Постанова

від 22.05.2015 по справі 803/787/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року Справа № 803/787/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» (далі - ТзОВ «Глобалавто», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року №0000012204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання вимог митного законодавства ТзОВ «Глобалавто» в частині перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні чотирьох вантажних автомобілів про що складено акт №1/03-20-22-04-07/37598344 від 22 січня 2015 року.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області 12 лютого 2015 року було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання по сплаті ввізного мита за основним платежем у розмірі 7 329,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 664,60 грн.

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскільки перевірка була проведена у спосіб із порушенням вимог щодо її проведення, а висновки, викладені в акті перевірки не відповідають реальним обставинам. Зокрема, в акті перевірки контролюючим органом було встановлено факти заниження податкових зобов'язань, які виникли в результаті неправильного визначення митної вартості товару (чотирьох вантажних автомобілів бувших у використанні). При цьому, відповідач мотивує свою позицію тим, що при митному оформленні ТзОВ «Глобалавто» було надано недостовірні відомості щодо вартості товарів. Аналіз співставлення даних, отриманих у відповідях з митних органів Литовської Республіки, свідчить про те, що вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

Підприємство з такими висновками контролюючого органу не погоджується та зазначає, що листи митного органу Литовської Республіки, які використовувались контролюючим органом при проведенні перевірки, не можуть вважатися доказами визначення іншої митної вартості товару на території України, оскільки характеристики, взяті із експортних митних декларацій Литовської Республіки є загальними, і ніяким чином не характеризують технічний стан автомобілів, за виключенням заводських показників, хоча дані товари вже були у використанні. Позивач вважає, що стверджувати, що ввезений на митну територію України товар мав ідентичний стан тому який зазначений в деклараціях, немає жодних підстав, оскільки технічний стан транспортних засобів міг цілком бути змінений або мати приховані дефекти та недоліки, так як в даному випадку йдеться мова про транспортні засоби, які були у використанні.

Позивач зазначає, що контролюючим органом не взято до уваги, що між позивачем як покупцем та компаніями-продавцями було укладено контракти, а відповідно до інвойсів сторони визначили вільну ціну товару.

Вважає, що перевірка була проведена із порушенням вимог щодо її проведення, відповідачем не доведено порушення ТзОВ «Глобалавто» вимог законодавства з питань державної митної справи, а тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року №0000012204.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що перевірка проведена з дотриманням встановлених законом вимог. Під час її проведення було використано інформацію митних органів Литовської Республіки та встановлено, що вартість товарів (транспортних засобів) в фактурах, поданих до митного оформлення на Ягодинській митниці, занижена, що вплинуло на рівень оподаткування товару, що підлягав перевірці, в зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням було правомірно донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у повній відповідності до норм митного та податкового законодавства України та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно із наказом ГУ ДФС у Волинській області від 05.12.2014 року № 253 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Глобалавто»» було призначено з 08.12.2014 року невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Глобалавто» в частині перевірки правильності визначення митної вартості товару, оформленого згідно митних декларацій №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року.

Головним управлінням ДФС у Волинській області 05.12.2014 року за вих. № 1176/10/03-20-22-0711 направлено керівнику ТзОВ «Глобалавто» повідомлення про проведення перевірки, яке вручено позивачу 10.12.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ревізорами-інспекторами головного управління ДФС у Волинській області у період з 08 грудня 2014 року по 22 січня 2015 року проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТзОВ «Глобалавто» вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 22 січня 2015 року №1/03-20-22-04-07/37598344.

Перевіркою встановлено, що відповідно до митних декларацій №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року були ввезені на митну територію України транспортні засоби: автомобілі вантажні, б/в, призначені для використання по дорогах загального користування, марки «VOLKSWAGEN», модель TRANSPORTER T5, номер кузова WV1ZZZ7HZ6H014175, «VOLKSWAGEN» модель CADDY, номер кузова WV1ZZZ2KZ9X086106, «OPEL», модель VIVARO, номер кузова W0LF7ACA63V632146, «TOYOTA», модель HI-ACE, номер кузова JT121JK1100035095. В рядках 42 цих декларацій ТзОВ «Глобалавто» через свого декларанта зазначило митну вартість товару 3 220,00 Євро, 3 460,00 Євро, 1 420,00 Євро та 3 220,00 Євро, тобто 31 518,09 грн., 36 851,33 грн., 15 179,57 грн. та 31 855,25 грн. відповідно. В якості методу визначення митної вартості підприємство обрало перший (основний) та шостий (резервний) методи (рядки 43 декларацій). Зазначені обставини підтверджуються копіями відповідних митних декларацій.

