Ухвала

від 21.05.2015 по справі 756/2404/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц /796/5907/2015 Головуючий в суді 1 інстанції - ШевчукА.В.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Басюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеон» про стягнення заборгованості,

встановила:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів на забезпечення його позову про стягнення заборгованості у розмірі 13 844 383 грн. 40.

Накладено арешт на належні на праві власності ТОВ «Одеон» нежилі будівлі загальною площею 3105, 70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: Лісопильний цех (Літера П), площею 2081, 40 кв.м. та Цех високоякісних столярних виробів (ВСВ (Літера И), площею 1024, 30 кв.м. - шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Накладено арешт на належний ТОВ «Август-Плюс» вантажний термінал, загальною площею 11 607, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1 площею 2, 0132 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Федорова Т.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме: вантажний термінал, що має 10 приміщень загальною площею 11 607, 0 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою, загальною площею 2, 0132 га, кадастровий номер НОМЕР_1, які належать ТОВ «Август-плюс», та Лісопильний цех (Літера П), і Цех високоякісних столярних виробів (ВСВ (Літера И), загальною площею 3 105, 70 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ТОВ «Одеон».

Зазначала, що об'єкти нерухомого майна, на які судом першої інстанції накладено арешт, перебувають в іпотеці банку та за ними здійснюються заходи примусового стягнення на погашення заборгованості. Накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці банку, позбавляє банк права звернути стягнення на заставне майно, в тому числі, в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на нього або продажу третій особі на підставі застереження іпотечних договорів.

В судовому засіданні апеляційного суду 07.05.2015 року було замінено апелянта ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Авіс Фінанс» на тій підставі, що 16.03.2015 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як первісним кредитором та ПАТ «Артем-Банк» як новим кредитором був укладений договір факторингу, згідно з яким відбулось відступлення на користь ПАТ «Артем-Банк» прав вимоги за генеральними угодами та кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і позичальниками ТОВ «МТМ-Луч», ТОВ «Август-Кий», ТОВ «Август-Плюс».

Того ж дня, 16.03.2015 року між ПАТ «Артем-Банк» та ТОВ «Авіс Фінанс» був укладений договір факторингу та відповідні договори відступлення прав вимоги, згідно з якими відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення ( застави, іпотеки, поруки), укладеними в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами.

Зокрема, згідно з договором відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим 16.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В., за реєстровим № 701, ТОВ «Авіс Фінанс» набуло прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 06.08.2009 року, предметом іпотеки за яким є вантажний термінал, загальною площею 11607 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, та земельна ділянка за вказаною адресою, що належать ТОВ «Август Плюс».

Також згідно з договором відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим 16.03.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу МорозовимЄ.В., за реєстровим № 702, ТОВ «Авіс Фінанс» набуло прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 02.08.2006 року, предметами іпотеки за яким є нежилі будівлі загальною площею 3105, 70 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: Лісопильний цех (Літера П), площею 2081, 40 кв.м. та Цех високоякісних столярних виробів (ВСВ (Літера И), площею 1024, 30 кв.м.

В судовому засіданні представник апелянта - ТОВ «Авіс Фінанс» підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.

Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, колегією суддів визнано за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з виділених матеріалів справи, 23.02.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ТОВ «Август-Плюс», ТОВ «Одеон» про стягнення у солідарному порядку заборгованості у розмірі 13 844 383 грн. 40 коп. за договором позики від 18.08.2014 року, з позичальника ОСОБА_3 та поручителів відповідно.

Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми заявлених вимог, на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Одеон» та ТОВ «Август-Плюс».

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з поданими документами Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеон» на праві власності належать нежилі будівлі, загальною площею 3105,7 кв.м за адресою АДРЕСА_2, а Товариству з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» належить на праві власності : вантажний термінал, загальною площею 11607 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою. Оскільки згідно з долученими до матеріалів справи листами ТОВ «Одеон» та ТОВ «Август-Плюс» відповідачі здійснюють пошук зацікавлених юридичних осіб для передачі належного їм нерухомого майна в оперативне управління, то суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане нерухоме майно шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію, перереєстрацію та здійснювати відчуження.

Проте колегія суддів з даними висновками не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали від 02 березня 2015 року, суд першої інстанції вжив заходів забезпечення позову, вийшовши за межі поданої позивачем заяви, оскільки позивач просив лише накласти арешт на нерухоме майно, тоді як суд додатково заборонив будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Таким чином, суд першої інстанції вжив заходів, які не стосуються особи відповідача, такі заходи спрямовані не проти несумлінних дій відповідача, а спрямовані на заборону невизначеному колу осіб вчиняти угоди стосовно нерухомого майна.

Задовольняючи заяву та накладаючи арешт на зазначені позивачем об'єкти нерухомого майна, суд першої інстанції також не перевірив дотримання вимог щодо співмірності заявлених позовних вимог і вартості майна, на яке накладається арешт.

Між тим, як вбачається з іпотечного договору № 12/14/706 від 06 серпня 2009 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Август -Плюс», вантажний термінал, загальною площею 11 607 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1, а також земельна ділянка за вказаною адресою, загальною площею 2,0132 га, які є власністю іпотекодавця, передані ним в іпотеку банку для забезпечення виконання грошових зобов'язань, що виникають з генеральної кредитної угоди № 01/14/533 від 06.08.2009 року та кредитного договору № 010/14/132 від 10.08.2007 року, за яким іпотекодавець отримав від іпотекодержателя кредит у розмірі 6 854 800 доларів США.

Відповідно до п.1.2 зазначеного іпотечного договору, загальна вартість предмету іпотеки на момент укладення договору становить 65 033 000 грн., що складає еквівалент 5 874 068,07 євро.

Як вбачається з договору іпотеки № 010/02-01/03/230 від 02 серпня 2006 року, укладеного між АППБ «Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеон», нежилі будівлі, загальною площею 3105,7 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_2 ( лісопильний цех та цех високоякісних столярних виробів), які є власністю іпотекодавця, передані ним в іпотеку банку для забезпечення виконання грошових зобов'язань, що виникають з генеральної кредитної угоди № 010/02-01/178 від 02.08.2006 року , укладеної між іпотекодержателем та позичальниками ТОВ «МТМ-Луч», ТОВ «Август-Кий», за якою позичальники зобов'язані повернути кредитні кошти в розмірі 2 300 000 доларів США.

Відповідно до п.1.3 договору іпотеки від 02.08.2006 року, вартість предмету іпотеки становить 12 745 000 грн.

Таким чином, загальна вартість об'єктів нерухомого майна, на які судом було накладено арешт, у декілька разів перевищує розмір заявлених позовних вимог, а відтак вжиті заходи забезпечення позову не можуть вважатись співмірними із заявленими вимогами.

Як вбачається з Витягів про реєстрацію заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 13.03.2015 року, інформація щодо реєстрації обтяжень у зв'язку з укладеними договорами іпотеки є актуальною, заборона на відчуження вказаних об'єктів нерухомого майна була зареєстрована у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 06.08.2009 року ( щодо вантажного терміналу) та 04.08.2006 року (щодо лісопильного цеху).

Отже, судом першої інстанції не було належним чином застосовано вищевикладених роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, у зв'язку з чим не враховано, що накладення арешту на зазначене майно фактично не спрямоване на забезпечення заявлених вимог та виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, оскільки нерухоме майно є предметами іпотеки, іпотекодержателем якого на даний період часу є ТОВ «Авіс Фінанс».

Накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, перешкоджає іпотекодержателю вчиняти дії щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

За змістом п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення заяви про забезпечення позову, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати, а питання вирішення заяви про забезпечення позову - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» - задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: