розгляду заяви від 30.12.14 кредитора ОСОБА_3, м.Київ про визнання поточних вимог в розмірі 3103000,00 грн., згідно з яким вимоги вказаного кредитора на суму 3103000,00 грн. визнано в повному обсязі з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Кредитором ОСОБА_3 подано заяву (вх. №025.1-14/3405/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог, згідно з якою, посилаючись на доданий до заяви уточнений розрахунок розміру заявлених до боржника поточних вимог, просить визнати вимоги в розмірі 2 245000,00 грн.

Ліквідатором заявлено про те, що аналізом уточненого кредитором розрахунку розміру поточних вимог кредитора ОСОБА_3 та доданих в підтвердження таких вимог доказів, зроблено висновок про те, що вимоги в розмірі 2245000,00 грн. є обґрунтованими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних, підтверджені відповідними доказами, а отже визнані ліквідатором в повному обсязі із віднесенням до четвертої черги задоволення.

Вимоги кредитора ТОВ "ФИМ" грунтуються на обставинах виникнення зобов'язань боржника ВАТ "Хутро" з підстав укладених з ним договорів поставки, купівлі-продажу, договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини. У підтвердження вимог кредитором додано копії договорів, а саме: копія договору поставки №10 від 11.03.2011; копія договору поставки №15 від 15.08.2012; копія договору поставки б/н від 15.08.2012; копія договору поставки №31/01-2013 від 31.01.2013; копія договору купівлі-продажу №16052013 від 16.05.2013; копія договору поставки №03/03-2014 року від 03.03.2014; копія договору №1-підряду про виготовлення продукції з давальницької сировини від 27.08.2012; а також копії видаткових та товарно - транспортних накладних.

Ліквідатором подано повідомлення №1-34/5008/3в від 06.01.2015 про результати розгляду заяви від 30.12.14 кредитора ТОВ "ФИМ", м.Жовті Води про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 7979299,29 грн., згідно з яким вимоги вказаного кредитора на суму 7979299,29грн. визнано в повному обсязі з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Кредитор - відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України у Рахівському районі звернувся із заявою про визнання поточних вимог до боржника в розмірі 478449,34 грн. капіталізації платежів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 №4212-VI) передбачено, що в другу чергу задовільняються, зокрема, вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст.11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в новій редакції, затв. Законом від 28.12.2014р.№ 77-VIII) передбачено, що джерелами формування коштів Фонду, є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми містилися у ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тобто у попередній редакції вказаного Закону, яка була чинною на час звернення кредитора із заявою з вимогами до боржника.

Згідно з п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000р. №765 (із наступними змінами), капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Положеннями п.5-1 цього Порядку передбачено, що у вимогах Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

При цьому при проведенні перерахунку розміру щомісячних страхових виплат потерпілим за 2002-2012рр., кредитор правомірно керувався положеннями п.1.1 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.03.2012р. №15 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №490/20803) „Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012році". Разом з тим, виходячи з приписів п.2 вказаної постанови, кредитором обґрунтовано здійснено перерахунок страхових виплат за період, починаючи з 2013р., із застосуванням коефіцієнтів, передбачених Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007 N24 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за N 715/13982).

Відповідно до п.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування" (чинна на даний час редакція) передбачено, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду. Аналогічні положення передбачались ст. 34 чинної на час звернення кредитора із заявою редакції Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд першої інстанції правомірно погодився із доводами кредитора щодо безпідставних тверджень ліквідатора про те, що відповідно до наказу Міністерства соціальної політики №203 від 08.04.2014р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2014 р. за № 462/25239) „Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування середня вартість путівки" має становити 360 грн.

Так, вказаний наказ видано відповідно до п.7 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2014р. №785), яким врегульовано механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Натомість в даному випадку здійснюється капіталізація платежів на оплату вартості санаторно-курортного лікування для інваліда 3-ї групи ОСОБА_9

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими вимоги кредитора - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі в повному обсязі, в сумі 478449,34 грн., які підлягають задоволенню в другу чергу.