Як слідує з акта від 22 січня 2015 року №1/03-20-22-04-07/37598344, підставою для проведення даної перевірки була інформація та відомості викладені у листах Ягодинської митниці Міндоходів №03-70-54/1895 від 30.04.2014 року, №03-70-54/2451 від 11.06.2014 року та №03-70-54/4014 від 22.09.2014 року, що надійшли до Головного управління Міндоходів у Волинській області. У вищевказаних листах зазначено, що на адресу Ягодинської митниці Міндоходів від Головного оперативного управління Міністерства доходів і зборів України та ДФС України надійшли листи від 10 квітня 2014 року №8492//7/99-99-07-16-10-17, 22 травня 2014 року №11876/7/99-99-07-16-10-17, 22 травня 2014 року №11879/7/99-99-07-16-10-17 та від 26.08.2014 року № 2937/7/99-99-07-16-10-17 щодо звернень митних органів Литовської Республіки в частині надання адміністративної допомоги та підтвердження фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів.

Під час опрацювання вищевказаних запитів проведено порівняння документів, надісланих з митних органів Литовської Республіки та документів, які стали підставою для митного оформлення на Ягодинській митниці.

В ході перевірки встановлено невідповідність вартісних показників товару - заявлена при митному оформленні вартість товару та вартість товару, що вказана в експортних митних деклараціях, отриманих від митних органів Литовської Республіки. Заявлена декларантом митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року становить 31 518,09 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки (в перерахунок з литовських літів на українські гривні) - 46 775,31 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року - 36 851,33 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 56 449,06 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року - 15 179,57 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 28 792,72 грн. Митна вартість товару за митною декларацією №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року - 31 855,25 грн., а вартість товару, за даними митних органів Литовської Республіки - 57 303,84 грн. Аналіз документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, свідчить про те, що вартість товару є вищою ніж та, що була задекларована при митному оформленні.

За таких обставин, Головним управлінням ДФС у Волинській області зроблений висновок про заниження підприємством задекларованої митної вартості транспортних засобів та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року №0000012204, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання по сплаті ввізного мита за основним платежем у розмірі 7 329,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 664,60 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 12 лютого 2015 року №0000012204 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Оскільки, Головне управління ДФС у Волинській області є органом доходів і зборів, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, тому воно вправі проводити документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи з підстав, визначених Митним кодексом України.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої та другої статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Однією з підстав для проведення документальних невиїзних перевірок є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України).

З урахуванням того, що від митних органів Литовської Республіки були отримані експортні митні декларації, в яких митна вартість значно відрізняється від задекларованої ТзОВ «Глобалавто» під час ввезення транспортних засобів на митну територію України, тому в органу доходів і зборів були всі підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

За таких обставин, Головне управління ДФС у Волинській області наділено компетенцією перевіряти правильність визначення митної вартості ввезених транспортних засобів після їх фактичного випуску на митну територію України.

Відповідно до частини восьмої статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

При цьому, декларант за правилами пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проаналізувавши вищезазначені положення митного законодавства, суд приходить до висновку, що декларант, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей в ній, в тому числі щодо достовірності митної вартості.

За правилами пункту 5 частини першої статті 352 Митного кодексу України, посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Крім того, в судовому засіданні досліджено копії експортних митних декларацій країни відправлення - Литовської Республіки, а саме: від 27 липня 2012 року №12LTLG3000EK0181F3, від 12 лютого 2013 року №13LTKR1000EK00FE20, від 06 лютого 2013 року №13LTKR1000EK00CFB8 та від 05 липня 2012 року №12LTKR1000EK053300, які стосуються митного оформлення транспортних засобів марки «VOLKSWAGEN», модель TRANSPORTER T5, номер кузова WV1ZZZ7HZ6H014175, «VOLKSWAGEN» модель CADDY, номер кузова WV1ZZZ2KZ9X086106, «OPEL», модель VIVARO, номер кузова W0LF7ACA63V632146, «TOYOTA», модель HI-ACE, номер кузова JT121JK1100035095, а відтак документально підтверджують відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України.

