Постанова

від 25.05.2015 по справі 823/859/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року справа № 823/859/15

10 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення 694 грн. 02 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Христинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 694 грн. 02 коп.

Позивач зазначає, що відповідач добровільно не сплатив самостійно визначені в податкових деклараціях суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 694 грн. 02 коп., а тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, станом на час розгляду справи не є суб'єктом підприємницької діяльності.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік від 09.04.2014р., в якій самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 896 грн. 25 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В силу положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Виходячи з положень пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

В розумінні підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відповідач зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним річній декларації про майновий стан і доходи, однак свій обов'язок вчасно та в повному обсязі не виконав, а тому така сума визнається податковим боргом платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, як зазначено в пункті 59.5 цієї ж статті, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу № 272-25 від 11.11.2014р. на суму податкового боргу 652 грн. 84 коп., яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка ним зазначена в поданих позивачу деклараціях.

Таким чином, як встановлено судом, сума податкового боргу відповідача по податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2014р., з урахуванням часткової сплати, а також нарахованою пенею, становить 694 грн. 02 коп., що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в дохід бюджету через Христинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській, що знаходиться за адресою: вул. Гонти, 2, м. Христинівка, Черкаська обл., 20000, ідентифікаційний код 38776330, податковий борг у сумі 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 02 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 28.05.2015р.