Ухвала

від 26.05.2015 по справі 817/368/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" травня 2015 р. Справа № 817/368/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" березня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області до Сільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області (далі - УПФУ в Сарненському районі) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" (далі - СПП "Бутейківське") про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2144,31грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позову. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа роззглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідач - СПП "Бутейківське", зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ідентифікаційний код №30811215) (а.с.7), та є, відповідно до вимог чинного законодавства, платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач не є платником фіксованого сільськогосподарсткого податку.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_3 (згідно з протоколом від 05.09.2007 №14299 та довідкою від 29.01.2015 №189/04-25) та ОСОБА_4 (згідно з протоколом від 04.12.2001 №13507 та довідкою від 29.01.2015 №188/04-25) призначена та виплачується пенсія за віком на підставі п. "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як особам, які працювали в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей (а.а.с.8-9, 17-18).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на час виходу на пенсію працювали у СПП "Бутейківське".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 01.01.2004.

Відповідно до статті 4 даного Закону, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень вказаного Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" .

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до абз.4 п.1 статті другої якого, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз.3 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування.

Разом з тим, порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах був конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п.6.1 Інструкції, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А для роботодавців, де працівники були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994, розміри відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлені диференційовано, в залежності від того, в якому календарному році призначено та/або виплачено пенсію.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції послався не те, що відповідно до абз.5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

На думку суду, виходячи із системного аналізу вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку, що законодавцем чітко розмежовано джерела виплати пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, особам пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до і після 1 січня 2005 року та іншим особам, які отримують пенсію на пільгових умовах.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, особи, які отримують пенсію на підставі п."ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", отримують її за рахунок Державного бюджету.

В свою чергу, Пенсійному фонду України, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано виключно повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Такі висновки суду як і висновки про те, що витрати по виплаті пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не є витратами Пенсійного фонду в розумінні пункту 6.1 Інструкції, і не підлягають відшкодуванню в визначеному нею порядку колегія суддів вважає помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства.

Дійсно, абз.5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" диференціює джерела виплати пенсії певним категоріям осіб.

Разом з тим наведена норма не регулює питання відшкодування фактичних витрат на доставку пенсій.

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Питання відшкодування фактичних витрат на доставку пенсій врегульовано абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Саме на це звертав увагу Верховний суд України у своїх постановах від 25 вересня 2012 р. у справі № 21-293а12, від 25 вересня 2012 р. у справі № 21-294а12, від 2 жовтня 2012 р. у справі № 21-250а12.

Натомість, як вірно зазначено позивачем у позовній заяві, згідно пункту 1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону україни "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах, на які посилається позивач в апеляційній скарзі.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 року (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. N 14-5), 6.8 зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлення місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.6), за грудень 2014 року заборгованість відповідача становить 2144,31 грн.

Даний розрахунок надісланий на адресу відповідача, ним отриманий і не оскаржений (а.с.20).

Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги є законними і обґрунтованими, а тому судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" березня 2015 р. скасувати.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Бутейківське" на користь Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2144,31 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 31 коп. за грудень 2014 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу/відповідачам: Сільськогосподарське приватне підприємство "Бутейківське" вул.Зелена,8,с.Бутейки,Сарненський район, Рівненська область,34571

4-третій особі: - ,