Постанова

від 25.05.2015 по справі 910/3364/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа№ 910/3364/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-15"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.03.2015

у справі № 910/3364/15-г (суддя - Головатюк Л.Д.)

за позовом Комунального підприємства "Притулок для тварин", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-15", м. Київ

про повернення грошових коштів у розмірі 219 679,00 грн,

за участю представників:

від позивача: Кучеренко О.О. - представник (довіреність №88 від 02.03.2015);

від відповідача: Хрущ О.О. - представник (довіреність №01/15 від 01.04.2015),

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Притулок для тварин" (надалі - КП "Притулок для тварин", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-15" (надалі - ТОВ «БМК-15», відповідач) про повернення грошових коштів у розмірі 219 679,00 грн у зв'язку з завищенням відповідачем обсягів та вартості робіт, виконаних за договором підряду від 15.08.2013 № 7, виявлених при проведенні планового аудиту позивача, про що зазначено в аудиторському висновку від 25.09.2014 № 054-8-1-04/81 Управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-15" на користь Комунального підприємства "Притулок для тварин" 219 619,00 грн збитків та 4 392,38 грн судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК-15" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням судом норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2015 апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.05.2015.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними, а судове рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.

25.05.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку щодо обґрунтованості апеляційної скарги та її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Комунальним підприємством "Притулок для тварин" (в тексті договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК-15" (в тексті договору - підрядник) було укладено договір підряду від 15.08.2013 № 7 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи з будівництва Центру захисту тварин на вул. Автопарковій у Дарницькому районі м. Києва у визначеному кошторисом обсязі та в строки визначені умовами договору, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх за цінами, які зазначені в кошторисі, що додається до договору і є його невід'ємною частиною (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 3.3. договору ціна цього договору встановлюється згідно кошторисної документації (додаток № 1) та становить 983 861,90 грн, в т.ч. ПДВ.

Положеннями пункту 3.4. договору сторони погодили, що ціна цього договору може бути змінена (зменшена або збільшена) в таких випадках: зміна обсягу та складу робіт; коригування замовником проектних рішень, яке зумовило зміну в обсягах робіт і витратах на їх виконання. Остаточна договірна ціна робіт, передбачених до виконання цим договором визначається шляхом приймання замовником, на умовах викладених в договорі, фактично виконаних підрядником робіт на підставі відповідних актів виконаних робіт. В разі зміни ціни договору укладаються додаткові угоди, що стають невід'ємною частиною даного договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (пункт 10.1. договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи на загальну суму 983 860,17 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за період з вересня до грудня 2013 року, які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками господарюючих суб'єктів без будь-яких зауважень (а.с.50-68).

Позивач оплатив виконані роботи повністю в сумі 983 860,17 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №1 від 27.09.2013, №2 від 27.09.2013, №3 від 27.09.2013, №4 від 03.12.2013, №8 від 27.12.2013, №9 від 27.12.2013, №10 від 27.12.2013 (а.с.69-70).

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням внутрішнього фінансового контролю та аудиту Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено плановий аудит Комунального підприємства "Притулок для тварин" як замовника під час виконання робіт з будівництва центру захисту тварин на вул. Автопарковій у Дарницькому районі м. Києва, за результатами якого складено аудиторський звіт від 25.09.2014 № 054-8-1-04/81.

Для підтвердження відповідності обсягів та вартості фактично виконаних робіт даним, зазначеним у актах виконаних робіт та проектно-кошторисній документації Управлінням було залучено до перевірки Комунальне підприємство "Київекспертиза", згідно висновку якого від 28.08.2014 №09/105-493 було виявлено завищення вартість виконаних робіт на загальну суму 219 619,00 грн.

Згідно аудиторського звіту від 25.09.2014 № 054-8-1-04/81, при проведенні аудиту відповідності діяльності КП "Притулок для тварин" було встановлено завищення обсягів і вартості виконаних робіт на загальну суму 219 619,00 грн, що призвело до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на зазначену суму та було рекомендовано керівництву та відповідним службам КП "Притулок для тварин" вжити заходів щодо відшкодування незаконних видатків.

З огляду на зазначене, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 26.11.2014 № 355, якою вимагав повернути зайво перераховані кошти за договором в сумі 219 619,00 грн для їх подальшого повернення до відповідного місцевого бюджету.

Листом від 19.01.2015 № 1 відповідач відмовив у задоволенні вказаної претензії, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачена позивачем сума за виконані роботи в розмірі 219 619,00 грн є збитками позивача, які понесені ним внаслідок завищення ТОВ «БМК-15» обсягів виконаних робіт за договором.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає відшкодування збитків учасником господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не встановлено більший або менший розмір відшкодування.

Відповідно до положень цієї статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків (їх документально підтвердженого розміру), протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.

Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.

Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками) зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Саме на позивача покладено обов'язок доведення належними та допустимими доказами підстав для застосування такої міри відповідальності як застосування збитків.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі № 2/121-30/118.

Позивач не заперечує факт виконання відповідачем передбачених договором робіт та їх прийняття і оплату позивачем у встановленому договором порядку.

Відтак, останнім не доведено належними та допустимими доказами протиправність поведінки відповідача, наявність його вини та збитків, що є обов'язковими умовами настання такого виду відповідальності, а отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо встановлення правової природи спірних коштів та визначення сплачених за договором 219 619,00 грн збитками.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Аналізуючи умови договору, колегія суддів зазначає, що вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в пункті 3.3. договору та вказана у кошторисній документації до нього. Жодних додаткових угод до договору щодо зміни ціни між сторонами не укладалося.

Враховуючи належне та повне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що об'єктивно підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт та імперативність положень частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України, посилання позивача на аудиторський висновок як на підставу для зменшення ціни договору є необгрунтованими.

Під час апеляційного провадження позивачем було зазначено, що прийняття робіт за договором здійснювалося директором підприємства, та через відсутність у вказаної посадової особи спеціальних знань, останній, підписуючи акти, не мав можливості встановити належність виконання підрядних робіт.

Колегією суддів відхиляються такі твердження позивача, оскільки законом, зокрема, статтями 853, 882 Цивільного кодексу України передбачено, що саме на замовника покладено відповідальність за прийняття виконаних робіт. Законом встановлено обов'язок замовника негайно після повідомлення розпочати прийняття робіт, оглянути їх та або підписати акт, або негайно заявити про виявлені недоліки підряднику. При невиконанні вказаного обов'язку замовник втрачає право посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Підставою для здійснення оплати є підписаний обома сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт.

Крім того, обов'язок здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконання робіт проектним рішенням, вимогам будівельних та виробничих норм і правил, а також кошторису, відповідно до пунктів 2.2., 6.2.2. договору, покладено на позивача.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази невідповідності якості виконаних відповідачем робіт за договором, всі акти виконаних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 983 861,90 грн підписані з боку замовника робіт без будь-яких заперечень чи застережень, підписи повноважних осіб скріплено печатками юридичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 219 679,00 грн, сплачених позивачем за виконані роботи та відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду у відповідності до статті 104 ГПК України є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК-15» судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі №910/3364/15-г підлягає скасуванню.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 2 196,16 грн у зв'язку з її задоволенням на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 96, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК-15» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3364/15-г задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 у справі № 910/3364/15-г скасувати.

3. Постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Притулок для тварин" (04073, м. Київ, провулок Бондарський, 13-19-А, ідентифікаційний код 32620706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК-15" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, ідентифікаційний код 38063271) 2 196 (дві тисячі сто дев'яносто шість) грн 19 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи № 911/3364/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук