Постанова

від 11.04.2012 по справі 2а-16087/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р. Справа № 2а-16087/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Кузнецові С.М.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрострой» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Днепрострой» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 29.11.2010р. №0005981520/0, яким встановлене заниження податку на додану вартість за березень 2010р. у сумі 173' 334грн.40коп. та застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 86' 667грн.20коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепрострой» зареєстроване виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м.Дніпропетровська 28.10.1999р.

Позивач зареєстрований платником податків в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області 12.11.1999р. за №1116.

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють сплату податків в Україні.

В період з 12 листопада 2010 року по 18 листопада 2010 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (далі - відповідач) була проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрострой» (далі - позивач) з питання правомірності відображення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Нікобуд» у березні 2010 року, за результатами чого, відповідачем 18 листопада 2010 року був складений акт за №00572/1520/30602474 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Днепрострой» (код за ЄДРПОУ 30602474) з питання правомірності відображення сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Нікобуд» (код за ЄДРПОУ 35112603) у березні 2010 року (далі - ОСОБА_1), за змістом якого відповідач встановлює обставини порушення позивачем вимог пунктів 1.5 і 1.7, підпунктів 7.2.3 і 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) шляхом заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) в період березня 2010 року на загальну суму 173' 334грн.40коп.

На підставі ОСОБА_3 прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2010 року № 0005981520/0 (далі - Рішення), яким Відповідач, посилаючись на приписи підпункту «б» підпункту 4.2.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181), обставини, викладені а ОСОБА_3, приписи пунктів 1.5 і 1.7, підпунктів 7.2.3 і 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, визначає суму податкового зобов'язання Позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з ПДВ у розмірі 260001 (Двісті шістдесят тисяч одна) грн. 60 коп., з яких за основним платежем 173 334 (Сто сімдесят три тисячі триста тридцять чотири) грн. 40 коп. й за штрафними (фінансовими) санкціями 86 667 (Вісімдесят шість шістсот шістдесят сім) грн. 20 коп.

Позивач зазначає, що рішення ним отримано 01.12.2010р., що підтверджується датою штемпеля на поштовому конверті відповідача, в якому рішення надійшло на адресу позивача, з врахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Змін до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» від 08 грудня 2009 року № 1267, згідно якого строки пересилання пріоритетної письмової кореспонденції у межах області та між обласними центрами України визначається за формулою - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

16.07.2007 року між ТОВ «Аста» і позивачем укладений договір дольової участі в будівництві № 543/П (далі - Договір № 543), згідно умов якого, позивачем виконувалися будівельно-монтажні роботи з будівництва причалів території, площадки для вантажно-розвантажувальних робіт на земельній ділянці по вул. Верстовій в районі будинку № 43 в місті Дніпропетровську (далі - Об'єкт).

Для виконання на Об'єкті будівельно-монтажних робіт на умовах будівельного підряду позивачем було залучено ТОВ «Нікобуд», з яким 10.08.2007 року укладено договір будівельного підряду № 1009/3-П (далі - Договір № 1009).

12.03.2008 року між ТОВ «Аста» і позивачем укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 159Б (далі - Договір № 159), на підставі якого згідно акту від 12.03.2008 року прийому-передачі цінних паперів до Договору № 159, позивачем прийнятий простий вексель серії АА № 0310452 від 29.02.2008 року на суму 1' 040' 000грн.00 коп. (далі - ОСОБА_4),

12.03.2008 року згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року (типова форма КБ-3) і умов Договору № 1009, позивач розрахувався з ТОВ «Нікобуд» за виконані на Об'єкті будівельно-монтажні роботи загальною вартістю 1' 040' 006грн.40 коп., у тому числі ПДВ в розмірі 173' 334грн.40 коп., шляхом передачі ОСОБА_4, що підтверджується копією акту приймання передачі векселів від 12.03.2008 року.

31.03.2010 року між ТОВ «Аста» і позивачем укладена додаткова угода № 1 до Договору № 543, умовами пункту 2 якої сторони узгодили взаєморозрахунки у вексельній формі.

31.03.2010 року між ТОВ «Аста» і позивачем був складений акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1), за яким позивачем зданий, а ТОВ «Аста» прийнятий обсяг будівельно-монтажних робіт Об'єкту за Договором № 543.

16.04.2010 року між ТОВ «Аста» і позивачем складений протокол про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якого, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, припиняються грошові зобов'язання, що виникли у позивача перед ТОВ «Аста», у тому числі за ОСОБА_4, отриманим згідно Договору №159.

30.08.2010 року позивачем наданий відповідачеві «уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» від 27 серпня 2010 року (далі - Уточнення) з додатком «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» (далі - Додаток Уточнення) від 27.08.2010 року.

Згідно запису графи 02 Уточнення, звітним (податковим) періодом визначений серпень 2010 року, а згідно запису графи 03* Уточнення, звітним (податковим) періодом, за який виправляються помилки, визначений березень 2010 року.

Також, згідно розділу II. Податковий кредит Додатку Уточнення, в частині «Операції з придбання з ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту» (колонка 5) зазначена сума в розмірі 173' 334грн.40 коп.

Отже, позивач звертає увагу, що його розрахунки з ТОВ «Нікобуд» за виконані будівельно-монтажні роботи з будівництва Об'єкту за Договором № 1009, здійснені в узгодженій сторонами формі, шляхом передачі ОСОБА_4.

Приписами абзацу третього пункту 4.8 статті 4 Закону № 168 встановлено, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Таким чином, позивач вважає, що в момент видачі позивачем ОСОБА_4 ТОВ «Нікобуд» за виконані будівельно-монтажні роботи з будівництва Об'єкту за Договором № 1009, цей договір став підпадати під вищевикладене визначення абзацу третього пункту 4.8 статті 4 Закону № 168, що в свою чергу виключає виникнення будь-яких додаткових податкових зобов'язань позивача, як платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя і позбавляє позивача право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених в податковій накладній, виданій ТОВ «Нікобуд».

