Постанова

від 29.04.2015 по справі 804/16017/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2015 рокусправа № 804/16017/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стальснаб" про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стальснаб" в якому просила:

- накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - Приватне підприємство "Виробнича фірма "Стальснаб" (податковий номер 30252685), що знаходяться на рахунку №26054053500552 в Криворізькій філії ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750 у сумі 1964,38 грн.;

- накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - Приватне підприємство "Виробнича фірма "Стальснаб" (податковий номер 30252685), що знаходяться на рахунку №26006053501918 в Криворізькій філії ПАТ КБ "Приват Банк" м. Кривий Ріг, МФО 305750 у сумі 1964,38 грн.;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Виробнича фірма "Стальснаб" зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради 21.01.1999 року, ідентифікаційний код - 30252685 та знаходиться на податковому обліку в Криворізькій

північній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, як основний платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 18.12.2012 року №589.

Податковий борг у відповідача виник у березні 2014 року. Відповідач в період з 11 березня 2014 року по теперішній час сплачує борг за попередні періоди, що призвело до виникнення пені та штрафних санкцій відповідно до діючого законодавства.

Також встановлено, що відбувається щомісячне нарахування податкових зобов'язань згідно наданих відповідачем податкових декларацій, в результаті постійно виникає новостворений борг. Отже податкова вимога, сформована в березні 2014 року не відкликались.

Таким чином, податковий борг відповідача виник в результаті не сплати самостійно задекларованих платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і станом на 11.09.2014 року становить - 1964,38грн., а саме:

- 1958,98 грн. - самостійно задекларовані відповідачем податкові зобов'язання по податку на додану вартість;

- 5,40 грн. - пеня, згідно даних особового рахунку, нарахована на суму податкового боргу з податку на додану вартість.

З метою виявлення активів платника податків Криворізькою північною ОДПІ були направлені запити до установ та організацій. Згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за платником податків не зареєстровано.

З метою погашення податкового боргу підприємству направлено податкову вимогу від 12.03.2014 року за №88-25 на суму 2080,74 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За визначенням пункту 94.1 ст.94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 цього Кодексу керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

За змістом наведених правових норм, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши наявність у відповідача податкового боргу в сумі 1964,38 грн. зробив висновок, що арешт коштів платника податків на рахунку у банківській установі може бути застосований виключно за обставин, визначених пунктом 94.2 ст.94 ПК, які, однак, не були встановлені в судовому процесі по відношенню до відповідача.

Висновок суду першої інстанції щодо необхідності дотримання норм пункту 94.2 ст. 94 ПК України при накладенні адміністративного арешту на майно є правильними. Разом з тим, поза увагою суду залишились норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, які є спеціальними по відношенню до норм пункту 94.2 ст.94 та якими встановлені окремі підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на такий зміст правового регулювання, встановленого підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, та зробив помилковий висновок про обмеженість підстав для накладення арешту на кошти відповідача нормами пункту 94.2 ст. 94 ПК України.

Враховуючи встановлення у судовому процесі обставин наявності податкового боргу у відповідача та відсутності майна, за рахунок якого податковий борг може бути погашений, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приписами ч. 4 ст. 202 КАС України визначено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стальснаб" про накладення арешту - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти Приватного підприємства "Виробнича фірма "Стальснаб", що знаходяться на розрахунковому рахунку 26054053500552, ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 305750 та на розрахунковому рахунку 26006053501918, ПАТ КБ ПриватБанк , МФО 305750 в межах суми податкового боргу в сумі 1 964,38 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай