Постанова

від 25.05.2015 по справі 823/1043/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року справа № 823/1043/15

14 год 42 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представника позивача - Ткача І.О. (за довіреністю), представника відповідача - Власенко В.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» (далі - позивач) з адміністративним позов до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.11.2014 № 941/0002642200 на суму 111574 грн 00 коп. ( про збільшення суми грошового зобов'язання) та 55787 грн 00 коп. (штрафні санкції) загальна сума 167847 грн 00 коп. та податкове повідомлення - рішення від 11.11.2014 № 940/0002632200 на суму 486 грн 00 коп. (про зменшення суми грошового зобов'язання).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» здійснюється відповідно до норм законодавства з реальним настанням правових наслідків. Обсяг та цільове призначення товару, яке отримувало товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» від товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро» було здійснено на підставі договору. Про фактичне виконання умов договору та про факт отримання у січні 2014 року товару свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до чинного законодавства України. Отже, позивач вважає, що суб'єктом владних повноважень не правильно встановлені обставини та не правильно застосовано норми податкового законодавства щодо взаємовідносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро», а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач позов не визнав та надав 13.05.2015 письмові заперечення на адміністративний позов, вказав на необґрунтованість та незаконність дій позивача, а саме на відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро».

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що було проведено перевірку позивача, за результатами, якої встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п.201.2 ст. 201 Податкового кодексу України. При проведені даної позапланової невиїзної перевірки позивача використано матеріали довідки від 13.06.2014 № 353/22-04/38695545, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро» у своїй діяльності використовувало згідно договорів оренди складські приміщення загальною площею 50 кв.м., що є недостатнім для зберігання соняшникового шроту у кількості 306,84т., кількість працюючих осіб на підприємстві - 1 особа. Також, на дату укладення договору товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» було платником податку на прибуток підприємств, а свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 26.12.2013 № 200155832 видано товариству лише 30.12.2013, проте договір від 23.12.2013 № 19 містить реквізити цього свідоцтва.

Також представник позивача у своїх запереченнях наводить ланцюг взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро» з його контрагентами, згідно якого, на думку представника відповідача, відсутня поставка соняшникового шроту, який би міг придбати позивач, відтак і господарська операція не могла відбутися.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридичну особу 10.12.2013 (ідентифікаційний код 39014623).

Вид діяльності позивача 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 10.92 виробництво готових кормів для домашніх тварин, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 52.10 складське господарство, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Посадовими особами Золотоніської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Протеїн-Дніпро» за січень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» занижено до сплати до бюджету податку на додану вартість за січень 2014 року в розмірі 112060 грн. 00 коп.

За результатами перевірки складено акт від 23.10.2014 № 346/23-13-2200/39014623 (надалі за текстом - акт від 23.10.2014).

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 940/0002632200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486 грн 00 коп. та № 941/0002642200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167361 грн 00 коп., у тому числі за основним платежем 111574 грн 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55787 грн 00 коп.

Дані податкові повідомлення-рішення, у відповідності до статті 56 ПК України, були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України.

Рішеннями головного управління ДФС у Черкаській області від 15.01.2015 № 653/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 24.03.2015 № 6115/6/99-99-10-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 940/0002632200, № 941/0002642200 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).

Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються юридичні особи, які мають об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Відповідно до пункту 201.1, 201.2. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІ (надалі - Закон № 996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону № 996-ХІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, що містяться у документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення правочинів (коли відомості ґрунтуються на документах), недійсність яких установлена судом.

У статті 1 Закону № 996-ХІ визначено, що первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону № 996-ХІ господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що грошові зобов'язання з ПДВ, нараховані ТОВ «Подільський комбікормовий завод» згідно оскаржуваного ППР є наслідком відображення у податковому обліку результатів господарських відносин позивача з контрагентам - ТОВ «Протеїн-Дніпро».

Дані господарські відносини підтверджуються наступним. Відповідно до договору поставки сільськогосподарської продукції № 19 від 23.12.2013 (далі-Договір) ТОВ «Протеїн-Дніпро» зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Подільський комбікормовий завод» сільськогосподарської продукції - шрот соняшниковий.

Даний товар відповідно до договору поставлений позивачу, що підтверджується видатковими накладними: № 2 від 06.01.2014 на суму з ПДВ 64890 грн. 00 коп., № 5 від 13.01.2014 на суму з ПДВ 79729 грн. 00 коп., № 6 від 15.01.2014 на суму з ПДВ 51743 грн. 00 коп., № 8 від 17.01.2014 на суму з ПДВ 63066 грн. 67 коп., № 11 від 22.01.2014 на суму з ПДВ 63168 грн. 00 коп. , № 12 від 24.01.2014 на суму з ПДВ 53424 грн. 00 коп., № 13 від 27.01.2014 на суму з ПДВ 68170 грн. 67 коп., № 15 від 28.01.2014 на суму 69552 грн. 00 коп.; № 16 від 30.01.2014 на суму 46554 грн. 67 коп.

Таким чином ТОВ «Протеїн-Дніпро було поставлено шрот соняшниковий в кількості 306,84 т на суму 672358 грн 20 коп. (з них 112059 грн 70 коп. ПДВ).

Від ТОВ «Протеїн-Дніпро» отримані наступні податкові накладні на шрот соняшниковий в кількості 306,84 т. на суму 672358 грн. 20 коп. (з них 112059 грн 70 коп. ПДВ): № 2 від 06.01.2014 на суму з ПДВ 77868 грн. 00 коп., № 5 від 13.01.2014 на суму з ПДВ 95675 грн. 00 коп., № 6 від 15.01.2014 на суму з ПДВ 62092 грн. 00 коп., № 8 від 17.01.2014 на суму з ПДВ 75680 грн. 00 коп., № 11 від 22.01.2014 на суму з ПДВ 75801 грн. 60 коп., № 12 від 24.01.2014 на суму з ПДВ 64108 грн. 80 коп.; № 13 від 27.01.2014 на суму з ПДВ 81804 грн. 80 коп., № 15 від 28.01.2014 на суму з ПДВ 83462 грн. 40 коп., № 16 від 30.01.2014 на суму з ПДВ 55865 грн. 60 коп.

Слід зазначити, що кількість (тоннаж) та суми зазначені у видаткових та податкових накладних повністю співпадають. Відповідач даний факт не заперечує.

За поставлений товар позивач з ТОВ «Протеїн-Дніпро» розрахувався повністю, що підтверджується наступними банківськими виписками від: 08.01.2014 № 5 на суму 72660 грн 00 коп., 09.01.2014 № 11 на суму 37500 грн 00 коп., 10.01.2014 № 16 на суму 114456 грн 00 коп., 20.01.2014 № 41 на суму 119592 грн 00 коп., 21.01.2014 № 45 на суму 38175 грн 00 коп., 23.01.2014 № 50 на суму 25000 грн 00 коп., 24.01.2014 № 56 на суму 37500 грн 00 коп., 27.01.2014 № 63 на суму 4500 грн 00 коп., 28.01.2014 № 69 на суму 46180 грн 00 коп., 29.01.2014 № 76 на суму 35000 грн 00 коп., 03.02.2014 № 85 на суму 38301 грн 60 коп., 04.02.2014 № 93 на суму 29108 грн 80 коп., 05.02.2014 № 96 на суму 32500 грн. 00 коп., 11.02.2014 № 109 на суму 49304 грн 80 коп. (з цього платіжного доручення враховується 41884 грн 80 коп.).

Таким чином, позивач повністю розрахувався за поставлений шрот соняшниковий в сумі 672358 грн 20 коп.

Транспортування даного товару забезпечувалося згідно пункту 3.1 договору на підставі наступних специфікацій: № 2 від 06.01.2014 закриває накладну № 2 від 06.01.2014; № 3 від 13.01.2014 закриває видаткові накладні № 5 від 13.01.2014, № 6 від 15.01.2014 та № 8 від 17.01.2014; № 4 від 21.01.2014 закриває видаткові накладні № 11 від 22.01.2014, № 12 від 24.01.2014 та № 13 від 27.01.2014; № 5 від 28.01.2014 закриває видаткові накладні № 15 від 28.01.2014 та № 16 від 30.01.2014.

З наведеного вище вбачається, що на виконання умов договору наявні всі специфікації, які закривають всі поставки в січні місяці 2014 року.

Партії товару супроводжувалися наступними товарно-транспортними накладними: ТТН № 972210 від 06.01.2014 на суму з ПДВ 77868 грн. 00 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 37,08 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_1, водій - ОСОБА_3.), ТТН № 972213 від 13.01.2014 на суму з ПДВ 95675 грн. 00 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 44,50 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_2, водій - ОСОБА_4), ТТН № 972214 від 15.01.2014 на суму з ПДВ 62092 грн. 00 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 28,88 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_3, водій - ОСОБА_5), ТТН № 11801 від 17.01.2014 на суму з ПДВ 75680 грн. 00 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 35,20 т, автомобіль - Сканія НОМЕР_1, водій - ОСОБА_3.), ТТН № 12202 від 22.01.2014 на суму з ПДВ 72756 грн. 00 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 33,84 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_3, водій - ОСОБА_5.), ТТН № 12501 від 24.01.2014 на суму з ПДВ 64108 грн. 80 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 28,62 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_2, водій - ОСОБА_5.), ТТН № 12601 від 27.01.2014 на суму з ПДВ 81804 грн. 80 (шрот соняшниковий, кількість - 36,52 т, автомобіль - Сканія НОМЕР_1, водій - ОСОБА_3, ТТН № 12801 від 28.01.2014 на суму з ПДВ 83462 грн. 40 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 37,26 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_3, водій - ОСОБА_5); ТТН № 13001 від 30.01.2014 на суму з ПДВ 55865 грн. 60 коп. (шрот соняшниковий, кількість - 24,94 т, автомобіль - ДАФ НОМЕР_2, водій - ОСОБА_5).

Отже ТОВ «Протеїн-Дніпро» було перевезено шрот соняшниковий загальною вагою 306,84 т. З наведеного вище вбачається, що всі ТТН співпадають з видатковими та податковими накладними.

Шрот соняшниковий від ТОВ «Протеїн-Дніпро» отримував начальник кормоцеху ТОВ «Подільський комбікормовий завод» ОСОБА_6 Дана особа уповноважена отримувати товарно-матеріальні цінності, що підтверджується копією витягу з електронної книги довіреностей та копією довіреності від 13.01.2014 № 11.

Факт отримання шроту соняшника позивачем від ТОВ «Протеїн-Дніпро» також підтверджується відповідними записами в книзі вагаря ТОВ «Подільський комбікормовий завод за січень 2014 року, карткою рахунку 201 за січень 2014 року, з якої вбачається від кого та коли зайшов товар, з рахунку 631 за січень 2014 року вбачається від кого та коли зайшов товар та видно порядок розрахунків за нього, з загального рапорту про виробництво комбікормів і використання сировини у комбікормовому підрозділі вбачається поденно коли товар поступив на зміну та як він використовувався у виробництві.

Враховуючи вище викладене, видно коли та від кого товар зайшов, в якому об'ємі та подальше його використання у виробництві позивача.

Суму податкового кредиту з податку на додану вартість 112059 грн. 70 коп. віднесено до загального податкового кредиту з ПДВ за січень 2014 року. Це свідчить про фактичне виконання господарських операцій, що відповідним чином обліковувались у товариства у бухгалтерському обліку із фактичною поставкою товару та оформленням первинних бухгалтерських документів.

Стосовно ствердження представника відповідача, що площа складського приміщення TOB «Протеїн-Дніпро» становить 50 м. кв., що є як зазначено в акті «недостатнім для зберігання шроту соняшникового в кількості 306,84 т.», що був реалізований на ТОВ «Подільський комбікормовий завод» та того, що на підприємстві TOB «Протеїн-Дніпро» рахується - 1 особа суд зазначає наступне.

У постанові Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 у справі №К/800/41268/13 зазначено, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є рівнем податкового контролю на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що належить документально перевірити.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено та не надано доказів, документів (різниця між залишками шроту на кінець дня, співвідношення залишку шроту до кількості на складі і поставленого позивачу за даними обліку і технічної документації на приміщення та/або транспортного засобу) на підтвердження, того, що площа складського приміщення TOB «Протеїн-Дніпро» 50 м. кв. є недостатньою для зберігання шроту соняшникового в кількості 306,84 т., а також не доведено можливість виконання чи не виконання робіт (послуг) однією особою ТОВ «Протеїн-Дніпро», суд не бере до уваги дані твердження представника відповідача, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд дійшов висновку, що операції за договором від 23.12.2013 № 19 відображено в податковій звітності, що не визнана відповідачем недостовірною, на підставі податкових накладних без дефектів оформлення.

Окрім того, представник відповідача в своїх запереченнях наводить ланцюг взаємовідносин, згідно якого ТОВ «Протеїн-Дніпро» купував соняшниковий шрот у ТОВ «Інтервенто», основним видом діяльності даного підприємства є будівництво житлових та нежитлових будівель, стан даного платника податків припинено (ліквідовано, закрито). Основним постачальником ТОВ «Інтервенто» в січні 2014 року було ТОВ «Авист», однак згідно акту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська неможливо провести зустрічну звірку щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.01.2014. Єдиним постачальником «Авист» в січні 2014 року було ТОВ «Леферо» згідно запису в Єдиному державному реєстрі відсутні підтвердження відомостей.

Наведене, на думку представника відповідача, вказує на те, що відсутні поставки соняшникового шроту, який би міг придбати позивач, відтак і господарська операція не могла відбутися.

Стосовно даного посилання представника відповідача суд зазначає наступне. Згідно з приписами частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, позивач повністю виконав свої обов'язки, а відповідальності за дії або бездіяльність постачальника не несе, оскільки постачальник перебував поза контролем позивача.

Враховуючи вище викладене позивачем правомірно сформовано суми з податку на прибуток, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо ствердження представника відповідача, що фактично ТОВ «Подільський комбікормовий завод» на дату укладення договору 23.12.2013 № 19 було лише платником податку на прибуток підприємств, а свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 26.12.2013 за №200155832 видано товариству лише 30.12.2013, суд зазначає, що оскаржуваним періодом у даному адміністративному позові є січень 2014 року. Даних про анулювання статусу платника ПДВ як позивача так і контрагента ТОВ "Протеїн-Дніпро" матеріали справи не містять. У свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, що підтверджують господарські операції між позивачем та ТОВ "Протеїн-Дніпро" (код ЄДРПОУ 38695545).

За таких обставин, оцінивши надані сторонами письмові докази, судом встановлено, що відповідачем не надано переконливі і належні докази на підтвердження обґрунтованості і правомірності прийняття податкових повідомлень-рішеннь від 11.11.2014 № 941/0002642200, № 940/0002632200 із визначенням грошового зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року у відносинах з ТОВ «Протеїн-Дніпро».

Відповідно до частини 1 статті 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах адміністративної справи міститься копія рішення Черкаського окружного адміністративного суд від 18 лютого 2015 року № 823/41/15, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 02.10.2014 № 688/0002342200 (форма Р). Дане рішення залишене в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року.

Таким чином, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року № 823/41/15 підтверджено реальність вчинення господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Протеїн-Дніпро», отже позивач не є фіктивним товариством та реально здійснює свою господарську діяльність.

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.11.2014 № 941/0002642200 (форма Р) про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167361 (сто шістдесят сім тисяч триста шістдесят одна) грн. 00 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 11.11.2014 № 940/0002632200 (форма В4) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський комбікормовий завод» судовий збір в розмірі 335 (триста тридцять п'ять) грн. 69 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 915 від 15.04.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст рішення складено у повному обсязі 28.05.2015