При цьому, позивач посилається на описану вище у постанові додаткову угоду №1 до Договору №543 від 31.03.2010р., умовами пункту 2 якої сторони узгодили взаєморозрахунки у вексельній формі.

Також, 31.03.2010 року між ТОВ «Аста» і позивачем складений акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1), за яким позивачем зданий, а ТОВ «Аста» прийнятий обсяг будівельно-монтажних робіт Об'єкту за Договором № 543, а 16.04.2010 року між ТОВ «Аста» і позивачем складений протокол про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якого, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, припиняються грошові зобов'язання, що виникли у позивача перед ТОВ «Аста», у тому числі за ОСОБА_4, отриманим згідно Договору №159 і переданим далі ТОВ «Нікобуд».

Таким чином, позивач вказує, що сплата за ОСОБА_4 переданим позивачем ТОВ «Нікобуд» відбулася на дату складення акту (31.03.2010 року) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1), за яким позивачем зданий, а ТОВ «Аста» прийнятий обсяг будівельно-монтажних робіт Об'єкту за Договором № 543 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог між позивачем і ТОВ «Аста», що було для позивача підставою для включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту за березень 2008 року і зазначено в Уточненні і Додатку Уточнення.

Позивач вважає, що вищевикладеними обставинами спростовуються висновки відповідача про наявність обставин заниження позивачем ПДВ в період березня 2010 року на загальну суму 173' 334грн.40 коп.; підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 86' 667грн. 20коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Позивачем 30.08.2010р. надано до Новомосковської ОДПІ уточнюючий розрахунок з ПДВ за березень 2010р. за №38150, відповідно до якого суми податкових зобов'язань, що не враховані у декларації звітного періоду складають 173' 334,40грн. суми податкового кредиту - 173' 334,40грн.

Так, відповідно до колонки « 3» розділу ІІ «Податковий кредит» період виписки податкового документу - лютий 2008р., сума ПДВ - 173' 334,40грн., а згідно податкової накладної за №290271 на суму податку 173' 334,40грн. (номенклатура поставки: «Подовження причалу мінерально-будівельних вантажів Дніпропетровського річкового порту») дата її виписки 29 лютого 2008р.

Згідно з поданим реєстром отриманих та виданих податкових накладних за березень 2010р. зазначена податкова накладна отримана платником 29 лютого 2008р.

Також відповідач пояснює, що згідно з письмовими поясненнями в.о. генерального директора ТОВ «Днепрострой» податкова накладна №290271 була включена до уточнюючого розрахунку за березень 2010р., оскільки не була відображена у складі податкового кредиту в попередніх податкових періодах.

Відповідач вказує, що під час перевірки посадовими особами ТОВ «Днепрострой» не надано документів, які б підтверджували дату отримання податкової накладної із запізненням, а скарга, передбачена підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 до податкового органу не надавалась.

Як зазначає відповідач, законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Крім того, відповідач вказує, що актом позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Днепрострой» за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р. дійсно було встановлено взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Нікобуд», що відображено в додатку 10 до акту перевірки, відповідно до якого сума наданих будівельно-монтажних робіт протягом 2008р. складає 6' 872,15грн., розрахунки за виконані послуги здійснювались у вексельній формі. На кінець 2008р. заборгованість відсутня.

До початку позапланової виїзної документальної перевірки платником уточнюючі розрахунки щодо взаємовідносин з ТОВ «Нікобуд» у лютому 2008р. не надавалися, а відповідно підстави для коригування (подання уточнюючого розрахунку) показників податкової звітності за перевірені під час документальної перевірки періоди у платника відсутні.

Таким чином, відповідач зазначає, що до уточнюючого розрахунку включена податкова накладна за попередній період без документального підтвердження, які б підтверджували дату отримання податкової накладної із запізненням, та скарга, передбачена п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 до податкового органу не подавалась. Платником надано уточнюючий розрахунок за період, який перевірено документальною виїзною перевіркою, в якій встановлено взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Нікобуд» та відповідно до якого заборгованість ТОВ «Днепрострой» з ТОВ «Нікобуд» - відсутня.

Отже, відповідач вважає, що ТОВ «Днепрострой», в порушення вимог пунктів 1.5 і 1.7, п.п. 7.2.3 і 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону №168, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту березня 2010р. 173' 334,40грн. податку на підставі податкової накладної виписаної продавцем у лютому 2008р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. за № 742/11/13-11 судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При розгляді справи суд виходить з того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Одночасно, судом враховано, що згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. за № 742/11/13-11, в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході судового розгляду справи досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

При цьому, з наявних в матеріалах справи документів та наданих сторонами пояснень вбачається відсутність факту здійснення господарської операції, про що зокрема, свідчить отримання майнової вигоди (права на таку вигоду) позивача у справі виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Крім того, при розгляді справи судом враховано надану відповідачем постанову Новомосковського міськрайонного суду від 22.08.2011 р. по справі № 3-3835/11, яка набрала законної сили 01.09.2011 р. (а.с.106).

Відповідно до зазначеної постанови директора ТОВ В«ДнепростройВ» ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, а саме: здійснення неналежного контролю за веденням та організацією встановленого законом податкового обліку на підприємстві, в результаті чого було занижено податок на прибуток.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначенні в ОСОБА_3 висновки, підтверджені допустимими та достатніми доказами.

Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи правильність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідні докази суду надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи і поясненнями представників сторін.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрострой» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 16.04.2012р.

Суддя Г.В. Потолова