Кредитор - УПФУ в Рахівському районі звернувся із заявою про визнання поточних вимог до боржника в розмірі 38358,43 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог у зв'язку з проведеним перерахунком через допущену арифметичну помилку), що складає суму відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Вимоги обґрунтовано з посиланням на ті обставини, що в ВАТ „Хутро" працювали у шкідливих умовах праці з повним робочим днем гр. ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, що дає підстави вказаним громадянам на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2 згідно з пп. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Відповідно до положень ст. 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій є об"єктом оподаткування за ставкою 100 відсотків.

Місцевий господарський суд правомірно визнав обґрунтованими доводи кредитора УПФУ в Рахівському районі про те, що не мало місце порушення строків надсилання розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, встановлених відповідно п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003р.). Адже фактично зміна розрахунку пенсій вищевказаним громадянам відбулася не у зв'язку із призначенням нової пенсії, а у зв'язку із зміною (збільшенням) пенсійного віку працівників, до досягнення якого боржник зобов'язаний відшкодовувати згідно чинного законодавства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Така зміна відбулася у зв'язку із внесенням змін до абз.4 п.1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" №184-VII від 04.04.2013р., які набули чинності з 28.04.2013р.

Судом першої інстанції при розгляді по суті вимог кредитора УПФУ в Рахівському районі було відхилено посилання ліквідатора на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі №807/2928/14, якою відмовлено в задоволенні вимог УПФУ в Рухівському районі Закарпатської області до ВАТ „Хутро" про стягнення 22249,16 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки доказів набрання вказаною постановою законної сили не надано, а за твердженням кредитора вона оскаржена в апеляційному порядку. Таким чином, не доведено та не обгрунтовано наявність обставин, які встановлені рішенням суду у адміністративній справі, та при розгляді даної справи мають преюдиційне значення відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з наведеного суд першої інстанції правомірно визнав вимоги кредитора УПФУ в Рахівському районі обґрунтованими відповідно до закону (в розмірі 38358,43 грн.) із віднесенням до другої черги задоволення у ліквідаційній процедурі.

Розмір заявлених кредитором ОСОБА_3 поточних вимог до боржника складає 2 245000,00 грн., з урахуванням заяви (вх. №025.1-14/3405/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог.

Дослідивши додані у підтвердження заявлених вимог документальні докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги в розмірі 2245000,00 грн. слід визнати обґрунтованими та документально підтвердженими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних. Вимоги кредитора ОСОБА_3 визнаються судом в розмірі 2245000,00 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення у ліквідаційній процедурі та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

Розмір заявлених кредитором ТОВ „ФИМ" поточних вимог до боржника складає 7247423,87 грн., з урахуванням заяви (вх. № 02.5.1-14/3403/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог.

Дослідивши додані у підтвердження заявлених вимог документальні докази, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що вимоги в розмірі 7247423,87 грн. слід визнати обґрунтованими та документально підтвердженими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних. Вимоги кредитора ТОВ „ФИМ" визнаються судом в розмірі 7247423,87 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення у ліквідаційній процедурі та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поточні вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника ВАТ "Хутро" слід визнати в наступному складі та розмірі:

- кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі в розмірі 478449,34 грн. із віднесенням до другої черги задоволення;

- кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - в розмірі 38358,43 грн. із віднесенням до другої черги задоволення;

- кредитора ОСОБА_3 в розмірі 2245000,00 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення;

- кредитора ТзОВ „ФИМ" в розмірі 7247423,87 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

Твердження апелянтів ґрунтуються на письмових поясненнях та запереченнях ліквідатора, які проаналізовані та відхилені судами обох інстанцій, а тому також відхиляються апеляційним судом.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015р. у справі №5008/223/2011 винесена з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2015 року у справі №5008/223/2011 залишити без змін, а апеляційні скарги ТзОВ «ФИМ» та ПП «Волліс» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді Л.С. Данко

Н.М. Кравчук

«Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2015р.»