Товари, зазначені в отриманих від митного органу Литовської Республіки документах, можна чітко ідентифікувати як такі, що були оформлені за митними деклараціями №205070000/2012/040189 від 31.07.2012 року, №205070000/2013/009001 від 18.02.2013 року, №205070000/2013/007520 від 11.02.2013 року та №205070000/2012/035285 від 09.07.2012 року.

Суд зазначає, що різниця між митною вартістю задекларованою при перетині митного кордону Литовської Республіки та України становить 15 257,22 грн., 19 597,73 грн., 13 613,15 грн. та 25 448,59 грн. відповідно. При цьому, проміжок часу між експортом транспортних засобів з Литовської Республіки та ввезенням їх до України становить всього 4 календарних дні (з 27 липня 2012 року по 31 липня 2012 року), 6 днів (з 12 лютого 2013 року по 18 лютого 2013 року), 5 днів (з 06 лютого 2013 року по 11 лютого 2013 року) та 4 дні (з 05 липня 2012 року по 09 липня 2012 року) відповідно.

До митного оформлення транспортних засобів подавались інвойси, а саме: №707-94 від 01.07.2012 року, №02-166D від 15.01.2013 року, №02-59D від 15.01.2013 року та №707-14 від 15.06.2012 року, що були складені раніше ніж ці товари були оформлені у країні відправлення - Литовській Республіці. Порівняння дати виставлення інвойсів про продаж кожного автомобіля із датою оформлення експортних митних декларацій у Литовській Республіці, який відбувався пізніше свідчить про те, що технічний стан автомобілів оцінений завчасно, та не міг бути змінений і мати приховані дефекти, якщо його оцінили раніше дати вивезення з країни відправлення. На думку суду, за такий короткий проміжок часу автомобілі не могли втратити свою вартість. Зазначені обставини достовірно свідчать про заниження ТзОВ «Глобалавто» митної вартості транспортних засобів, які ввозилися на митну територію України.

Таким чином в судовому порядку знайшло підтвердження порушення декларантом вимог митного законодавства щодо декларування вартості товару, в результаті чого занижено митні платежі, тому донарахування податкових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням від 12 лютого 2015 року № 0000012204 є правомірним.

Представник відповідача у судовому засіданні належними та допустимими доказами довів суду обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року № 0000012204.

Оскільки, ТзОВ «Глобалавто» як декларант несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка зазначена в поданих ним митних деклараціях, а органами доходів і зборів України від компетентних митних органів Литовської Республіки отримані експортні митні декларації, що свідчать про заниження митної вартості транспортних засобів марки «VOLKSWAGEN», модель TRANSPORTER T5, номер кузова WV1ZZZ7HZ6H014175, «VOLKSWAGEN» модель CADDY, номер кузова WV1ZZZ2KZ9X086106, «OPEL», модель VIVARO, номер кузова W0LF7ACA63V632146, «TOYOTA», модель HI-ACE, номер кузова JT121JK1100035095 під час їх ввезення позивачем на митну територію України, тому суд приходить до висновку, що Головне управління ДФС у Волинській області обґрунтовано винесло податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2015 року №0000012204 та нарахувало підприємству належну до сплати суму ввізного мита.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З платіжного доручення №13553675 від 22.04.2015 року вбачається, що позивачем сплачено судовий збір з вимог майнового характеру в сумі 184 грн., тобто 10% ставки судового збору.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1 218,00 грн.

Таким чином, адміністративний позов майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у сумі 1 827 грн. (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000012204 від 12.02.2015 року ТзОВ «Глобалавто» збільшено суму грошового зобов'язання на 10 993,80 грн.

Враховуючи те, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, тому згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з позивача підлягає до стягнення решта суми несплаченого судового збору: 1 872 грн. - 184 грн. (сплачена сума) = 1 643 грн.

Таким чином з ТзОВ «Глобалавто» слід стягнути на користь бюджету України несплачену суму судового збору в розмірі 1 643 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 49, 52, 54, 264, 345, 351, 352 Митного кодексу України, статті 41 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012204 від 12 лютого 2015 року відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобалавто» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22Б, код ЄДРПОУ 37598344) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1643 (одна тисяча шістсот сорок три гривні) 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 27 травня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич