cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" травня 2015 р. м. Київ К/9991/78531/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 по справі №2270/6167/12 за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Кам'янець-Подільської міської громадської організації «Подільська гільдія ремісників» про припинення юридичної особи
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, у задоволенні позовних вимог Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Кам'янець-Подільської міської громадської організації «Подільська гільдія ремісників» про припинення юридичної особи - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області Державної податкової служби 10.12.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 20.12.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012, прийняти нове рішення, про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 32 Закону України «Про об'єднання громадян», пункту 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статей 70, 79, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кам'янець-Подільська міська громадська організація «Подільська гільдія ремісників» зареєстрована виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради 13.10.2009.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачу не надано права звертатися до суду із позовами про припинення діяльності об'єднання громадян.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про об'єднання громадян» громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Відповідно до положень частини другої статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян» у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Таким чином, норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є загальними відносно спеціальних норм Закону України «Про об'єднання громадян», які регулюють питання реєстрації об'єднання громадян, їх ліквідації і не суперечать загальним нормам.
У зв'язку з цим, залежно від підстав припинення об'єднання громадян застосуванню підлягають відповідно норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» чи Закону України «Про об'єднання громадян».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з підпунктом пунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Компетенція органів державної податкової служби поширюється на відносини у сфері оподаткування.
Відтак, органи державної податкової служби можуть звертатися до суду, зокрема, з позовом про ухвалення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з частиною другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить, що органи податкової служби наділені правом звернення до суду з позовом про припинення громадської організації, зокрема, за неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Разом з тим, суди попередніх інстанції, розглядаючи справу, не дослідили та не надали належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що відповідач зареєстрований в органах державної податкової служби та в порушення пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» та підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не подає звітність до податкового органу більше року.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.
Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 по справі №2270/6167/12 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2015 |
Оприлюднено | 29.05.2015 |
Номер документу | 44433083 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні